Постанова 4855 № 640/23005/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23005/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів: Мєзєнцева Є. І., Парінов А. Б. за участю секретаря Скидан С. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 640/23005/19 (розглянуто у відкритому судовому засіданні) за позовом ОСОБА_1 до відповідача Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича про визнання протиправними та скасування окремих пунктів положення, В С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (надалі - відповідач 1), Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича(надалі - відповідач 1), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати п. п. 10, 11 Розділу IV та Додаток 2 до Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №

221. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції керувався пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України та виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду його справи, повторно не прибув в судове засідання (не забезпечив явку свого представника). Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяву та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність ухвали суду та порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду. Апелянт зазначає на те, що судом першої інстанції не було належним чином повідомлено позивача про розгляд справи на 13.08.2020 року, а отже в даному випадку твердження про повторність не явки в судове засідання є не обґрунтованим та таким, що порушує права позивача доступу до правосуддя. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направлення справи на продовження розгляду. Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід скасувати, з наступних підстав. Так, відповідно до частин першої, другої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Частинами третьою, восьмою, одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 р. №270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання. Відповідно до частин першої, третьої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки. Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для залишення судом адміністративного позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність в суду об`єктивних підстав вважати, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, однак, не з`явився в судове засідання за відсутності жодних поважних причин і вже розпочатий розгляд судової справи є неможливим за його відсутності. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2019 року (суддя Пащенко К.С. ) відкрито провадження у адміністративній справі №640/23005/19, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 06.02.2020 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2020 року замінено відповідача, а саме: Генеральну прокуратуру України на Офіс Генерального прокурора, розгляд справи перенесено на 17.03.2020 року. У відповідності до Довідки складеною секретарем судового засідання 17.03.2020 року, розгляд справи відкладено, у зв`язку з технічними причинами не можливості фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на 16.04.2020 року. Згідно Довідки складеною секретарем судового засідання 16.04.2020 року, розгляд справи відкладено на 16.06.2020 року, у зв`язку з поширення коронавірусу COVID-19, особливостей режиму роботи та технічних причин фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Представником позивача - Каспрук Л.Д. 16.06.2020 року подано до суду першої інстанції клопотання про відкладення судового засідання 16.06.2020 у зв`язку з необхідністю бути присутньою у судовому засіданні у іншій справі. 25.06.2020 судом першої інстанції оголошено перерву, справу призначено на 13.08.2020. У судовому засіданні 13.08.2020 представник Офісу Генерального прокурора був присутній, ОСОБА_1 не з`явилась. Судом першої інстанції зазначено, що у матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (поштовий ідентифікатор №0105105170013) - судової повістки з повідомленням ОСОБА_1 про проведення судового засідання 13.08.2020 року, що направлена за адресою місця проживання позивача, вказаною у позовній заяві - АДРЕСА_1 . У відмітці про причини повернення листа (поштовий ідентифікатор № 01051 05170013) вказано - "адресат відсутній за адресою". Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що позивачем отримано повістку про призначення до розгляду справи на 16.06.2020 року, у зв`язку з цим подано клопотання представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи. Проте, в матеріалах справи відсутні дані чи відбулося судове засідання 16.06.2020 року та вразі не здійснення відкладено його розгляд справи на 26.06.2020 року. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судова повістка про розгляд цієї справи 26.06.2020 року були направлені позивачу на адресу: АДРЕСА_2 . Від позивача повернулися до суду поштові конверти за закінченням адресат відсутній за вказаною адресою. Судова повістка про розгляд цієї справи 13.08.2020 року були направлені позивачу на адресу: АДРЕСА_3 (без зазначення квартири). Разом з тим, у позовній заяві вказано дві поштові адреси позивача та міститься й інший засіб зв`язку з позивачем, а саме номер телефону та електронна пошта, але доказів застосування судом такого засобу зв`язку з позивачем у матеріалах справи не міститься. Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення позивача про дату, час та місце судових засідань, призначених на 26.06.2020 та 13.08.2020. Крім того, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон № 731-IX опубліковано 16 липня 2020 року. Відповідно, строки, які були продовжені у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби, закінчуються 05 серпня 2020 року. Таким чином судом першої інстанції не враховано, що на період дії коронавірусної хвороби (COVID-19) строки не застосовувалися, а отже в даному випадку була лише перша неявка в судове засідання 13.08.2020 року, що в свою чергу свідчить про порушення судом норм процесуального права. Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. З огляду на викладені обставини, колегія суддів доходить висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Разом з тим, за наслідком розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду, суд апеляційної має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 242, 246, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Г.В. Земляна Судді: Є.І. Мєзєнцев А.Б. Парінов Повний текст постанови складено 28 жовтня 2020 року.