Постанова 4857 № 461/9228/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 461/9228/19 пров. № А/857/7208/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., з участю секретаря судового засідання Юрченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 16 грудня 2020 року (прийняту у м. Львові суддею Фроловою Л.Д.) про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 461/9228/19 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосура Віталія Миколайовича, Начальника управління безпеки міста Львівської міської ради Діля Юрія Семеновича, Управління безпеки міста Львівської міської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 16 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосура Віталія Миколайовича, Начальника управління безпеки міста Львівської міської ради Діля Юрія Семеновича, Управління безпеки міста Львівської міської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без розгляду. Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржила ОСОБА_1 , яка вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду. Тому просила скасувати вказану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд постановив немотивовану ухвалу, крім того судом, зокрема, порушено приписи статей 124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки більшість судових повісток не вручались особисто. Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з таких підстав. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, повторно не прибула в судове засідання, не повідомивши про причини неявки. Проте, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам процесуального права і є помилковими виходячи з наступного. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи встановлені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до частин п`ятої, восьмої та дев`ятої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Вказана процесуальна норма кореспондує із пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до пункту 15 частини першої статті 4 КАС України ухвала письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання. Частиною п`ятою статті 243 КАС України визначено перелік ухвал, які викладаються окремим документом. Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду. А частиною сьомою вказаної статті встановлено, що ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Згідно зі статтею 229 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до вимог статті 230 КАС України у судовому засіданні секретар забезпечує ведення протоколу судового засідання. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості, зокрема: ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи. Частинами першою та третьою статті 223 КАС України встановлено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом. Я видно з матеріалів справи, ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року відкрито провадження в цій адміністративній справі і призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 16 год. 30 хв. 30 січня 2020 року (а. с. 19). Про дату та час розгляду справи ОСОБА_2 була повідомлена повісткою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 22). 30 січня 2020 р. на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з сімейними обставинами. 30 січня 2020 року суд відклав розгляд справи на 16 год. 15 хв. 18 лютого 2020 року, що підтверджується протоколом судового засідання (а. с. 36). Про дату та час розгляду справи ОСОБА_2 була повідомлена повісткою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 38). 18 лютого 2020 року на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою (а. с. 40). 18 лютого 2020 року секретарем судового засідання складена та підписана довідка про те, що у зв`язку з неявкою сторін, які беруть участь у справі, в судове засідання, призначене на 18 лютого 2020 року фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (а. с. 41). 29 лютого 2020 року секретарем судового засідання сформовано повістку про виклик сторін на судове засідання, яке відбудеться о 09 год. 30 хв. 01 квітня 2020 року. Цю повістку ОСОБА_2 отримала 06 березня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 47). 01 квітня 2020 року на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_2 про залучення у справу її представника та надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим, а також карантинними заходами відкласти розгляд справи (а. с. 50). 01 квітня 2020 року суд відклав розгляд справи на 10 год. 30 хв. 04 травня 2020 року, що підтверджується журналом судового засідання (а. с. 53). Про дату та час розгляду справи ОСОБА_2 повідомлялась повісткою, проте лист із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся до суду без вручення, у зв`язку із не запитом (а. с. 61а, 61б). Разом з тим, про дату та час розгляду справи був повідомлений повісткою її представник ОСОБА_3 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 59). 04 травня 2020 року на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з обмежувальними карантинними заходами щодо запобігання захворювання на коронавірус (а. с. 56). 04 травня 2020 року суд відклав розгляд справи на 09 год. 30 хв. 13 травня 2020 року, що підтверджується журналом судового засідання (а.с. 57). Про дату та час розгляду справи ОСОБА_2 повідомлялась судовою повісткою через електронну поштову адресу, що підтверджується роздруківкою про відправлення від 12 травня 2020 року (а. с. 63). Проте, в матеріалах справи відсутні докази про отримання ОСОБА_2 цієї повістки вчасно до судового засідання, що не може вважатися належним повідомленням її про розгляд справи. 13 травня 2020 року суд відклав розгляд справи на 09 год. 30 хв. 03 червня 2020 року, що підтверджується журналом судового засідання (а. с. 64). Про дату та час розгляду справи ОСОБА_2 повідомлялась судовою повісткою через електронну поштову адресу, що підтверджується роздруківкою про відправлення від 27 травня 2020 року (а.с. 66). Проте, в матеріалах справи відсутні докази про отримання ОСОБА_2 цієї повістки вчасно до судового засідання, що не може вважатися належним повідомленням її про розгляд справи. 03 червня 2020 року суд відклав розгляд справи на 09 год. 30 хв. 30 червня 2020 року, що підтверджується журналом судового засідання (а.с. 64). Про дату та час розгляду справи ОСОБА_2 повідомлялась повісткою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 70). Крім того, про дату та час розгляду справи був повідомлений повісткою її представник ОСОБА_3 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 74). 30 червня 2020 року на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що ні він, ні ОСОБА_2 не можуть прибути до суду, у зв`язку з карантинними обмеженнями. Жодних відомостей про те, що судове засідання 30 червня 2020 року відбулося, в матеріалах справи немає. Водночас, в матеріалах справи є судова повістка, в якій зазначено, що розгляд справи призначено на 10 год. 10 хв. 04 серпня 2020 року (а.с. 75). При цьому жодних доказів про направлення цієї повістки сторонам в матеріалах справи немає. 04 серпня 2020 року секретарем судового засідання складена та підписана довідка про те, що судове засідання, яке призначене на 10 год. 10 хв. 04 серпня 2020 року не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному (а.с. 76). Надалі розгляд справи було призначено на 14 год. 30 хв. 21 серпня 2020 року, про що було складено судову повістку від 07.08.2020 (а.с. 77). Про дату та час розгляду справи ОСОБА_2 повідомлялась судовою повісткою через електронну поштову адресу, що підтверджується роздруківкою про відправлення від 13 серпня 2020 року (а.с. 78). Проте, в матеріалах справи відсутні докази про отримання ОСОБА_2 цієї повістки вчасно до судового засідання, що не може вважатися належним повідомленням її про розгляд справи. Також про дату та час розгляду справи ОСОБА_2 повідомлялась повісткою поштовим зв`язком, проте лист із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся до суду без вручення, у зв`язку з відсутністю адресата за цією адресою (а.с. 84). Крім того, про дату та час розгляду справи повідомлявся цією повісткою також її представник ОСОБА_3 , проте лист із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся до суду без вручення, у зв`язку з відмовою адресата (а.с. 80). 21 серпня 2020 року суд відклав розгляд справи на 09 год. 30 хв. 29 жовтня 2020 року, що підтверджується журналом судового засідання (а.с. 85). Про дату та час розгляду справи ОСОБА_2 повідомлялась судовою повісткою через електронну поштову адресу, що підтверджується роздруківкою про відправлення від 21 вересня 2020 року (а.с. 88). Крім того, про дату та час розгляду справи ОСОБА_2 повідомлялась повісткою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 95). Також, про дату та час розгляду справи був повідомлений повісткою її представник ОСОБА_3 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 91). 29 жовтня 2020 року секретарем судового засідання складена та підписана довідка про те, що судове засідання, призначене на 29 жовтня 2020 року не відбулося у зв`язку з неявкою сторін (а.с. 96). 23 листопада 2020 року секретарем судового засідання сформовано повістку про виклик сторін на судове засідання, яке відбудеться о 09 год. 30 хв. 30 листопада 2020 року. Цю повістку ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 отримали 23 листопада 2020 року, що підтверджується довідками про отримання електронного листа (а.с. 102, 103). 29 листопада 2020 року на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з невирішеними питаннями щодо недопущення його до приміщення суду через відсутність медичної маски (а.с. 108). 30 листопада 2020 року секретарем судового засідання складена, але не підписана довідка про те, що судове засідання, призначене на 30 листопада 2020 року відкладене за клопотанням позивача (а.с. 109). 01 грудня 2020 року секретарем судового засідання сформовано повістку про виклик сторін на судове засідання, яке відбудеться о 09 год. 40 хв. 16 грудня 2020 року, проте жодних відомостей про направлення цієї повістки сторонам та отримання її ОСОБА_2 чи її представником ОСОБА_3 в матеріалах справи немає. Аналізуючи зазначені норми законодавства та вказані обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що у разі неприбуття в судове засідання позивача, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд повинен відкласти розгляд справи і встановити дату й час нового судового засідання, про що повинен постановити ухвалу. Вказана ухвала повинна бути занесена до протоколу судового засідання, а, у випадку, коли фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється й протокол судового засідання не ведеться, така ухвала повинна бути викладена окремим документом. Іншого способу викладення рішення суду з вирішення процесуального питання КАС України не передбачено, тому фіксування судових засідань довідками, підписаними секретарем судового засідання, є неприпустимим. Складення такої довідки, на переконання колегії суддів, є можливим лише за неможливості проведення судового засідання (наприклад, через хворобу судді тощо). Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що нездійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не означає непроведення судового засідання; судове засідання проводиться, однак його фіксування технічними засобами не здійснюється. Як видно із матеріалів справи, ухвали суду від 18.02.2020, 30.06.2020, 04.08.2020, 29.10.2020 та 30.11.2020 про відкладення розгляду справи і встановлення дати й часу нового судового засідання відсутні; відкладення справи не здійснювалося, невідомо ким і коли призначалися наступні судові засідання, при тому, що в довідках навіть не зазначено склад суду. Довідки секретаря судового засідання не є належним доказом проведення судових засідань (при тому, що про проведення таких засідань у довідці нічого не зазначено), тому немає підстав говорити про неявку позивача в судові засідання 18.02.2020, 30.06.2020, 04.08.2020, 29.10.2020 та 30.11.2020. Крім того суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази про повідомлення позивача про судові засідання, які повинні були відбутися 13.05.2020, 03.06.2020, 04.08.2020, 21.08.2020, 16.12.2020, тому немає підстав вважати неявку позивача в ці судові засідання неповажною. Таким чином, позивач був належним чином повідомлений тільки про судові засідання 30.01.2020, 01.04.2020, 04.05.2020, які були відкладені належним чином, тобто протоколом і журналами судових засідань, у зв`язку із неявкою сторін. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що перед цими засіданнями позивачем подавались клопотання про відкладення, які, як видно з журналів судового засідання, не вирішувались. З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що позивач повторно не з`явився в судові засідання без поважних причин та приходить до переконання про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, встановлених пунктом четвертим частини першої статті 240 КАС України. Згідно зі статтею 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена за неповного з`ясування судом обставин справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухвалу суду необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 229, 243, 308, 310, 315, 320, 321, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 16 грудня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 461/9228/19 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 16 червня 2021 року.