Постанова 4852 № 160/1937/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1937/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі № 160/1937/20 (суддя І інстанції Голобутовський Р.З.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП СТОР" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернувся до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби: - № UA100070/2019/010004/2 від 13.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10010; - № UA100000/2019/000012/2 від 16.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10011; - № UA100070/2019/010005/2 від 16.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2019/10013; - № UA100070/2019/010007/2 від 16.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10015; - № UA100070/2019/010006/2 від 16.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10014; - № UA100070/2019/010008/2 від 16.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10017; - № UA100070/2019/010010/2 від 18.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10021; - № UA100070/2019/010009/2 від 18.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10020; - № UA100000/2019/000025/2 від 18.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10022; - № UA100070/2019/010011/2 від 20.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10024; - № UA100070/2019/010013/2 від 23.12.2019р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10028; - № UA100070/2019/010014/2 від 23.12.2019р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10029; - № UA100070/2019/010015/2 від 28.12.2019р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10034. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року позов задоволений повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування скарги зазначає, що після здійснення низки заходів по перевірці документів встановлено, що документів подані позивачем до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Так, митним органом встановлено, що всі 13 поставок здійснювались на підставі контракту, укладеного між «ZHEJIANG TITAN MACHINERY CO., LTD» (Китай) - Продавець та ТОВ «ТОП СТОР» - Покупець. Пунктом 1 Контракту визначено, що кількість, асортимент, ціни, загальна вартість та умови поставки зазначаються в інвойсах. Згідно наданого інвойсу, товар поставляється в Україну на умовах CIF-Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination) Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення). Термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Таким чином, всі додаткові витрати та ризики під час транспортування покладаються на покупця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Враховуючи те, що у митного органу були обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, декларанту відповідно до статті 53 Митного кодексу запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. В якості додаткових документів декларантом надавались експертні висновки Дніпропетровської ТПП, страхові поліси, комерційні пропозиції. Надані комерційні пропозиції уявляють собою копії інвойсів, та не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ генеральної угоди з тарифів та торгівлі, тому такий документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. Висновки Дніпропетровської торгово-промислової палати надані без врахування доставки до порту України, оскільки вони містять посилання на зовнішні джерела інформації, в яких цінова інформація наведена на умовах FOB-порти Китаю, відтак надані висновки підтверджують обґрунтованість наведених вище сумнівів митниці щодо включення складових до ціни товару. Крім того, під час експертного аналізу експертом розглядались лише документи, що надавались до митного оформлення (контракт, інвойс), тобто, експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, не врахована кон`юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини, яка є основною складовою при виробництві товару. Оскільки декларантом не було подано усіх додаткових документів (які зазначені у вимозі), що підтверджують митну вартість товару, через відсутність в поданих документах усієї необхідної інформації щодо заявленої митної вартості товару, тому це призвело до невиконання умов застосування основного методу визначення митної вартості товарів, що імпортуються, - за ціною договору, і митна вартість імпортованого товару визначена відповідачем за резервним методом відповідно до положень ст. 64 МК України. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ 01.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП СТОР» (далі Позивач або Покупець) та іноземною компанією ZHEJIANG MACHINERY CO., LTD (далі - Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 0103/2019. За умовами Контракту (з урахуванням додаткових угод): Продавець продав, а Покупець купив товари, кількість яких, я також асортимент, ціна, загальна вартість і умови поставки зазначені в інвойсах на кожну партію товару відповідно. Ціни на товар встановлюються в доларах США, включаючи вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем (в т.ч. транспортування, страхування та ін.). Загальна сума цього контракту складається із сум, виставлених Продавцем і оплачених покупцем рахунків, і становить не менше 5000000 доларів США. Відправником вантажу за контрактом може виступати третя особа. Розрахунки за поставлений товар здійснюються в доларах США перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 6 (шести) місяців з моменту поставки товару. Укладаючи вказаний Контракт, Сторони передбачили можливість визначення умов поставки за згодою Сторін в інвойсах на кожну партію товару відповідно. Відповідно до інвойсів, які знаходяться в матеріалах справи встановлено, що у грудні 2019 року за наведеним Контрактом на адресу позивача, на умовах поставки CIF-Одесса, надійшли Товари: на суму 15 862,06 USD відповідно до ІNVOICE № 000-107 від 01.11.2019, на суму 25 001,40 USD відповідно до ІNVOICE № 000-108 від 30.10.2019, на суму 18 777,02 USD відповідно до ІNVOICE № 000-112 від 08.11.2019, на суму 19 896,53 USD відповідно до ІNVOICE № 000-110 від 08.11.2019, на суму 18 500,59 USD відповідно до ІNVOICE № 000-109 від 08.11.2019, на суму 20 059,97 USD відповідно до ІNVOICE № 000-111 від 08.11.2019, на суму 18 759,07 USD відповідно до ІNVOICE № 000-113 від 07.11.2019, на суму 18 777,02 USD відповідно до ІNVOICE № 000-115 від 07.11.2019, на суму 23 576,97 USD відповідно до ІNVOICE № 000-116 від 16.11.2019, на суму 21 053,59 USD відповідно до ІNVOICE № 000-114 від 07.11.2019, на суму 14 617,58 USD відповідно до ІNVOICE № 000-117 від 07.11.2019, на суму 11 224,16 USD відповідно до ІNVOICE № 000-118 від 15.11.2019, на суму 21 131,00 USD відповідно до ІNVOICE № 000-119 від 23.11.2019, назва якого, кількість, ціна та інші умови обумовлено сторонами в товаро супроводжуючих документах до зазначеного Контракту. Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської митниці Держмитслужби електронні митні декларації (ЕМД) № UA100070/2019/217909 від 13.12.2019, № UA100070/2019/217870 від 13.12.2019, № UA100070/2019/813579 від 16.12.2019, № UA100070/2019/813568 від 16.12.2019, № UA100070/2019/813569 від 16.12.2019, № UA100070/2019/813573 від 16.12.2019, № UA100070/2019/813860 від 18.12.2019, № UA100070/2019/813861 від 18.12.2019, № UA100070/2019/813878 від 18.12.2019, № UA100070/2019/814108 від 20.12.2019, № UA100070/2019/814333 від 23.12.2019, № UA100070/2019/814385 від 23.12.2019, № UA100070/2019/814790 від 28.12.2019, у яких митна вартість товару визначена ним за основним методом - за ціною договору (метод №1) у відповідності до ст. 57, 58 МК України. Для підтвердження відомостей, заявлених про митну вартість товару, позивачем також були надані відповідачу документи, що заявлені у митних деклараціях: - № UA100070/2019/217909 від 13.12.2019: декларацію митної вартості за № 1753, пакувальний лист PACKING LIST № 000-107 від 01.11.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE № 000-107 від 01.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE № 000-107 від 01.11.2019, коносамент BILL OF LADING № WMS19101426 від 01.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№ 006119 від 11.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE № 000-107 від 01.11.2019, висновок експерта № ГО-3004 від 13.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 01.11.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014653009 від 01.11.2019, контракт № 0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду № 1 від 04.03.2019 до Контракту № 0103/2019, додаткову угоду № 2 від 30.09.2019 до Контракту № 0103/2019, лист №1312/2 від 13.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/217870 від 13.12.2019: декларацію митної вартості за № 1751, пакувальний лист PACKING LIST № 000-108 від 30.10.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE № 000-108 від 30.10.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE № 000-108 від 30.10.2019, коносамент BILL OF LADING №COSU6224957790 від 30.10.2019, міжнародну товарно-транспортна накладна (CMR) А№ 006147 від 12.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE № 000-108 від 30.10.2019, висновок експерта № ГО-3003 від 13.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER №000-108 від 30.10.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014652946 від 30.10.2019, контракт № 0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду №1 від 04.03.2019 до Контракту №0103/2019, додаткову угоду №2 від 30.09.2019 до Контракту №0103/2019, висновок за результатами експертизи гемологічних об`єктів №43529-Ю від 13.12.2019, лист №1312/1 від 13.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/813579 від 16.12.2019: декларацію митної вартості за № 1762, пакувальний лист PACKING LIST №000-112 від 08.11.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №000-112 від 08.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE №000-112 від 08.11.2019, коносамент BILL OF LADING №COSU6222028010 від 08.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№006178 від 14.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE № 000-112 від 08.11.2019, висновок експерта № ГО-3025 від 16.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 08.11.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №PYIE10007637014652694 від 08.11.2019, контракт № 0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду №1 від 04.03.2019 до Контракту №0103/2019, додаткову угоду № 2 від 30.09.2019 до Контракту № 0103/2019, лист № 1612/2 від 16.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/813568 від 16.12.2019: декларацію митної вартості за № 1764, пакувальний лист PACKING LIST №000-110 від 08.11.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №000-110 від 08.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE № 000-110 від 08.11.2019, коносамент BILL OF LADING №COSU6222334100 від 08.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№ 777619 від 14.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE № 000-110 від 08.11.2019, висновок експерта №ГО-3025 від 16.12.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 08.11.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №PYIE10007637014652686 від 08.11.2019, контракт №0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду №1 від 04.03.2019 до Контракту №0103/2019, додаткову угоду №2 від 30.09.2019 до Контракту №0103/2019, лист №1612/4 від 16.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/813569 від 16.12.2019: декларацію митної вартості за №1761, пакувальний лист PACKING LIST №000-109 від 08.11.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №000-109 від 08.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE №000-109 від 08.11.2019, коносамент BILL OF LADING №COSU6222334090 від 08.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№ 006146 від 11.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE № 000-109 від 08.11.2019, висновок експерта №ГО-3025 від 16.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 08.11.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №PYIE10007637014652684 від 08.11.2019, контракт №0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду №1 від 04.03.2019 до Контракту №0103/2019, додаткову угоду №2 від 30.09.2019 до Контракту №0103/2019, лист №1612/1 від 16.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/813573 від 16.12.2019: декларацію митної вартості за № 1763, пакувальний лист PACKING LIST № 000-111 від 08.11.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE № 000-111 від 08.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE № 000-111 від 08.11.2019, коносамент BILL OF LADING № COSU6222028020 від 08.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№ 777618 від 14.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE № 000-111 від 08.11.2019, висновок експерта №ГО-3025 від 16.12.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 08.11.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014652693 від 08.11.2019, контракт № 0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду № 1 від 04.03.2019 до Контракту № 0103/2019, додаткову угоду № 2 від 30.09.2019 до Контракту №0103/2019, лист №1612/3 від 16.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/813860 від 18.12.2019: декларацію митної вартості за № 1782, пакувальний лист PACKING LIST № 000-113 від 07.11.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE № 000-113 від 07.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE № 000-113 від 07.11.2019, коносамент BILL OF LADING № G0119110213 від 07.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№ 005658 від 16.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE № 000-113 від 07.11.2019, висновок експерта № ГО-3025 від 16.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 07.11.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014652631 від 07.11.2019, контракт № 0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду №1 від 04.03.2019 до Контракту № 0103/2019, додаткову угоду № 2 від 30.09.2019 до Контракту № 0103/2019, лист № 1812/1 від 18.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/813861 від 18.12.2019: декларацію митної вартості за № 1783, пакувальний лист PACKING LIST №000-115 від 07.11.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №000-115 від 07.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE № 000-115 від 07.11.2019, коносамент BILL OF LADING № G0119110214 від 07.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№ 005664 від 16.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE №000-115 від 07.11.2019, висновок експерта №ГО-3025 від 16.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 07.11.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014652634 від 07.11.2019, контракт № 0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду № 1 від 04.03.2019 до Контракту № 0103/2019, додаткову угоду № 2 від 30.09.2019 до Контракту №0103/2019, лист № 1812/2 від 18.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/813878 від 18.12.2019: декларацію митної вартості за №1784, пакувальний лист PACKING LIST №000-116 від 16.11.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №000-116 від 16.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE №000-116 від 16.11.2019, коносамент OCEAN BILL OF LADING №GW/MUN-ODC/075/19-20 від 16.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№005669 від 17.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE №000-116 від 16.11.2019, висновок експерта №ГО-3050 від 18.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 16.11.2019, контракт №0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду № 1 від 04.03.2019 до Контракту №0103/2019, додаткову угоду № 2 від 30.09.2019 до Контракту №0103/2019, лист №1812/1 від 18.12.2019, лист № 1812/3 від 18.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/814108 від 20.12.2019: декларацію митної вартості за № 1796, пакувальний лист PACKING LIST №000-114 від 07.11.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE № 000-114 від 07.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE № 000-114 від 07.11.2019, коносамент BILL OF LADING № G0119110215 від 07.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№ 005656 від 16.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE № 000-114 від 07.11.2019, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500040/2019/0135 від 17.12.2019, висновок експерта № ГО-3076 від 19.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 07.11.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014652638 від 07.11.2019, контракт №0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду № 1 від 04.03.2019 до Контракту №0103/2019, додаткову угоду № 2 від 30.09.2019 до Контракту №0103/2019, лист №2012/1 від 20.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/814333 від 23.12.2019: декларацію митної вартості за №1806, пакувальний лист PACKING LIST №000-117 від 07.11.2019, пакувальний лист PACKING LIST №000-117-cor, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №000-117 від 07.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE №000-117 від 07.11.2019, коносамент BILL OF LADING №MRFB19110777 від 07.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№005725 від 19.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE №000-117 від 07.11.2019, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500040/2019/0183 від 20.12.2019, висновок експерта №ГО-3114 від 21.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 07.11.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014652643 від 07.11.2019, контракт № 0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду № 1 від 04.03.2019 до Контракту № 0103/2019, додаткову угоду № 2 від 30.09.2019 до Контракту № 0103/2019, лист №2312/1 від 23.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/814385 від 23.12.2019: декларацію митної вартості за № 1810, пакувальний лист PACKING LIST №000-118 від 15.11.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №000-118 від 15.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE № 000-118 від 15.11.2019, коносамент BILL OF LADING № G0119110841 від 16.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№ 005694 від 21.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE № 000-118 від 15.11.2019, висновок експерта № ГО-3126 від 23.12.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 15.11.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014652817 від 15.11.2019, контракт № 0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду № 1 від 04.03.2019 до Контракту № 0103/2019, додаткову угоду № 2 від 30.09.2019 до Контракту №0103/2019, лист №2312/2 від 23.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості; - № UA100070/2019/814790 від 28.12.2019: декларацію митної вартості за № 1829, пакувальний лист PACKING LIST №000-119 від 23.11.2019, рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №000-119 від 23.11.2019, рахунок-фактуру ІNVOICE №000-119 від 23.11.2019, коносамент BILL OF LADING №177XBJBJN53999A від 23.11.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№006226 від 27.12.2019, документ про походження товару ІNVOICE №000-119 від 23.11.2019, висновок експерта №ГО-3192 від 27.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати, комерційну пропозицію OFFER б/н від 23.11.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №PYIE10007637014653452 від 23.11.2019, контракт № 0103/2019 від 01.03.2019, додаткову угоду №1 від 04.03.2019 до Контракту №0103/2019, додаткову угоду № 2 від 30.09.2019 до Контракту № 0103/2019, лист № 2812/2 від 28.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Факт подання декларантом перелічених документів підтверджується відповідними скріншотами і не заперечується відповідачем. Ці відомості підтверджуютья висновками Дніпропетровської Торгово-промислової палати України від 13.12.2019 № ГО-3004, від 13.12.2019 №ГО-3003, від 16.12.2019 № ГО-3025, від 18.12.2019 №ГО-3050, від 19.12.2019 № ГО-3076, від 21.12.2019 № ГО-3114, від 23.12.2019 №ГО-3126, від 27.12.2019 № ГО-3192, відповідно до яких дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки CIF-Oдеса. Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України" саме Торгово-Промислові Палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Відповідно до п.

1. Контракту від 01.03.2019 №0103/2019 ціна за одиницю товару мала зазначатись у товаро супроводжуючих документах. Змістом пункту 2 контракту передбачено, що ціну товару за цим контрактом сформовано згідно з умовами поставки, які зазначено в рахунках на відповідну партію товару. Крім того, в ціну товару включена вартість таких складових, як тара, упаковка та маркування. Під час проведення митного контролю відповідачем було звернуто увагу на те, що зазначеним пунктом не вказано про включення до ціни товару витрат на страхування та транспортування товару до митного кордону України, а тому було зроблено висновок щодо не включення витрат на страхування та транспортування до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар, та не була заявлена декларантом як складова митної вартості. У зв`язку з тим, що документи, які були надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх необхідних відомостей стосовно складової митної вартості, відповідач запропонував декларанту надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На вимогу відповідача декларантом надані повідомлення про відсутність можливості подання інших додаткових документів. Перевіривши подані документи, відповідач встановив наявність наступних розбіжностей: згідно з інвойсами товари постачаються в Україну морським транспортом на умовах поставки CIF-Одеса. Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки CIF, продавець повинен за власний рахунок укласти договори перевезення та страхування до узгодженого місця на користь покупця. При цьому, всі ризики, пов`язані з втратою чи пошкодженням товару переходять від продавця на покупця в момент передавання товару першому перевізнику. Таким чином, на момент укладання договору перевезення сума витрат на доставку може бути невідома або інформація може бути в неповному обсязі так до митного оформлення відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МКУ не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування відповідно умови поставки CIF продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття; відповідно до пункту 2 контракту в ціну товару включені вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплати яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем (в т.ч. транспортування, страхування), а відповідно до інвойсів товар поставляється на умовах CIF-Oдеса (термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт); декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні відповідно до пункту 2 контракту. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням, та страхуванням товарів до названого місця призначення. Ураховуючи відповіді позивача та відповідно до приписів ч. 6 ст. 54 МК України відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у їх митному оформленні за митною вартістю, заявленою декларантом, та виніс рішення: № UA100070/2019/010004/2 від 13.12.2019, № UA100000/2019/000012/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010005/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010007/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010006/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010008/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010010/2 від 18.12.2019, № UA100070/2019/010009/2 від 18.12.2019, № UA100000/2019/000025/2 від 18.12.2019, № UA100070/2019/010011/2 від 20.12.2019, № UA100070/2019/010013/2 від 23.12.2019, № UA100070/2019/010014/2 від 23.12.2019, № UA100070/2019/010015/2 від 28.12.2019 про коригування митної вартості товарів відповідно до статті 64 МК України. В якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товару відповідач обрав декларації: від 23.10.2019 № UА100120/2019/213379, від 24.10.2019 № UА100120/2019/207546, від 04.12.2019 № UА500010/2019/034930, від 11.12.2019 № UА500070/2019/200495, від 09.10.2019 № UА100120/2019/212088, від 21.10.2019 № UА100120/2019/038618, від 07.11.2019 № UА100120/2019/214664, від 07.11.2019 № UА100120/2019/214663, від 17.05.2019 № UА100120/2019/199737, від 09.11.2019 № UА500170/2019/027558, від 11.10.2019 №UА100120/2019/212357. Не погоджуючись з рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови, позивач звернувся із цим позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав достатніх обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості декларантом за ціною контракту. Суд виходив з того, що під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Вказане, на думку суду, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Отже, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За змістом п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом. Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до ч. ч. 2-8 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні відповідно до пункту 2 контракту. А відповідно до пункту 2 контракту в ціну товару включені вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплати яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена Продавцем (в т.ч. транспортування, страхування). Також у рішеннях відповідач посилається те, що пункт 2 контракту містить розбіжності щодо включення до ціни складових вартості товару, а саме в англійській версії відсутня інформація щодо включення до ціни інших витрат (транспортування, страхування, та ін). Зауваження, що викладені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару. За умовами Контракту: п. 1 Продавець продав, а Покупець купив товари, кількість яких, а також асортимент, ціна, загальна вартість і умови поставки зазначені в інвойсах на кожну партію товару відповідно. Згідно з інвойсами, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки CIF-Одесса. Відповідно до Інкотермс-2010 CIF ("вартість, страхування, фрахт") означає, що Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, проте ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від Продавця на Покупця. Додатково до цього, саме умовами терміну CIF передбачено, що на Продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь Покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень. З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень. Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "ТОП СТОР" не понесло. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, у гр. 20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а гр. 22 підлягають відображенню витрати на страхування оцінюваних товарів тільки якщо всі ці витрати (і транспортування, і страхування) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ). Відповідно до даних гр. 20 кожної з поданих Декларацій митної вартості до МД «витрати на транспортування до місця доставки по товару №№ », як і дані гр. 22 2 витрати на страхування», дорівнюють 0,00 грн. Отже, відсутність даних у гр. 20 та гр. 22 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару. Відповідачем не надано суду, будь-яких доказів спростування умов постави CIF, та інших доказів, які б свідчили, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування або страхування. Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки CIF (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. Тому позивач додатково виніс ці відомості окремо у п. 2 контракту як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Контракту. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати витрати на страхування та транспортні витрати за наведеними умовами поставки. Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів. З огляду на викладене, відповідно до умов поставки за контрактом від 01.03.2019 року № 0103/2019 та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається. Ураховуючи викладене, доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору, як правильно вказав і суд першої інстанції. Суд зауважує, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару. Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що саме з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару. Наведене свідчить, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових. Крім того, в оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару за МД від 23.10.2019 № UА100120/2019/213379, від 24.10.2019 № UА100120/2019/207546, від 04.12.2019 № UА500010/2019/034930, від 11.12.2019 № UА500070/2019/200495, від 09.10.2019 № UА100120/2019/212088, від 21.10.2019 № UА100120/2019/038618, від 07.11.2019 № UА100120/2019/214664, від 07.11.2019 № UА100120/2019/214663, від 17.05.2019 № UА100120/2019/199737, від 09.11.2019 № UА500170/2019/027558, від 11.10.2019 № UА100120/2019/212357. При цьому, відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене. Колегія суддів зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, як вказав і суд першої інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства. Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших. З урахуванням зазначеного, митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар. Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості. Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у справах № 160/1329/19. За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів № UA100070/2019/010004/2 від 13.12.2019, № UA100000/2019/000012/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010005/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010007/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010006/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010008/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010010/2 від 18.12.2019, № UA100070/2019/010009/2 від 18.12.2019, № UA100000/2019/000025/2 від 18.12.2019, № UA100070/2019/010011/2 від 20.12.2019, № UA100070/2019/010013/2 від 23.12.2019, № UA100070/2019/010014/2 від 23.12.2019, № UA100070/2019/010015/2 від 28.12.2019 з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2019/10010, № UA100070/2019/10011, № UA100070/2019/10013, № UA100070/2019/10015, № UA100070/2019/10014, № UA100070/2019/10017, № UA100070/2019/10021, № UA100070/2019/10020, № UA100070/2019/10022, № UA100070/2019/10024, № UA100070/2019/10028, № UA100070/2019/10029, № UA100070/2019/10034 є протиправними та підлягають скасуванню, як правильно вказав і суд першої інстанції. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, а факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару, відтак прийняті відповідачем спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій є протиправними та підлягають скасуванню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у справі № 160/1937/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 26 жовтня 2020 року і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з тієї ж дати. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко