Постанова 4852 № 160/9655/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9655/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 р. (суддя Голобутовський Р.З.) в справі № 160/9655/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Стор» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ Стор» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування: рішення про коригування митної вартості товару від 01.08.2019 р. № UA100000/2019/000245/2, картки відмови в митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00202; рішення про коригування митної вартості товару від 01.08.2019 р. № UA100000/2019/000249/2, картки відмови в митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00204; рішення про коригування митної вартості товару від 02.08.2019 р. № UA100120/2019/000043/2, картки відмови в митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00206; рішення про коригування митної вартості товару від 05.08.2019 р. № UA100000/2019/300148/2, картки відмови в митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00209; рішення про коригування митної вартості товару від 09.08.2019 р. № UA100000/2019/000276/2, картки відмови в митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00218; рішення про коригування митної вартості товару від 05.08.2019 р. № UA100120/2019/000046/2, картки відмови в митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00210; рішення про коригування митної вартості товару від 20.08.2019 р. № UA100000/2019/000292/2, картки відмови в митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00230. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 р. позов задоволено, визнано протиправними та скасовані рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів: №UA100000/2019/000245/2 від 01.08.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00202 від 01.08.2019 року; №UA100000/2019/000249/2 від 01.08.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00204 від 01.08.2019 року; №UA100120/2019/000043/2 від 02.08.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00206 від 02.08.2019 року; №UA100000/2019/300148/2 від 05.08.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00209 від 05.08.2019 року; №UA100000/2019/000276/2 від 09.08.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00218 від 09.08.2019 року; №UA100120/2019/000046/2 від 05.08.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00210 від 05.08.2019 року; №UA100120/2019/000292/2 від 20.08.2019 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00230 від 20.08.2019 року. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга містить виклад обставин прийняття рішень про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які є предметом позову, та фактично повторює зміст відзиву на позовну заяву. Доводи апелянта зводяться до неврахування судом першої інстанції, що подані декларантом для митного оформлення документи мали розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, тому у відповідача виник обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 р. здійснена заміна первісного відповідача Київської міської митниці ДФС правонаступником Київською митницею Держмитслужби. На виконання розпорядження голови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 р. № 12-РО щодо рекомендації розгляду в порядку письмового провадження справ, призначених до розгляду в судовому засіданні на час, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», учасники справи повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження. Від учасників справи не надійшло заперечень проти розгляду справи в порядку письмового провадження та клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи в порядку письмового провадження. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи. Між ТОВ «Топ Стор» та компанією ZHEJIANG MACHINERY CO., LTD (продавець) 01.03.2019 р. укладено зовнішньоекономічний контракт № 0103/2019, за умовами якого позивач придбаває у продавця товари, кількість яких, а також асортимент, ціна, загальна вартість і умови поставки зазначені в інвойсах на кожну партію товару відповідно; ціни на товар встановлюються в доларах США, включаючи вартість тари, упаковки і маркування, а також інші витрати, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена продавцем (в т.ч. транспортування, страхування та ін.). Загальна сума цього контракту складається із сум, виставлених продавцем і оплачених покупцем рахунків, і становить не менше 3 000 000 доларів США. Відправником вантажу за контрактом може виступати третя особа. Розрахунки за поставлений товар здійснюються в доларах США перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 6 (шести) місяців з моменту поставки товару. Відповідно до укладеного контракту покупцем замовлено, а постачальником поставлено товар на суму 29957,68 USD відповідно до інвойсу №000-064 від 19.06.2019, на суму 29102,87 USD відповідно до інвойсу №000-063 від 23.06.2019, на суму 17493,95 USD відповідно до інвойсу №000-065 від 29.06.2019, на суму 38625,39 USD відповідно до інвойсу №119/19-01 від 29.06.2019, на суму 34336,00 USD відповідно до інвойсу №000-068 від 25.06.2019, на суму 18181,43 USD відповідно до інвойсу №000-067 від 27.06.2019, на суму 39558,00 USD відповідно до інвойсу №BJ-173 від 06.06.2019, назва якого, кількість, ціна та інші умови обумовлено сторонами в товаросупроводжуючих документах до зазначеного контракту. Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем подано до Київської міської митниці ДФС електронні митні декларації (ЕМД) №UA100120/2019/205758 від 30.07.2019, №UA100120/2019/205882 від 31.07.2019, №UA100120/2019/206124 від 02.08.2019, №UA100120/2019/206316 від 05.08.2019, №UA100120/2019/206543 від 07.08.2019, №UA100120/2019/206317 від 05.08.2019, №UA100120/2019/207537 від 19.08.2019, у яких митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору відповідно до статей 57, 58 Митного кодексу України. Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості до ЕМД №UA100120/2019/205758 від 30.07.2019 р. подано декларацію митної вартості за №9024, пакувальний лист №000-064 від 19.06.2019, рахунок-проформу (проформу-інвойс) №000-064 від 19.06.2019, рахунок-фактуру (інвойс) №000-064 від 19.06.2019, коносамент BILL OF LADING №ZIMUNGB1050482 від 19.06.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№004477 від 25.07.2019, документ про походження товару (інвойс) №000-064 від 19.06.2019, висновок експерта №ГО-1750/1 від 30.06.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - пропозицію OFFER б/н від 19.06.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014627501 від 19.06.2019, контракт №0103/2019 від 01.03.2019, інші некласифіковані документи, зокрема лист №3107/1 від 31.07.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості до ЕМД №UA100120/2019/205882 від 31.07.2019 р. подано декларацію митної вартості за №9031, пакувальний лист №000-063 від 23.06.2019, рахунок-проформу (проформу-інвойс) №000-063 від 23.06.2019, рахунок-фактуру (інвойс) №000-063 від 23.06.2019, коносамент BILL OF LADING №COSU6213170910 від 23.06.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№004476 від 25.07.2019, документ про походження товару (інвойс) №000-063 від 23.06.2019, висновок експерта №ГО-1763 від 31.07.2019 р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - пропозицію OFFER №000-063 від 23.06.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014627599 від 23.06.2019, контракт №0103/2019 від 01.03.2019, інші некласифіковані документи, зокрема лист №0108/1 від 01.08.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості до ЕМД №UA100120/2019/206124 від 02.08.2019 р. подано декларацію митної вартості за №9048, пакувальний лист PACKING LIST №000-065 від 29.06.2019, рахунок-фактуру (інвойс) №000-065 від 29.06.2019, коносамент BILL OF LADING №COSU6215002270 від 29.06.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№005320 від 01.08.2019, документ про походження товару (інвойс) №000-065 від 29.06.2019, висновок експерта №ГО-1776 від 02.08.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - пропозицію OFFER б/н від 29.06.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014627911 від 29.06.2019, контракт №0103/2019 від 01.03.2019, інші некласифіковані документи, зокрема лист №0208/1 від 02.08.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості до ЕМД №UA100120/2019/206316 від 05.08.2019 р. подано декларацію митної вартості за №9060, пакувальний лист PACKING LIST №119/19-01 від 29.06.2019, рахунок-проформу (проформу-інвойс) №119/19-01 від 29.06.2019, рахунок-фактуру (інвойс) №119/19-01 від 29.06.2019, коносамент BILL OF LADING №MRFB19062619 від 29.06.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№005279 від 02.08.2019, документ про походження товару (інвойс) №119/19-01 від 29.06.2019, висновок експерта №ГО-1786/2 від 05.08.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - пропозиція OFFER б/н від 29.06.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151153791 від 29.06.2019, контракт №0103/2019 від 01.03.2019, інші некласифіковані документи, зокрема лист №0508/1 від 05.08.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості до ЕМД №UA100120/2019/206543 від 07.08.2019 р. подано декларацію митної вартості за №9068, пакувальний лист PACKING LIST №000-068-cor від 05.08.2019, рахунок-проформу (проформу-інвойс) №000-068 від 25.06.2019, рахунок-фактуру (інвойс) №000-068 від 25.06.2019, коносамент BILL OF LADING №G0119061549 від 25.06.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№005332 від 02.08.2019, документ про походження товару (інвойс) №000-068 від 25.06.2019, висновок експерта №ГО-1786/4 від 05.08.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість, зокрема пропозицію OFFER б/н від 25.06.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014627757 від 25.06.2019, контракт №0103/2019 від 01.03.2019, інші некласифіковані документи, зокрема лист №0708/2 від 07.08.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості до ЕМД №UA100120/2019/206317 від 05.08.2019 р. подано декларацію митної вартості за №9061, пакувальний лист PACKING LIST №000-067 від 27.06.2019, рахунок-фактуру (інвойс) №000-067 від 27.06.2019, коносамент BILL OF LADING №G0119061641 від 27.06.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№005345 від 02.08.2019, документ про походження товару (інвойс) №000-067 від 27.06.2019, висновок експерта №ГО-1786/3 від 05.08.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - пропозицію OFFER б/н від 27.06.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № PYIE10007637014627900 від 27.06.2019, контракт №0103/2019 від 01.03.2019, інші некласифіковані документи, зокрема лист №0508/2 від 05.08.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом на підтвердження заявленої митної вартості до ЕМД №UA100120/2019/207537 від 19.08.2019 р. надано декларацію митної вартості за №9121, пакувальний лист PACKING LIST №BJ-173 від 06.06.2019, рахунок-фактуру (інвойс) №BJ-173 від 06.06.2019, коносамент BILL OF LADING №969329588 від 06.07.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№003199 від 15.08.2019, документ про походження товару (інвойс) №BJ-173 від 06.06.2019, висновок експерта №ГО-1838 від 19.08.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - пропозицію OFFER б/н від 06.06.2019, страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151150137 від 06.06.2019, контракт №0103/2019 від 01.03.2019, інші некласифіковані документи, зокрема лист №1908/1 від 19.08.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем з`ясовано, що контрактом не передбачено включення до ціни товару витрат на страхування та транспортування товару до митного кордону України, а тому зроблено висновок щодо не включення витрат на страхування та транспортування до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар, та не заявлені декларантом як складові митної вартості. У зв`язку з тим, що документи, які були надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх необхідних відомостей стосовно складової митної вартості, відповідачем запропоновано декларанту надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На вимогу відповідача декларантом надані додаткові документи: страховий поліс від 23.06.2019 №PYE10007637014627599, експертний висновок Дніпропетровської ТПП від 31.07.2019 №ГО-1763, комерційна пропозиція від 23.06.2019 №000-063; експертний висновок Дніпропетровської ТПП від 02.08.2019 №ГО-1776, страховий поліс від 29.06.2019 №PYE10007637014627911, комерційна пропозиція від 29.06.2019 №б/н; експертний висновок Дніпропетровської ТПП від 05.08.2019 №ГО-1786/2, страховий полюс від 29.06.2019 №100716224151153791, комерційна пропозиція від 29.06.2019 №б/н.; експертний висновок Дніпропетровської ТПП від 05.08.2019 №ГО-1786/3, страховий полюс від 27.06.2019 №PYE10007637014627900, комерційна пропозиція від 27.06.2019 №б/н; експертний висновок Дніпропетровської ТПП від 19.08.2019 №ГО-1838, страховий поліс від 06.06.2019 №100716224151150137, комерційна пропозиція від 06.06.2019 №б/н. Декларантом повідомлено про відмову у подачі інших додаткових документів. Відповідачем встановлена наявність наступних розбіжностей у поданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості: 1) згідно з інвойсами товари постачаються в Україну морським транспортом на умовах поставки CIF-Одеса, відповідно продавець повинен за власний рахунок укласти договори перевезення та страхування до узгодженого місця на користь покупця. При цьому, всі ризики, пов`язані з втратою чи пошкодженням товару, переходять від продавця на покупця в момент передавання товару першому перевізнику. Таким чином, на момент укладання договору перевезення сума витрат на доставку може бути невідома або інформація може бути в неповному обсязі через не подання до митного оформлення відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; 2) відповідно до пункту 2 контракту в ціну товару включені вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена продавцем (в т.ч. транспортування, страхування), а відповідно до інвойсів товар поставляється на умовах CIF-Oдеса (термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, а продажна ціна товару включає вартість товару, вартість страхування та фрахт); декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні відповідно до пункту 2 контракту; 3) відповідно до Конвенції ООН щодо договорів повністю або частково морського міжнародного перевезення вантажів - коносамент є свідченням договору перевезення, у тому числі іншими видами транспорту в доповнення до морського перевезення. Разом з тим, у наданому коносаменті №ZIMUNGB1050482 зазначено лише порт постачання товару та не заповнено графу остаточного постачання товару («Plase of Delivery»); 4) положеннями контракту від 01.03.2019 №0103/2019 між «ZHEJIANG TITAN MACHINERY CO.,LTD.» (Китай), продавець, та ТОВ «ТОП СТОР», покупець, визначено, що кількість, асортимент, ціни, загальна вартість та умови поставки зазначаються у інвойсі. Згідно з наданим інвойсом від 06.07.2019 BJ-173, товар поставляється в Україну на умовах CIF-Одесса. Відповідно до положень Інкотермс-2010 при умовах поставки CIF продавець повинен за власний рахунок укласти договори перевезення та страхування до узгодження місця на користь покупця. При цьому, всі ризики, пов`язані з втратою чи пошкодженням товару, переходять від продавця на покупця в момент передання товару першому перевізнику. Таким чином, на момент укладення договору перевезення сума витрат на доставку може бути невідома або інформація може бути в неповному обсязі. Разом із тим, страхові документи та документи, які містять відомості про вартість страхування до органу доходів у зборів не надано. Таким чином, на підставі наданих документів неможливо достовірно перевірити повноту декларування витрат на навантаження, транспортування та страхування товарів. Київською міською митницею ДФС прийняті рішення про коригування митної вартості №UA100000/2019/000245/2 від 01.08.2019, №UA100000/2019/000249/2 від 01.08.2019, №UA100120/2019/000043/2 від 02.08.2019, №UA100000/2019/300148/2 від 05.08.2019, №UA100000/2019/000276/2 від 09.08.2019, №UA100120/2019/000046/2 від 05.08.2019, №UA100120/2019/000292/2 від 20.08.2019, якими митна вартість товарів визначена за другорядним методом визначення митної вартості (2ґ - резервний метод), яке ґрунтувалося на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості. Київською міською митницею ДФС видано позивачу картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100120/2019/00202, № UA100120/2019/00204, № UA100120/2019/00206, № UA100120/2019/00209, № UA100120/2019/00218, № UA100120/2019/00210, № UA100120/2019/00230. Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. З урахуванням того, що в поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар, а відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржених рішень. Суд визнає такий обґрунтованим. Вирішуючи спірні правовідносин, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як встановлено ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою. Згідно з ч. ч. 8-9 цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; Згідно з ч. 6 цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару. Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. При перевірці правильності визначення митної вартості товару Київською міською митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В межах апеляційного перегляду справи такими обставинами орган доходів і зборів зазначає: 1) умовами поставки CIF передбачено страхування вантажу, а до митного оформлення не надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) відповідно до Конвенції ООН щодо договорів повністю або часткового морського міжнародного перевезення вантажів коносамент є свідченням договору перевезення, в тому числі іншими видами транспорту в доповнення до морського перевезення; у коносаментах зазначено лице порт постачання товару та не заповнено графу остаточного постачання товару (Place of Dilivery); 3) відповідно до пункту 2 контракту в ціну товару включені вартість тари, упаковки і маркування, а також інші витрати, оплата яких передбачена продавцем за умовами поставки, а декларантом на подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних для її обчислення; 4) неможливо на підставі поданих документів достовірно перевірити повноту декларування витрат на навантаження, транспортування та страхування товарів; 5) пунктом 3 контракту передбачено, що поставка товару повинна бути здійснена протягом 30 днів з дати подачі заявки покупцем, проте до митного оформлення заявка не надана, що унеможливлює перевірку терміну оплату. Стосовно посилання органу доходів і зборів на ненадання до митного оформлення страхових документів, документів, що містять відомості про вартість страхування, а також достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних для її обчислення (вартість тари, упаковки, маркування, навантаження, транспортування), суд зазначає наступне. В спірному випадку умовами поставки є CIF-Одеса в редакції Інкотермс-2010. Відповідно до Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) термін CIF (Cost Insurance and Freight або вартість, страхування і фрахт) означає, що продавець несе ті ж обов`язки, що за умовами CFR (продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов`язки з очищення товару від мит ??для його вивезення), проте він повинен забезпечити морське страхування від ризику загибелі або пошкодження товару під час перевезення, продавець укладає договір страхування і виплачує страховику страхову премію. Тобто, за умовами поставки CIF саме на продавця покладається обов`язок зі сплати вартості витрат перевезення, страхування, фрахту, необхідних для доставки товару в порт Одеса. Зазначені витрати включаються до вартості товару за умовами поставки CIF. Таке тлумачення норм Інкотермс-2010 відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постанові від 03.05.2018 р. в справі № 815/2618/17. Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (в тому числі навантаження, вивантаження) та страхування. Тобто, умовами контракту на покупця (позивача) не покладено обов`язку сплати окремо вартості тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (в тому числі навантаження, вивантаження). Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів. Таким чином, є безпідставним посилання органу доходів і зборів про не надання до митного оформлення страхових документів, документів, що містять відомості про вартість страхування, а також достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних для її обчислення (вартість тари, упаковки, маркування, навантаження, транспортування), оскільки умовами контракту від 01.03.2019 № 0103/2019 передбачено включення продавцем в ціну товару зазначених витрат, відповідно надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості таких витрат, митним законодавством не передбчено. Посилання органу доходів і зборів на те, що відповідно до Конвенції ООН щодо договорів повністю або часткового морського міжнародного перевезення вантажів коносамент є свідченням договору перевезення, в тому числі іншими видами транспорту в доповнення до морського перевезення; у коносаменті ZIMUNGB1050482 зазначено лише порт постачання товару та не заповнено графу остаточного постачання товару (Place of Dilivery), суд також визнає необґрунтованими, оскільки в цьому коносаменті чітко зазначено пункт розвантаження Одеса, що відповідає умовам поставки CIF. При цьому відсутність в коносаменті будь-яких відомостей (як в цьому випадку пункт остаточного постачання) жодним чином не спростовує чинність коносаменту. Щодо зауважень відповідача про те, що пунктом 3 контракту передбачено, що поставка товару повинна бути здійснена протягом 30 днів з дати подачі заявки покупцем, проте до митного оформлення заявка не надана, що унеможливлює перевірку терміну оплату, суд вказує, що термін доставки товару жодним чином не може впливати на митну вартість товару. Суд вважає, що не зважаючи на те, що подані позивачем до митного оформлення документи містили певні недоліки в оформленні, проте такі недоліки не перешкоджали органу доходів і зборів перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару, оскільки вказані документи не містили розбіжностей щодо найменування імпортованого товару, його кількості та вартості. Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості. Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості. 10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994). Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках. Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. Суд не піддає сумніву право органу доходів і зборів контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. При цьому враховується, що статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки. Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами. При цьому є цілком обґрунтованим зазначення судом першої інстанції, що визначення митної вартості відповідачем за резервним методом за деклараціями від 10.07.2019 №UА100120/2019/204096, від 05.06.2019 №UА100120/2019/201249, від 02.07.2019 №UА100120/2019/203399, від 26.07.2019 №UА110150/2019/232515, від 10.07.2019 №UА500010/2019/18111, від 30.07.2019 №UА500010/2019/020425, від 17.05.2019 №UА100120/2019/199738, від 07.06.2019 №UА500010/2019/14793, від 10.07.2019 №UА100010/2019/340460, від 31.07.2019 №UА500010/2019/020500, від 09.05.2019 №UА500010/2019/011483, від 04.06.2019 №UА500010/2019/014013, від 10.07.2019 №UА100120/2019/340460, від 28.05.2019 №UА110110/2019/334090, від 29.07.2019 №UА100050/2019/283887, від 21.05.2019 №UА500010/2019/12666, від 10.07.2019 №UА100010/2019/340460, від 20.06.2019 №UА500010/2019/016020, від 16.07.2019 №UА500010/2019/018749, від 19.06.2019 №UА100010/2019/337287, від 30.05.2019 №UА500010/2019/20417, від 21.05.2019 №UА500010/2019/12569, від 11.05.2019 №UА807190/2019/12135, від 17.05.2019 №UА100120/2019/199738, від 07.06.2019 №UА500010/2019/14793 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки у оспорених рішеннях не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеними митними деклараціями та митними деклараціями, поданими позивачем, мають однакові характеристики, зокрема, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаними деклараціями та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а оспорювані рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митницею згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України, ґрунтується на митній вартості подібного товару, враховуючи валюту контракту, країну виробництва та відправлення, назву товару. Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який є ідентичним чи аналогічним оцінюваному товару, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірного товару та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Суд вказує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 11.09.2012 р. (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також в постанові від 31.03.2015 р. в справі № 21-53а15, відповідно до якого митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, орган доходів і зборів мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів. Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митною кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу, не спростовані відповідачем. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 р. в справі № 160/9655/19 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 р. в справі № 160/9655/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Стор» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 30.03.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30.03.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко