Постанова 4805 № 278/3176/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/3176/19 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О.М. Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 жовтня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т. М., суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м.Житомирі цивільну справу №278/3176/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 01 липня 2020 року, постановлену під головуванням судді Дубовік О.М. в м.Житомирі, в с т а н о в и в : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим згодом позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь: заборгованість за договором позики від 04 лютого 2017 року в сумі 627 760 грн, що не може бути менше суми еквівалентної 22 420 доларам США; індекс інфляції за весь час прострочення сплати грошових коштів (позики) з 16 лютого 2017 року до 27 січня 2020 року в сумі 170 499 грн 62 коп.; три проценти річних за користування грошовими коштами (позикою) від простроченої суми за період з 16 лютого 2017 року до 27 січня 2020 в сумі 55 514 грн 26 коп. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 01 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 04 лютого 2017 року в сумі 627 760 грн, що станом на момент ухвалення рішення не менше 22 420 доларам США; індекс інфляції за весь час прострочення сплати грошових коштів (позики) з 16 лютого 2017 року до 27 січня 2020 року в сумі 124 533 грн 20 коп.; три проценти річних за користування грошовими коштами (позикою) від простроченої суми за період з 16 лютого 2017 року до 27 січня 2020 в сумі 32 455 грн 68 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 537 грн 74 коп. судового збору, а також 2 500 грн витрат на правову допомогу. Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 01 липня 2020 року внесено зміни в рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 липня 2020 року, а саме: викладено двадцять сьомий абзац описово-мотивувальної частини в такій редакції: «Згідно зі здійсненим судом арифметичним розрахунком, враховуючи індекс інфляції за весь час прострочення сплати грошових коштів, з відповідача має бути стягнуто 81 658 грн 54 коп інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 38 729 грн 35 коп.; викладено двадцять дев`ятий абзац описово-мотивувальної частини в такій редакції: «Також суд, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, вважає за потрібне стягнути з відповідача 7481 грн 62 коп. судового збору (а.с. 1, 157), а також 2 500 грн витрат на правову допомогу (а.с. 10).»; викладено другий абзац резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : заборгованість за договором позики від 04 лютого 2017 року в сумі 627 760 грн, що станом на момент ухвалення рішення не менше 22 420 доларів США; інфляційні втрати в сумі 81 658 грн 54 коп; три проценти річних за користування грошовими коштами (позикою) в сумі 38 729 грн 35 коп.»; викладено третій абзац резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 481 грн 62 коп. судового збору, а також 2 500 грн витрат на правову допомогу». В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на постановлення ухвали із порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу. В обгрунтування апеляційної скарги зокрема зазначає, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою не виправив описки, що були допущенні при ухваленні рішення, а суттєво змінив зміст рішення від 11 червня 2020 року, додавши нові підрахунки в частині стягнення інфляції та три відсотки річних, що суттєво змінили попередні. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 01 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 04 лютого 2017 року в сумі 627 760 грн, що станом на момент ухвалення рішення не менше 22 420 доларам США; індекс інфляції за весь час прострочення сплати грошових коштів (позики) з 16 лютого 2017 року до 27 січня 2020 року в сумі 124 533 грн 20 коп.; три проценти річних за користування грошовими коштами (позикою) від простроченої суми за період з 16 лютого 2017 року до 27 січня 2020 в сумі 32 455 грн 68 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 537 грн 74 коп. судового збору, а також 2 500 грн витрат на правову допомогу. Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 01 липня 2020 року внесено зміни в рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 липня 2020 року, а саме: викладено двадцять сьомий абзац описово-мотивувальної частини в такій редакції: «Згідно зі здійсненим судом арифметичним розрахунком, враховуючи індекс інфляції за весь час прострочення сплати грошових коштів, з відповідача має бути стягнуто 81 658 грн 54 коп інфляційних втрат, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 38 729 грн 35 коп.; викладено двадцять дев`ятий абзац описово-мотивувальної частини в такій редакції: «Також суд, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, вважає за потрібне стягнути з відповідача 7481 грн 62 коп. судового збору (а.с. 1, 157), а також 2 500 грн витрат на правову допомогу (а.с. 10).»; викладено другий абзац резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : заборгованість за договором позики від 04 лютого 2017 року в сумі 627 760 грн, що станом на момент ухвалення рішення не менше 22 420 доларів США; інфляційні втрати в сумі 81 658 грн 54 коп; три проценти річних за користування грошовими коштами (позикою) в сумі 38 729 грн 35 коп.»; викладено третій абзац резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 481 грн 62 коп. судового збору, а також 2 500 грн витрат на правову допомогу». За змістом частин 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Як роз`яснено в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає. Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 року по справі №638/11034/15-ц. В мотивувальній частині рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 01 липня 2020 року судом не було здійснено детального розрахунку сум індексу інфляції та 3 % річних. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції фактично зробив новий розрахунок сум індексу інфляції та 3 % річних, які підлягають стягненню з відповідача, а отже це не є арифметичною помилкою в розумінні ст.269 ЦПК України. Суд першої інстанції помилково дійшов висновку про виправлення арифметичної помилки. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена із порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 01 липня 2020 року скасувати. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді