Ухвала КАС ВС № 160/9486/19

УХВАЛА 27 жовтня 2020 року м. Київ справа № 160/9486/19 адміністративне провадження № К/9901/7812/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Калашнікової О.В., суддів - Білак М.В., Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №160/9486/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконуючого обов`язки головного лікаря комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №8" Криворізької міської ради Мельниченко В.В. про визнання бездіяльності протиправною- УСТАНОВИВ: 18 березня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції. Верховний Суд ухвалою від 31 березня 2020 року залишив касаційну скаргу без руху у зв`язку з пропуском строку на касаційне оскарження, та відсутністю документа про сплату судового збору. Також, надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, надання відповідних доказів. Копію зазначеної ухвали надіслано на адресу скаржника 01 квітня 2020 року. Однак, поштове відправлення з вкладеною копією ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, ОСОБА_1 вручене не було, з незалежних від суду причин, а саме - поштове відправлення повернуто до суду касаційної інстанції 14 травня 2020 "за закінченням терміну зберігання", про що зазначено у довідці відділення поштового зв`язку, прикріпленої до конверта. У відповідності до пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання. 03 червня 2020 року ОСОБА_1 повторно було надіслано копію ухвали Верховного Суду від 31 березня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху. Проте, поштове відправлення з вкладеною копією ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, ОСОБА_1 повторно вручене не було, з незалежних від суду причин, а саме - поштове відправлення повернуто до суду касаційної інстанції 13 липня 2020 року "за закінченням терміну зберігання", про що зазначено у довідці відділення поштового зв`язку, прикріпленої до конверта. ОСОБА_1 втретє було надіслано копію ухвали Верховного Суду від 31 березня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху. Вказану ухвалу скаржником отримано 26 вересня 2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 07 жовтня 2020 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло клопотання скаржника про усунення недоліків. Скаржник зазначає, що отримав копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року лише 04 березня 2020 року та просить звільнити від сплати судового збору. Оцінюючи клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень частин першої, другої статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. На підставі положень частини другої цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. На підтвердження заявленого клопотання скаржник надав довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 11 вересня 2020 року № 5493 про суму отриманої ним компенсації по догляду за інвалідом І групи за період з вересня 2018 року по серпень 2020 року. Вирішуючи клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору колегія суддів виходить з наступного. За змістом частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до частини другої статті 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановлений законом порядку, а саме, що компенсаційна виплата по догляду за особою з інвалідністю І групи є єдиним джерелом доходу, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо. Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статтей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів. При цьому, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів. Тобто, у встановлений строк скаржником недоліки, які були підставою для залишення касаційної скарги без руху, не усунуто. Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху. Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 132, 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №160/9486/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконуючого обов`язки головного лікаря комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №8" Криворізької міської ради Мельниченко В.В. про визнання бездіяльності протиправною повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська