Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/3502/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3502/19 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. за участю секретаря Островської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 17.07.2020) у справі за первісним адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправних та скасування податкових повідомлень - рішень,- В С Т А Н О В И Л А : Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області звернулося з позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , податковий борг на загальну суму 48684,80 грн, а саме: - по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 44952,88 грн; - по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування сумі 3731,92 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, але несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує податки до бюджету. Крім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 23.05.2018 № 00029001309, № 00029011309, № 00028991309. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті протиправно, без урахування усіх обставин, що мать значення, та не у межах повноважень та не у відповідності норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Відповідачем по зустрічному позову подано відзив, в якому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову, оскільки у правовідносинах щодо прийняття оскаржуваних рішень він діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено. Задоволено первісний позов, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , податковий борг на загальну суму 48684,80 грн, а саме: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 44952,88 грн; по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування сумі 3731,92 грн. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що апелянт не отримував додаткове благо заплативши кредитору більше ніж отримав в кредит. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 14.08.2012 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області. ФОП ОСОБА_1 має податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 44952,88 грн, та по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 3731,92 грн, що підтверджується наступними документами: - податковим повідомленням-рішенням № 00029001309 від 23.05.2018, яким визначена сума податкового зобов`язання в розмірі 40677,26 грн (отримане платником податків 25.05.2018), яке винесене на підставі акту перевірки від 04.05.2018 № 314/13/ НОМЕР_1 ; - податковим повідомленням-рішенням № 00028991309 від 23.05.2018, яким визначена сума податкового зобов`язання в розмірі 170,00 грн (отримане платником податків 25.05.2018), яке винесене на підставі акту перевірки від 04.05.2018 № 314/13/ НОМЕР_1 . У зв`язку з несвоєчасною сплатою грошових зобов`язань з по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, контролюючим органом відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в розмірі 4105,62 грн. Податковий борг по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 3731,92 грн, підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 00029011309 від 23.05.2018, яким визначена сума податкового зобов`язання в розмірі 3389,78 грн (отримане платником податків 25.05.2018), яке винесене на підставі акту перевірки від 04.05.2018 № 314/13/ НОМЕР_1 . У зв`язку з несвоєчасною сплатою грошових зобов`язань з військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, контролюючим органом відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в розмірі 342,14 грн. ГУ ДПС у Чернігівській області на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України направлено відповідачу податкову вимогу № 42-53 від 10.01.2019 (отримана 30.01.2019), проте податковий борг в добровільному порядку не сплачено. Підставою для винесення вищевказаної податкової вимоги став Акт Головного управління ДФС у Чернігівській від 04.05.2018 № 314/13/ НОМЕР_1 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів ОСОБА_1 ». Відповідно до Акту Головного управління ДФС у Чернігівській від 04.05.2018 №314/13/ НОМЕР_1 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів ОСОБА_1 », контролюючий орган визначив оподаткований дохід, який ОСОБА_1 отримав від ПАТ «Креді Агріколь Банк» в розмірі 180787,82 грн, за ознакою доходу « 126» в частині заборгованості за основним боргом, відповідно до якого нарахував податок на доходи фізичної особи з врахуванням штрафних санкцій на загальну суму 48684,80 грн. Задовольняючи позовні вимоги позивача та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом. Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України). У свою чергу, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. У пункті 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу. Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Згідно з пунктом 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. У п.п. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, визначено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу). У пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є вичерпним. Згідно з пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164 ПК України до оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Пунктом 167.1 статті 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено порушення пп. 49.18.4. п.49.18 ст.49 п. 179.1 ст. 179 ПК України, а саме: ОСОБА_1 не подав до Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області (м.Чернігів) податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2016 рік (граничний термін подання - до 01.05.2017). Відповідно до листа АТ «Креді Агріколь Банк» (а.с.144) між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк», що виступає правонаступником прав та обов`язків ПАТ «Індустріально-експортний банк», який в свою чергу був правонаступником AT «Індустріально-експортний банк» 18.08.2008 укладено кредитний договір № 144/732144, за умовами якого клієнту видано кредит у розмірі 28475,43 доларів США. 06.04.2016 з ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 (про прощення боргу) до Кредитного договору № 144/732144 від 18.08.2008 за умовами якого сторони домовились: незважаючи на всі інші умови Кредитного договору, Сторони домовились, що у разі погашення Позичальником заборгованості за кредитом не менше ніж 6932,78 (шість тисяч дев`ятсот тридцять два) доларів США та 78 центів Банк, у відповідності до статті 605 Цивільного кодексу України, припиняє зобов`язання Позичальника щодо погашення кредиту у сумі 6932,78 (шість тисяч дев`ятсот тридцять два) доларів США та 78 центів, шляхом прощення боргу Позичальнику. З цього моменту Кредитний договір вважається припиненим. Сторони не будуть вважати себе пов`язаними будь-якими зобов`язаннями. Кредит погашено 06.04.2016 за рахунок прощення боргу. З цього моменту кредитний договір №144/732144 від 18.08.2008, вважається припиненим. При цьому, відповідно до п.3 Договору про внесення змін та доповнень №2 (про часткове прощення боргу) до Кредитного договору № 144/732144 від 18.08.2008, підписанням цього договору Позичальник вважається належним чином повідомленим про прощення його зобов`язань по кредиту. При прощенні боргу у позичальника, відповідно до вимог Податкового кодексу України, виникає оподатковуваний дохід та Позичальник зобов`язаний подати до податкового органу декларацію, сплатити податки та збори з такого доходу в порядку та розмірах, встановлених чинним законодавством України. Банк згідно вимог Податкового кодексу України, зобов`язаний включити суму отриманого ОСОБА_1 доходу у вигляді прощеного боргу до розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку-фізичних осіб за підсумками звітного періоду, у якому борг було прощено. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що обов`язок із самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його власним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності сукупності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду. Крім того, отримання додаткового блага також зумовлює виникнення обов`язку платника податків відобразити отриманий дохід у річній податковій декларації. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що у 2016 році АТ «Креді Агріколь Банк» було анульовано (прощено) ОСОБА_1 суму основного боргу (за тілом кредиту) по кредитному договору від 18.08.2008 № 144/732144 у розмірі 6932,78 доларів США, що в еквіваленті складає 180787,82 грн, тобто є його доходом у розумінні чинного податкового законодавства, та зумовлює виникнення в нього обов`язку щодо здійснення декларування такого доходу та сплати з нього ПДФО і військового збору. При цьому, апеляційний суд зазначає, що банком до відома ОСОБА_1 було належним чином доведено зазначені обставини, зокрема щодо виникнення в нього відповідних податкових зобов`язань, але, не зважаючи на це, такі зобов`язання залишилися невиконаними ОСОБА_1 , що було встановлено контролюючим податковим органом при проведенні перевірки з дотриманням вимог чинного законодавства. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ГУ ДПС у Чернігівській області правомірно донарахувало ОСОБА_1 ПДФО, військовий збір та застосувало до нього штрафні санкції за несвоєчасну сплату заборгованості у формі пені, про що винесено відповідні податкові повідомлення-рішення. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що апелянт не отримував додаткове благо заплативши кредитору більше ніж отримав в кредит, оскільки підписання відповідного кредитного договору, на певних умовах (зокрема щодо сплати грошових коштів за користування кредитом) є особистим волевиявленням ОСОБА_1 , і сплата додаткових платежів по такому договору не спростовує отримання ОСОБА_1 додаткового блага у разі прощення (анулювання) йому кредиту згідно приписів податкового законодавства. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на час розгляду справи прийняті позивачем податкові-повідомлення рішення та податкова вимога є законними, чинними, а податкове зобов`язання набуло статус податкового боргу, тому враховуючи, що відповідач добровільно не сплатив податковий борг, а вчинені податковим органом дії не призвели до його погашення, борг підлягає стягненню. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 26.10.2020. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна