Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/8916/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/8916/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Баргаміна Н.М., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі Литвин С.В. за участю: представника позивача: Родінченко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІД Чернігів+» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІД Чернігів+» про стягнення суми податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІД Чернігів+» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «НІД Чернігів+») в якому просило: - стягнути у дохід бюджету з рахунків ТОВ «НІД Чернігів+», що обслуговують такого платника податків, кошти в сумі 592 112,84 грн для погашення податкового боргу з ПДВ на бюджетний рахунок отримувача UA038999980313080029000025001, отримувач - ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/14060100, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року зазначений позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який з`явився у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення - скасувати, виходячи з наступного. Згідно із п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «НІД Чернігів+» зареєстроване в якості юридичної особи 27.01.2017 року та є платником податку, відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України. Податковий орган звернувся до суду з даним позовом на підставі того, що ТОВ «НІД Чернігів+» має податковий борг по податку на додану вартість в загальному розмірі 592 112,84 грн, який виник на підставі несплати податкового зобов`язання, самостійно визначеного податковими деклараціями з податку на додану вартість за жовтень 2021 року від 22.11.2021 в розмірі 291 851,00 грн, за листопад 2021 року від 20.12.2021 в розмірі 124 883,00 грн, за грудень 2021 року від 20.01.2022 в розмірі 139 744,00 грн, та податкового зобов`язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 15.02.2018 № 0014211204 на суму 17652,25 грн., від 15.02.2018 № 0014221204 на суму 13548,60 грн, від 20.10.2021 № 0062961808 на суму 340,00 грн, від 11.01.2022 №0003071808 на суму 2040,00 грн, від 11.01.2022 № 0002031808 на суму 15 575,50 грн. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи містяться належні докази наявності у позивача податкового боргу по податку на додану вартість, в загальному розмірі 592 112,84 грн, який виник на підставі несплати податкових зобов`язань. Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, проте вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення податкового боргу в розмірі 258 734,00 грн. з огляду на наступне. Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України). Відповідно до ст. п. 14.1.137 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу. У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов`язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Правовими положенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України. Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України). Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Підпунктом 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг. Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Судом апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом ТОВ «НІД Чернігів+» були надіслані податкові повідомлення-рішення від 15.02.2018 № 0014211204, від 15.02.2018 №0014221204, від 20.10.2021 № 0062961808, від 11.01.2022 № 0002031808, від 11.01.2022 №50003071808 (а.с. 15, 21, 22, звороті а.с.25). Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). На виконання вищевказаних правових норм, контролюючим органом було надіслано ТОВ «НІД Чернігів+» податкову вимогу від 16.12.2021 року №0009194-1303-2522, яка була вручена 22.12.2021 (а.с.29 на звороті). Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даній справі предметом доказування є наявність чи відсутність податкового боргу у ТОВ «НІД Чернігів+», в тому числі на момент звернення позивача до адміністративного суду з відповідним позовом. Право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, залежить від наявності в останнього податкового боргу. При цьому, за умови існування такого боргу, податковий орган набуває право на здійснення за платника податків заходів щодо його погашення, зокрема і шляхом його стягнення (в тому числі, і в судовому порядку) лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання протягом 60 днів після направлення платнику податків податкової вимоги. Сукупність наведених обставин належить до предмета доказування у даному судовому спорі. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги доводи відповідача, викладені у відзив на позовну заяву та додані до нього докази, а саме: що податковий борг зменшився на 258 734,00 грн. за рахунок його погашення, що підтверджується наявними у справі доказами. Так, відповідно до п.20.1 податкових декларацій за серпень та вересень 2022 року, сума податкового боргу з податку на додану вартість зменшилась на 258 734,00 грн. (а.с.42-43 та 47-48). Крім того, ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.09.2023 року витребувано додаткові докази по справі, зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області надати Шостому апеляційному адміністративному суду додаткові докази по справі, а саме: - інформацію, яка саме сума податкового боргу, станом на момент винесення рішення судом першої інстанції (30.01.2023), обліковувалася за Товариством з обмеженою відповідальністю «НІД Чернігів+». 19.09.2023 року на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду на адресу суду апеляційної інстанції надійшла відповідь від ГУ ДПС у Чернігівській області, до якої додано копію особового рахунку ТОВ «НІД Чернігів+» з якої вбачається, що станом на 25.01.2023 року, відбулося зменшення боргу минулих років, відповідно до податкових декларацій № 9353172108 та № 9301486835, і станом на 25.01.2023 року заборгованість відповідача становить - 310 936,84 грн. Тобто, як зазначає податковий орган, станом на момент винесення рішення судом першої інстанції (30.01.2023), за ТОВ «НІД Чернігів+» обліковувався податковий борг в розмірі 310 936,84 грн., а не 592 112, 84 грн. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги вказані обставини та не зменшено суму боргу ТОВ «НІД Чернігів+», оскільки стягнення податкового боргу в розмірі 592 112, 84 грн. призведе до подвійного оподаткування. Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки податковий борг в розмірі 258 734,00 грн. самостійно сплачено відповідачем, відповідно стягненню підлягає залишок податкового боргу в розмірі 310 936,84 грн. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). При прийнятті рішення колегія суддів також враховує, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІД Чернігів+» - задовольнити частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІД Чернігів+» про стягнення суми податкового боргу задовольнити частково. Стягнути в державний бюджет з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІД Чернігів+» (код ЄДРПОУ 41106079), що обслуговують такого платника податків, кошти в сумі 310 936,84 грн. (триста десять тисяч дев`ятсот тридцять шість грн. 84 коп.), для погашення податкового боргу з податку на додану вартість на бюджетний рахунок отримувача UA038999980313080029000025001, отримувач - ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/14060100, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 31.10.2023 року