Постанова Львівський апеляційний суд № 456/1347/20

Справа № 456/1347/20 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л. Провадження № 33/811/1163/20 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Родікова Тимофія Володимировича на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, й накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 02.04.2020 о 20:45 год. в м. Стрий по вул. Добрівлянській, керував транспортним засобом «Mercedes Vito» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка особи, що не відповідає обстановці; від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, захисник-адвокат Родіков Т.В. подав апеляційну скаргу, в якій, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2020 року, скасувати постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2020 року та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 . В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Наголошує, що судовий розгляд відбувся за відсутності ОСОБА_1 та захисника Родікова Т.В., якими було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою ОСОБА_1 , що підтверджується клопотанням, листом непрацездатності серії АДХ №901605, внаслідок чого їх було позбавлено права на справедливий суд. Зазначає, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення не визнає, з протоколом не погодився, зауважив що за кермом не був. ОСОБА_1 не давав дозволу на проведення відеофіксації адміністративного правопорушення та на перебування працівників поліції у своєму приватному володінні. Вказує, що матеріали відеофіксації адміністративного правопорушення не є безперервними та складаються з багатьох фрагментів, що свідчить про те, що їх могли змонтувати та подати суду матеріали, які вирвані з контексту та свідчать виключно про обвинувачення у вчиненні правопорушення. На відео, яке подано працівниками поліції достовірно неможливо встановити особу, яка була за кермом автомобіля, не можливо встановити факт відмови ОСОБА_1 , відеофіксація порушення відбувалась на реєстратор поліцейського автомобіля, а не на нагрудну камеру, як це зазначено у постанові. Зазначає, що відсутні фрагмент відео, коли ОСОБА_1 затримували та доставляли у райвідділ в порядку ст.259 КУпАП. Крім того, апелянт вказує, що 02.04.2020 син ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , єдиний не споживав алкогольні напої, та в цей час саме він ставив у гараж мікроавтобус, який був без номерного знака, що спричинило переслідування його працівниками поліції, поставивши мікроавтобус на місце у гараж, ОСОБА_4 з переляку заліз у смотрову яму, яка розташована у гаражі. Працівники Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області не представившись увірвалися у приватне володіння без згоди власника, фіксували відео події без згоди ОСОБА_1 , без відповідної судової ухвали та при цьому згодом у присутності громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 заподіяли ОСОБА_1 фізичного болю та нанесли тілесні ушкодження. Наступного дня, ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою в Стрийську ЦРЛ, однак у зв`язку з відсутністю окуліста, не було можливості встановити ступінь пошкодження очей, внаслідок застосування працівниками поліції спецзасобів. Про даний випадок, Стрийська ЦРЛ повідомила Стрийський ВП ГУНП у Львівській області, про що свідчать матеріали ЖЕО №3715 від 04.03.2020. Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження покликається на те, що судовий розгляд відбувся за відсутності ОСОБА_1 та захисника Родікова Т.В., якими було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою ОСОБА_1 , що підтверджується клопотанням, листом непрацездатності серії АДХ №901605. Копію оскаржуваної постанови захисник отримав 04.07.2020 року, а ОСОБА_1 постанова не вручена взагалі. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №089813 від 02.04.2020 з якого вбачається, що ОСОБА_1 02.04.2020 о 20:45 год. в м. Стрий по вул. Добрівлянській, керував транспортним засобом «Mercedes Vito» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка особи, що не відповідає обстановці; від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с. 2); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням алкотеста «Драгер»; огляд проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода; від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився; свідки огляду: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 3); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.04.2020, відповідно до якого поліцейським СРПП №4 ПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Возьним І.І., у результаті огляду, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода; огляд проводився за допомогою алкотеста «Драгер»; результати огляду - ОСОБА_1 відмовився від продуття алкотеста, останньому роз`яснено зміст ст. 268 КУпАП (а.с. 4); - відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається що ОСОБА_1 на автомобілі «Мерседес Віто» заїхав у гараж, після чого до гаража підійшов молодий чоловік, ймовірно його син. Коли працівники поліції зайшли в гаражне приміщення, там був тільки ОСОБА_1 , який поводив себе агресивно по відношенню до працівників поліції та вимагав покинути приміщення, яке належить йому на праві власності. З іншого відеозапису, оглянутого в судовому засіданні вбачається, що на вимогу інспектора продути алкотест «Драгер», в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відмовився, як і відмовився пройти медичний огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. При цьому, ОСОБА_1 не заперечив, що вживав алкоголь, однак зазначив, що транспортним засобом керував не він (а.с. 5-6). - протоколом серії АЗ №169315 про адміністративне затримання за ч.1 ст. 130 КУпАП від 02.04.2020, відповідно до якого 02.04.2020 о 23:00 год. ОСОБА_1 доставлений у службове приміщення Стрийського ВП ГУНП у Львівській області для припинення правопорушення, встановлення особи, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності та складання адміністративного протоколу. ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП; вказаний протокол складено в присутності свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 7); - розпискою ОСОБА_1 від 02.04.2020, відповідно до якої, виявлені при особистому огляді ОСОБА_1 мобільні телефони повернуто останньому, претензій до працівників поліції у ОСОБА_1 немає (а.с. 8); - рапортом поліцейського СРПП №4 ПП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Возьного І.І. від 02.04.2020 про те, що 02.04.2020 о 19:30 він разом з поліцейським ОСОБА_8 на службовому автомобілі «Рено Докер», д.н.з. НОМЕР_2 , заступили на охорону публічної безпеки та недопущення порушення ПДР водіями. О 00:45 год. по вул. Добрівлянській в м. Стрий, було виявлено транспортний засіб «Мерседес Віто», водій якого керував з порушенням п. 2.3в ПДР. Ними було прийнято рішення зупинити вказаний транспортний засіб. Водій автомобіля «Мерседес Віто» відмовився назвати своє ім`я та надати документи для встановлення його особи. Після цього, вони прийняли рішення скласти протокол про затримання та доставити даного громадянина в Стрийський ВП. Під час складання протоколу, останній не хотів виконувати законні вимоги працівників поліції та на підставі ст. 45 Закону України «Про національну поліцію» відносно останнього було застосовано кайданки. Після доставлення особи в Стрийський ВП, про даний факт було повідомлено адвоката та складено протокол, після встановлення особи правопорушника. Під час складення протоколу заяв, скарг на незаконні дії працівників поліції від ОСОБА_1 не поступило (а.с. 9); - письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 03.04.2020 про те, що 02.04.2020 близько 23:00 год. він був запрошений поліцейським в якості свідка для проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом. На вимогу поліцейських, ОСОБА_1 в його присутності, відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а.с. 10); - аналогічними письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 03.04.2020 про те, що 02.04.2020 близько 23:00 год. він був запрошений поліцейським в якості свідка для проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом. На вимогу поліцейських, ОСОБА_1 в його присутності, відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а.с. 11); - постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №740999 від 02.04.2020, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425, 00 грн. (а.с. 12). Крім цього, дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і ст. 266 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №089813 від 02.04.2020 складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, крім цього, його дані узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Отже, він є належним та допустимим доказом у справі, який суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, докази здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має. Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що вищенаведена постанова суперечить вимогам закону, є необґрунтованою та такою, що не відповідає обставинам справи спростовуються наявними матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Щодо посилань апелянта про те, що суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що рішення судді першої інстанції ґрунтується на основі всебічно, повно та об`єктивно з`ясованих обставин справи, вина ОСОБА_1 доводиться допустимими, належними та достатніми доказами у справі. Щодо доводів захисника - адвоката Родікова Т.В. про те, що постанова судді винесена за відсутності ОСОБА_1 та захисника, у зв`язку з чим вони були позбавлені права дати свої пояснення, подавати докази та заявляти клопотання, то це порушення усунуте судом апеляційної інстанції шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, та надання можливості подачі ним пояснень, клопотань та доповнень. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дав свої пояснення по суті справи та апеляційної скарги і повністю підтримав вимоги передбачені в апеляційній скарзі. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови. Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя районного суду в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді першої інстанції є законною й обґрунтованою, прийнятою у відповідності до вимог процесуального закону, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Родікову Тимофію Володимировичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2020 року. Постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, задишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Родікова Тимофія Володимировича, без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф.Романюк