Постанова 4856 № 560/1931/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1931/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 21 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року (прийняте у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач 08.04.2020 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком з 18.02.2020, а не з дня звернення з 09.07.2019; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня звернення з 09.07.2019. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2020 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №222030004899 від 08.10.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 18.02.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 09.07.2019 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано невідповідності у документах позивача, які підтверджують стаж роботи, зокрема, прізвище та по батькові позивача. Також вказано на необхідність подання додаткових документів, що підтверджують факт роботи позивача з 16.03.1976 по 01.09.1998. В той же час, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію відповідної заяви. Крім того, відповідач вказав, що сам по собі факт належності правовстановлюючого документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтвердився документом. Відтак, до повноважень пенсійних органів не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення, обчислення стажу здійснюється виключно на підставі документів поданих із заявою про призначення пенсії. Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції скасувати без змін з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 . 22.07.2019 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком. На підставі поданих документів видано довідку №113136 від 22.07.2019 про те, що позивач отримує пенсію за віком і перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Хмельницькій області. 15.10.2019 листом №33347/03 відповідачем повідомлено позивача про те, що останньому відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки відсутній необхідний страховий стаж 26 років. Трудова книжка виписана на особу з прізвищем ОСОБА_2 , що не відповідає прізвищу зазначеному у свідоцтві про народження - ОСОБА_2 . Організація, яка вперше заповнювала трудову книжку (Хмельницька фабрика "Індодяг") змін щодо невідповідності прізвища не внесла. У зв`язку із цим, рішенням відповідача від 08.10.2019 №222030004899 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі відсутності необхідного страхового стажу 26 років. ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт належності трудової книжки і архівних довідок ОСОБА_1 . 16.01.2020 Хмельницьким міськрайонним судом прийнято рішення в якому встановлено юридичний факт, що трудова книжка НОМЕР_2 видана на ім`я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 . Встановлено юридичний факт, що архівна довідка юридичного відділу Хмельницької міської ради від 16.08.2019 №Є-01-31-35941-19-1 видана на ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 . Встановлено юридичний факт, що архівна довідка видана архівним відділом Хмельницької міської ради від 06.08.2019 №Є-01-31-35941-19 на ім`я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 . Позивачем подано відповідачу вказане рішення суду від 16.01.2020, однак пенсію призначено з 18.02.2020, після семи місяців з дня звернення за призначенням. Не погоджуючись з таким рішенням управління ПФУ в Хмельницькій області позивач звернувся із заявою від 21.02.2020 за роз`ясненням до відповідача. На звернення отримав відповідь управління ПФУ в Хмельницькій області від 20.03.2020 про те, що 18.02.2020 позивач звернувся із заявою та рішенням суду від 16.01.2020, яке набрало законної сили 18.02.2020, виходячи з чого пенсія призначена з 18.02.2020. Позивач не погодившись із таким рішенням відповідача звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на дату первинного звернення позивача 22.07.2019 для призначення пенсії у нього виникло право на призначення пенсії, оскільки він мав необхідний страховий стаж 26 років, який був підтверджений в першу чергу відомостями трудової книжки, а також і іншими наданими документами, крім того, позивач звернулась про призначення пенсії у встановлений законом 3 - місячний строк з дати досягнення пенсійного віку, а тому пенсія за віком повинна була бути призначена їй з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсії мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Стаття 26 Закон № 1058-IV визначає умови призначення пенсії за віком, зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років. Після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу у період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років. Жінки, які народилися в період з 01.04.1960 року по 30.09.1960 року мають право на призначення пенсії за віком при досягненні віку 59 років та за наявності страхового стажу 26 років. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно з ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до п. 26 вказаного Порядку, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. Пунктом 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58 передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Відтак, працівник не може відповідати за неправильність і неналежний порядок ведення (заповнення) трудової книжки та іншої документації, якщо це сталось не з його вини, а тому це не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсії за віком. Як вбачається з матеріалів справи, окремі періоди стажу не були враховані через те, що відповідачем встановлені розбіжності у документах, зокрема, трудова книжка виписана на особу з прізвищем ОСОБА_2 , що не відповідає прізвищу, зазначеному у свідоцтві про народження - ОСОБА_2 . В наказі про звільнення від 30.10.1992 №151-к зазначено по батькові ОСОБА_2 , тоді як у свідоцтві про народження вказано та паспорті вказано - ОСОБА_2 . Зокрема, до страхового стажу не враховано період роботи з 16.03.1976 по 24.10.1992 - на Хмельницькій фабриці "Індодяг" та з 24.10.1992 по 01.09.1998 - на колективному підприємстві "Проскурів". Згідно відповіді відповідача від 15.10.2019 №33347/03, відповідач зарахував позивачу страховий стаж 12 років 3 місяці 22 дні на підставі даних трудової книжки, індивідуальних відомостей про застраховану особу. Разом з тим, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2020 у справі №686/29391/19 встановлено юридичний факт, що трудова книжка НОМЕР_2 видана на ім`я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 . Встановлено юридичний факт, що архівна довідка юридичного відділу Хмельницької міської ради від 16.08.2019 №Є-01-31-35941-19-1 видана на ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 . Встановлено юридичний факт, що архівна довідка видана архівним відділом Хмельницької міської ради від 06.08.2019 №Є-01-31-35941-19 на ім`я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 . Таким чином, висновок відповідача про неможливість зарахування позивачу частини стажу ґрунтується лише на наявності у трудовій книжці помилки у прізвищі та по батькові позивача. Крім того, відповідач не ставив під сумнів інші записи тієї ж трудової книжки позивача, якими підтверджуються інші періоди його роботи, а у рішенні від 08.10.2019 № 222030004899 не зазначаються будь-які обґрунтовані мотиви неврахування відповідного стажу. При цьому, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що у рішенні Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2020 не було встановлено, і іншими доказами не було підтверджено, що безпосередньо наявні у трудовій книжці записи про періоди роботи позивача є неправильними або неточними, чи викликають будь-які інші сумніви у їх достовірності. Стосовно тверджень відповідача про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують факт роботи позивача з 16.03.1976 по 01.09.1998 суд зазначає наступне. Частиною 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачає, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався до будь - яких органів, організацій та установ з метою підтвердження спірних періодів роботи позивача, оскільки наявні у пенсійній справі довідки надав сам позивач. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на дату первинного звернення позивача 22.07.2019 для призначення пенсії у нього виникло право на призначення пенсії, оскільки він мав необхідний страховий стаж 26 років, який був підтверджений в першу чергу відомостями трудової книжки, а також і іншими наданими документами. Щодо доводів відповідача про те, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію відповідної заяви апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Згідно матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 їй виповнилось 59 років, у зв`язку з чим 22.07.2019 вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, подавши трудову книжку та інші необхідні документи. Таким чином, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 09.07.2019. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 09.07.2019 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Крім того, позивач звернулась про призначення пенсії у встановлений законом 3 - місячний строк з дати досягнення пенсійного віку, а тому пенсія за віком повинна була бути призначена їй з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. Отже, враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої внстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком з 18.02.2020, а не з наступної дати після досягла пенсійного віку 09.07.2019 та зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 09.07.2019 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Разом з тим, відносно рішення відповідача №222030004899 від 08.10.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України визначає, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Таким чином, за для повного та всебічного захисту прав позивача та уникнення повторного звернення до суду з позовною заявою, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №222030004899 від 08.10.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.