Постанова 4850 № 200/5161/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2023 року справа №200/5161/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі № 200/5161/22 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Ромашкіна О.О. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУПФУ в Івано-Франківській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУПФУ в Донецькій області, відповідач 2), в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.10.2022 року № 054450002930 про відмову у призначенні пенсії за віком; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 24.10.2022 року про призначення пенсії за віком; зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 24.04.1980 року по 11.02.1981 року, з 07.08.1984 року по 01.10.1985 року, з 01.11.1985 року по 17.01.1988 року, з 30.11.1988 року по 10.03.1993 року, з 18.01.1988 року по 01.11.1988 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року позов задоволено: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.10.2022 року № 054450002930 про відмову у призначенні пенсії за віком; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 24.10.2022 року про призначення пенсії за віком; зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 24.04.1980 року по 11.02.1981 року, з 07.08.1984 року по 01.10.1985 року, з 01.11.1985 року по 17.01.1988 року, з 30.11.1988 року по 10.03.1993 року, з 18.01.1988 року по 01.11.1988 року. Відповідач 2 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає правомірним спірне рішення відповідача 1 про відмову в призначенні пенсії з підстав, визначених спірним рішенням відповідача

1. Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного. 24.10.2022 року позивач звернулася через вебпортал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області розглянута заява ОСОБА_2 , рішенням якого №054450002930 від 31.10.2022 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: - з 24.04.1980 року по 11.02.1981 року в колгоспі «ім. Шевченка»; з 07.08.1984 року по 01.10.1985 року в колгоспі «ім. Мічуріна»; з 01.11.1985 року по 17.01.1988 року в колгоспі «Маяк»; з 30.11.1988 року по 10.03.1993 року в колгоспі «ім. Кірова» ( ТзОВ «Агрофірма Агротіс»), оскільки не надано довідки про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в господарствах; - з 18.01.1988 року по 01.11.1988 року, оскільки відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 18.01.1988 року підстава на прийняття читається частково, необхідно повторно долучити скановану копію трудової книжки. За п. 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-ІV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Згідно п. 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком. За ч. 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно ст. 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. За п. 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно ч. 1 статті 44 Закону № 1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надав відповідні документи. За статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). В матеріалах справи наявна копія трудової книжки колгоспника № НОМЕР_2 та трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , яка містить відображені записи щодо спірних періодів, які не були взяті до уваги відповідачем для обчислення трудового стажу позивача, а саме з 24.04.1980 року по 11.02.1981 року, з 07.08.1984 року по 01.10.1985 року, з 01.11.1985 року по 17.01.1988 року, з 30.11.1988 року по 10.03.1993 року, з 18.01.1988 року по 01.11.1988 року. Підставами для незарахування спірних періодів трудової діяльності позивача стали недоліки заповнення та оформлення трудової книжки ОСОБА_2 . За постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права. Пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне виконання роботодавцем своїх обов`язків щодо заповнення та ведення трудової книжки працівника на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. Згідно п. 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови). Згідно п. 17 Постанови № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За ч. 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Таким чином, Законом передбачено великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. Отже, бездіяльність відповідача свідчить про недбале ставлення пенсійного органу при вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави. Таким чином, позивачем подані необхідні та належні відомості щодо періодів роботи, які пенсійний орган має врахувати. На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 31.10.2022 року № 054450002930 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 24.10.2022 року про призначення пенсії за віком; зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 24.04.1980 року по 11.02.1981 року, з 07.08.1984 року по 01.10.1985 року, з 01.11.1985 року по 17.01.1988 року, з 30.11.1988 року по 10.03.1993 року, з 18.01.1988 року по 01.11.1988 року. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі № 200/5161/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 26 липня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: І.Д. Компанієць Е.Г. Казначеєв