Постанова 4851 № 440/2361/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 р. Справа № 440/2361/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року (суддя Кукоба О.О.; м. Полтава) по справі № 440/2361/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною , зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач-1, ГУНП в Полтавській області), Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач-2, Полтавське РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області), у якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019, поданого через Урядовий контактний центр, реєстраційний номер ФИ-10054425; - визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо невжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 22.12.2019, поданому через Урядовий контактний центр, реєстраційний номер ФИ-10054425; - визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо не надання роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді від 8.01.2020 за вих. № 29/Фи-22/Покц, № 29/Фи-21/Покц згідно вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян"; - визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо не надання відповіді за підписом начальника ГУНП в Полтавській області на звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019, поданого через Урядовий контактний центр, реєстраційний номер ФИ-10054425; - визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо не вжиття заходів, направлених на виплату додаткового грошового забезпечення ОСОБА_1 за службу у складі слідчо-оперативної групи у нічний час, грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період з 7.11.2015 по 3.08.2016; - визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо не вжиття заходів, направлених на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати та сплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні; - зобов`язати ГУНП в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019, реєстраційний номер ФИ-10054425, вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом, та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; - визнати протиправною бездіяльність Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області щодо не вжиття заходів, направлених на виплату додаткового грошового забезпечення ОСОБА_1 за службу у складі слідчо-оперативної групи у нічний час, грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період з 7.11.2015 по 3.08.2016; - визнати протиправною бездіяльність Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області щодо не направлення довідок про несення служби ОСОБА_1 у складі слідчо-оперативної групи у нічний час, грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період з 7.11.2015 по 3.08.2016 до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області для проведення розрахунку; - зобов`язати Полтавський РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області направити довідки про несення служби ОСОБА_1 у складі слідчо-оперативної групи у нічний час, грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період з 7.11.2015 по 3.08.2016 до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області для проведення розрахунку. Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він 22.12.2019 через Урядову гарячу лінію звернувся до начальника ГУНП в Полтавській області зі зверненням, у якому просив ініціювати проведення з ним повного розрахунку за службу у нічний час під час добового чергування у складі слідчо-оперативної групи. Однак, у відповідь на це звернення отримав листи Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області та Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, якими порушене питання по суті не вирішено. ГУНП в Полтавській області подано до суду відзив на позов, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 31-34/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що звернення ОСОБА_1 розглянуто по суті та за результатами його розгляду позивача повідомлено про відсутність підстав для нарахування йому грошового забезпечення за службу у нічний час з огляду на відсутність в УФЗБО ГУНП в Полтавській області довідок про несення поліцейським служби у нічний час. До того ж, зазначив, що нарахування та виплата грошового забезпечення поліцейським входить до повноважень УФЗБО ГУНП в Полтавській області, а тому звернення позивача розглянуто по суті саме даним структурним підрозділом, а відповідь підписано його керівником. Полтавський РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області відзив на позов до суду не надав. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 реєстраційний номер ФИ-10054425 особисто начальником Головного управління Національної поліції в Полтавській області. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 реєстраційний номер ФИ-10054425 і надати відповідь на це звернення за підписом першого керівника Головного управління Національної поліції в Полтавській області. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачем-1 грубо проігноровані законні вимоги позивача викладені у зверненні від 22.12.2019 направленого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-10054425 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області по факту порушення прав позивача та вжиття відповідних заходів реагування в межах повноважень, направлених на проведення повного розрахунку за службу в нічний час під час добового чергування в складі СОГ, дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час з 07.11.2015 по час фактичного розрахунку, згідно норм трудового законодавства з урахуванням заборгованості по індексації грошового забезпечення та компенсації втрати частини грошового забезпечення (заробітної плати) у зв`язку з затримкою термінів її виплати та виплати середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку, що є пряме порушення прав позивача та є порушенням ст. 13 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. ГУНП в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття без урахування усіх обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 та залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без задоволення. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що у ГУНП були відсутні документи на підтвердження того, що позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок війни, тому до даного звернення не може бути застосована ч. 2 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян". Крім того, відповідач-1, з посиланням на положення п. 13 Розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, п. 2 Положення про управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП, затвердженого наказом ГУНП від 25.01.2017 №100, зазначає, що порушені у зверненні ОСОБА_1 питання належать до компетенції УФЗБО ГУНП, а тому саме цей підрозділ уповноважений розглядати це звернення. Відповідно і право підпису відповіді на це звернення має начальник УФЗБО, як керівник структурного підрозділу. Отже, при наданні відповіді на звернення ОСОБА_1 , ГУНП в Полтавській області діяло в межах чинного законодавства, а начальник структурного підрозділу ГУНП мав повноваження підписувати відповідь на дане звернення. Також відповідачем-1 подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому, посилаючись на те. що покладені в обґрунтування вимог апеляційної скарги є безпідставними та помилковими, просив суд рішення суду першої інстанції в частині, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов залишити без задоволення. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 22.12.2019 на Урядову гарячу лінію 1545 надійшло звернення ОСОБА_1 , адресоване начальнику ГУНП в Полтавській області Замахіну А.Л. (вх. № ФИ-10054425), у якому заявник просив в межах повноважень ініціювати проведення повного розрахунку за службу у нічний час під час добового чергування у складі СОГ з 7.11.2015 по час фактичного розрахунку згідно норм трудового законодавства, посилаючись на порушення його прав як особи з інвалідністю внаслідок війни /а.с. 39/. Вказане звернення надіслано для розгляду Національній поліції України, а останньою - ГУНП в Полтавській області. Листом від 8.01.2020 за вих. №29/Фи-22/ПОКЦ УФСБО ГУНП в Полтавській області проінформувало ОСОБА_1 про те, що відповідно до наказу МВС України від 6.04.2016 №260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до зазначеного Порядку; оскільки довідки про несення ОСОБА_1 служби у нічний час за період з 7.11.2015 по 3.08.2016 до УФСБО ГУНП в Полтавській області не надходили, зазначена доплата не проводилась /а.с. 40/. Не погодившись з такою відповіддю УФСБО ГУНП в Полтавській області, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 за підписом начальника УФЗБО ГУНП України в Полтавській області не може вважатись розглядом цього звернення по суті, оскільки розглянути таке звернення мав безпосередньо начальник ГУНП в Полтавській області. З цих підстав, суд першої інстанції, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність ГУНП України в Полтавській області щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 реєстраційний номер ФИ-10054425 особисто начальником ГУНП України в Полтавській області та зобов`язати ГУНП України в Полтавській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 реєстраційний номер ФИ-10054425 і надати відповідь на це звернення за підписом першого керівника ГУНП України в Полтавській області. Решта позовних вимог до ГУНП в Полтавській області, за висновком суду першої інстанції, є передчасними, оскільки такі вимоги нерозривно пов`язані із фактом розгляду по суті звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019, яке належним чином не було розглянуто, отже їх задоволення не призведе до відновлення порушеного права позивача. Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 до Полтавського РВП ГУНВ в Полтавській області, оскільки ініційовані у зверненні питання про виплату позивачу доплати за службу у нічний час відноситься до повноважень УФЗБО ГУНП в Полтавській області. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України від 2.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (надалі - Закон №393/96-ВР). Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Статтею 5 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Питання розгляду заяв (клопотань) урегульовано статтею 15 Закону №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Аналогічні приписи є і щодо розгляду пропозицій, зауважень і скарг (частина друга статті 14, частина друга статті 16 Закону №393/96 - ВР). Судом встановлено, що звернення позивача від 22.12.2019 реєстраційний номер ФИ-10054425 було адресоване начальнику ГУНП в Полтавській області. При цьому, по тексту звернення ОСОБА_1 зазначив, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 /а.с. 16, 17/. До ветеранів війни належать, зокрема, інваліди війни (частина друга статті 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції, чинній на час видачі посвідчення позивачу). Відповідно до Закону України № 2249-VIII від 19 грудня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що набрав чинності 20 січня 2018 року у тексті Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слова "інвалід" та "інвалід війни" в усіх відмінках і числах замінити відповідно словами "особа з інвалідністю" та "особа з інвалідністю внаслідок війни" у відповідному відмінку і числі. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 реєстраційний номер ФИ-10054425 мало бути розглянуто особисто начальником ГУНП в Полтавській області. Посилання відповідача-1 на те, що вирішення порушеного у зверненні питання відноситься до повноважень УФЗБО ГУНП України в Полтавській області є безпідставними, оскільки Законом №393/96-ВР розгляд звернень осіб з інвалідністю внаслідок війни безальтернативно покладено на перших керівників державних органів. Відповідно до пункту 2 Положення про управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області, затвердженого наказом ГУНП в Полтавській області від 25.01.2017 №100, Управління є структурним підрозділом апарату ГУНП в Полтавській області. Отже, надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 реєстраційний номер ФИ-10054425 за підписом начальника УФЗБО ГУНП України в Полтавській області не може вважатись розглядом цього звернення по суті, оскільки розглянути таке звернення мав безпосередньо начальник ГУНП в Полтавській області. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності ГУНП України в Полтавській області щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 реєстраційний номер ФИ-10054425 особисто начальником ГУНП України в Полтавській області та зобов`язати ГУНП України в Полтавській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 реєстраційний номер ФИ-10054425 і надати відповідь на це звернення за підписом першого керівника ГУНП України в Полтавській області. Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення решти позовних вимог до ГУНП в Полтавській області, оскільки такі вимоги нерозривно пов`язані з фактом розгляду суті звернення позивача, яке належним чином не було розглянуто відповідачем-1, отже похідні позовні вимоги є передчасними, а їх задоволення не призведе до відновлення порушеного права позивача. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавського РВП ГУНВ в Полтавській області слід зазначити, що в силу приписів пункту 3 Положення про управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області, затвердженого наказом ГУНП в Полтавській області від 25.01.2017 №100, організація оплати праці поліцейських відноситься до повноважень УФЗБО ГУНП в Полтавській області. Оскільки у поданому зверненні ОСОБА_1 ініціював питання про виплату йому доплати за службу у нічний час, а нарахування такої виплати відноситься до повноважень УФЗБО ГУНП в Полтавській області, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до Полтавського РВП ГУНВ в Полтавській області. Згідно із частиною першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .. При цьому, колегія суддів вважає помилковими посилання позивача на порушення судом першої інстанції ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, оскільки заявлені позивачем позовні вимоги спрямовані на розгляд його звернення по суті, отже належним захистом права позивача є саме зобов`язання відповідача розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.12.2019 і надати відповідь на це звернення за підписом першого керівника ГУНП України в Полтавській області. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги позивача колегія суддів також звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 по справі № 440/2361/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова