Постанова 4851 № 440/5271/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2023 р. Справа № 440/5271/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Клочко К.І.) від 14.06.2023 року по справі № 440/5271/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання виконати певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.04.2023 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний №ГР-15433020; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 01.04.2023 поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ГР-15433020; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області, повторно розглянути звернення ОСОБА_1 реєстраційний номер №ГР-15433020 від 01.04.2023 вжити заходи реагування з урахуванням обставин встановлених судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.04.2023 позивач через Урядовий контактний центр направив звернення до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, що зареєстроване за № ГР-15433020, у якому позивач зазначав, що з ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.10.2022 справа № 537/2686/22 стало відомо, що постанову дізнавачки СД ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. про закриття кримінального провадження № 12022175530000387 від 27.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України скасовано, як незаконну. Також з ухвали від 28.03.2023 справа № 537/153/23 стало відомо, що скасовано постанову дізнавача СД ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. від 30.11.2022 про закриття кримінального провадження № 12022175530000387 від 30.12.2022. Окрім того, при винесені оскаржуваної постанови дізнавач СД ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. не посилається на жодний доказ, здобутий в ході досудового розслідування, який би міг спростовувати чи підтвердити наявність або відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Отже з матеріалів кримінального провадження №12022175530000387 вбачається, що під час проведення досудового розслідування не було проведено повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин даного кримінального правопорушення. Відповідь на звернення від 01.04.2023 за №ГР-15433020 позивачу надана ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 28.04.2023 за № 44/Г-165, 44/ГР-97/покц, 44/ГР-89/кц, водночас, факти викладені у зверненні позивача взагалі проігноровані та залишилися поза увагою. Позивач вважає, що у порушення вимог Конституції України та Закону України "Про звернення громадян" щодо викладеного у його зверненні жодного належного заходу реагування не вжито відповідачем. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 року по справі № 440/5271/23 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.04.2023 за № ГР-15433020, поданого через Урядовий контактний центр. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 01.04.2023 за № ГР-15433020, поданого через Урядовий контактний центр, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 року по справі № 440/5271/23 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.2023 р. через "Урядовий контактний центр" позивач направив звернення за № ГР-15433020 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому зазначив таке: "Керуючись ст. 40 Конституції України направляю Вам листа та повідомляю, що з ухвали від 21.10.2022 р. справа № 537/2686/22 стало відомо, що прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Косик Д.С. до судового засідання надана копія постанови про скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження від 20.10.2022, відповідно до якої постанову дізнавачки СД ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. про закриття кримінального провадження № 12022175530000387 від 27.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України скасовано, як незаконну. Також з ухвали від 28.03.2023 справа № 537/153/23 стало відомо, що скасовано постанову дізнавача СД ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. від 30.11.2022 про закриття кримінального провадження № 12022175530000387 від 30.12.2022. В ухвалі суду від 28.03.2023 вказано, що проаналізувавши оскаржувану постанову, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12022175530000387, слідчий суддя вважає, що дана постанова не містить обґрунтованих висновків про встановлення відсутності складу кримінального правопорушення у співставленні з результатами проведених слідчих дій в ході досудового розслідування. Окрім того, при винесені оскаржуваної постанови дізнавач СД ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. не посилається на жодний доказ, здобутий в ході досудового розслідування, який би міг спростовувати чи підтвердити наявність або відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Отже з матеріалів кримінального провадження № 12022175530000387 вбачається, що під час проведення досудового розслідування не було проведено повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин даного кримінального правопорушення. Також, слідчим суддею встановлено, що в матеріалах справи відсутня заява потерпілого ОСОБА_1 про небажання проведення подальшого досудового розслідування, яка є підставою для закриття кримінального провадження. Отже, при винесені оскаржуваної постанови дізнавач СД ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. безпідставно посилається на заяву потерпілого, яка відсутня в матеріалах кримінального провадження. У зв`язку з вищевикладеним фактами, вимагаю провести службову перевірку по факту системних незаконних дій ОСОБА_2 з притягненням винних до відповідальності.". Відповідь на вказане вище звернення від 01.04.2023 № ГР-15433020 надано листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 28.04.2023 № 44/Г-165, 44/ГР-97/покц, 44/ГР-89/кц, у якому зазначено: Відділом дізнання ГУНП в Полтавській області, розглянуто Ваші звернення подані до Урядового контактного центру 01.04.2023 № ГР-15433020 № ГР-15433024, № ГР-15433013, № ГР-15433012, № ГР-15433016, № ГР-15433018, № ГР-15433028, № ГР-15433022 та від 03.04.2023 № ГР-15433022/ДІ щодо неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12022175530000387. Повідомляємо, що сектором дізнання відділення поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022175530000387 від 27.08.2022, розпочатому за фактом можливих самоправних дій заступника директора Кременчуцького УВП УТОС ОСОБА_3 під час відправлення телефонограми за підписом заступника директора ЦП УТОС м. Києва, до Крюківського районного суду м. Кременчука, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України. Стосовно необґрунтованого, на Вашу думку, закриття кримінального провадження № 12022175530000387 інформуємо, що дізнавач, згідно ст. 40-1 КПК України, здійснюючи свої повноваження до вимог кодексу є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручатися в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, заборонено. Рішення дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП Слюсар В.О. про закриття вказаного кримінального провадження було прийнято на підставі зібраних доказів з точки зору, належності, достатності, взаємозв`язку та перевірено Кременчуцькою окружною прокуратурою. Підстав, які б свідчили про необґрунтованість та упередженість винесення постанови про закриття кримінального провадження, не встановлено. Роз`яснюємо, що відповідно до ст. 56 КПК України Ви, як потерпілий, маєте право звернутися з клопотанням про проведення необхідних, на Вашу думку, додаткових слідчих дій у кримінальному провадженні № 12022175530000387, безпосередньо до дізнавача СД відділення поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП Слюсар Віталії Олександрівни. Також інформуємо, що під час досудового розслідування Ви маєте право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність дізнавача, відповідно до ст. 303 КПК України. Вважаючи, що Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.04.2023, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ГР-15433020, а також щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 , поданого через Урядовий контактний центр, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що у ході розгляду даної справи судом встановлено, що звернення позивача від 01.04.2023 за № ГР-15433020 належним чином не розглянуто в повному обсязі, питання, зазначені в заяві позивача, підлягають повторному, повному, всебічному дослідженню відповідачем, а решта позовних вимог є похідними та нерозривно пов`язані з фактом розгляду по суті звернення позивача від 01.04.2023 за № ГР-15433020. Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині, суд зазначив, що вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 01.04.2023 за № ГР-15433020, поданого через Урядовий контактний центр, та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановленим судом, є передчасними. В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що судом не конкретизовано які саме «наведені вище» норми Закону України «Про звернення громадян» ГУНП було порушено (і в чому саме полягає їх порушення з боку ГУНП в Полтавській області.). Вказуючи на те, що ГУНП не надало оцінки усім вимогам та аргументам заявника, суд першої інстанції не зазначає, яку саме вимогу чи аргумент заявника ГУНП залишило поза увагою (тобто, в ході розгляду справи, суд не зробив аналіз та не надав правової оцінки відповіді ГУНП в Полтавській області від 28.04.2023 на предмет обґрунтованості цієї відповіді на кожну із заявлених у зверненні вимог). Вказує, що звернення ОСОБА_1 від 01.04.2023 розглянуто в повному обсязі. Так, у зверненні позивач повідомляв, що з ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.10.2022 справа№ 537/2686/22 йому стало відомо, що постанову дізнавачки СД ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. про закриття кримінального провадження № 12022175530000387 від 27.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України скасовано, як незаконну. Також з ухвали від 28.03.2023 справа № 537/153/23 стало відомо, що скасовано постанову дізнавача СД ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. від 30.11.2022 про закриття кримінального провадження № 12022175530000387 від 30.12.2022 у зв`язку з чим, вимагав провести службову перевірку з притягнення працівників поліції до відповідальності. Отже, суть порушених питань у зверненні зводиться до незгоди ОСОБА_1 з тим, що у діях ОСОБА_2 не встановлено порушення службової дисципліни. У відповіді від 28.04.2023 № 44/Г-165, 44/ГР-97/покц, 44/ГР-89/кц ГУНП повідомляє ОСОБА_1 , що сектором дізнання відділення поліції №1 КРУП ГУНП проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022175530000387, та рішення дізнавача про закриття вказаного кримінального провадження було прийнято на підставі зібраних доказів з точки зору належності, достатності і взаємозв`язку та перевірено Кременчуцькою окружною прокуратурою. Підстав, які б свідчили про необґрунтованість та упередженість винесення постанови про закриття кримінального провадження не встановлено. З вищенаведеного вбачається, що ГУНП належним чином та в повному обсязі надало відповідь ОСОБА_1 на його звернення від 01.04.2023. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржувалося, а доводи апеляційної скарги фактично стосуються незгоди з рішенням суду в частині задоволення позовних вимог, рішення першої інстанції в переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, доводам сторін та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи судом встановлено, що 01.04.2023 р. через "Урядовий контактний центр" позивач направив звернення за № ГР-15433020 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, яке, на його думку, не було належним чином розглянуто відповідачем. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96 (далі - Закон № 393/96). Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 393/96 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Статтею 3 Закону № 393/96 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Відповідно до ст. 4 Закону № 393/96 до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Згідно зі ст. 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Судовим розглядом встановлено, що звернення позивача від 01.04.2023 р. № ГР-15433020 відповідає вимогам статті 5 Закону № 393/96-ВР, а тому підлягало розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку, з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника. Відповідно до ст. 7 Закону № 393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. Згідно зі ст. 14 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Відповідно до ст. 15 Закону № 393/96 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 393/96 встановлено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Згідно зі ст. 19 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. Частиною 1 ст. 20 Закону № 393/96 встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Єдиний порядок для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян установлено Порядком розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930 (далі по тексту - Порядок № 930). Згідно з п. 5 розділу І Порядку № 930 громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов`язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення. Положеннями п. 1 розділу ІІ Порядку № 930 визначено, що звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв`язку, мережі Інтернет, електронного зв`язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи "Урядовий контактний центр" та телефонну "гарячу лінію" Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп`ютерами. У відповідності з п.п. 1-3, 5, 6 розділу IV Порядку № 930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об`єктивного вирішення порушених авторами звернень питань. Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з`ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України. Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді. Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день. Згідно з п.п. 12-14 розділу IV Порядку № 930 за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об`єктивного, усебічного та повного розгляду звернення. До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються. Відповідь за результатами розгляду звернення в обов`язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України "Про звернення громадян" і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян. Пунктом 17 розділу IV Порядку № 930 встановлено, що якщо викладена у зверненні інформація належить до компетенції поліції не повністю, розглядається лише та частина, що стосується компетенції Національної поліції України. У цьому випадку копія звернення у строк не пізніше п`яти днів з наступного дня після реєстрації спрямовується виконавцем за належністю, про що повідомляють заявника. Відповідно до п.п. 1-7 розділу V Порядку № 930 скарга на дії чи рішення органу (підрозділу) поліції або їх посадових осіб подається в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до законодавства України, у разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Розгляд скарг громадян на дії (бездіяльність) працівників органів (підрозділів) поліції здійснюється в порядку, передбаченому цим Порядком. За кожною скаргою громадян на наявність порушень чи недоліків у роботі органів (підрозділів) поліції або на дії (бездіяльність) поліцейських проводиться ретельна перевірка органом чи підрозділом поліції, до якого звернувся зі скаргою громадянин, або тим органом (підрозділом) поліції, якому доручено проведення відповідної перевірки керівництвом Національної поліції України. За результатами перевірки виконавець складає і подає на розгляд керівнику органу (підрозділу) поліції або його заступникам рапорт (доповідну записку), в якому (якій) зазначає чи підтвердилися наведені відомості (факти) та яких заходів вжито для усунення виявлених порушень або недоліків. Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова відповідь. Рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу (підрозділу) поліції (або його заступник), у провадженні якого знаходиться скарга. У разі визнання скарги громадянина обґрунтованою або такою, що підлягає задоволенню, забезпечується повнота і своєчасність її розгляду, приймаються рішення відповідно до законодавства України і негайно вживають заходів щодо поновлення порушених прав громадянина. Рішення вищого органу поліції за результатами розгляду скарги у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в установлений законодавством України строк. Забороняється надсилати скарги громадян для розгляду тим органам (підрозділам) поліції або їх посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду. У разі необхідності підпорядкованому органу (підрозділу) поліції може бути доручено проведення додаткової перевірки конкретних обставин чи відомостей (фактів), викладених у зверненні громадянина, відповідно до законодавства України. Розгляд і вирішення скарги, поданої з порушенням зазначеного строку, можуть бути здійснені у разі поновлення органом (підрозділом) поліції чи посадовою особою, що розглядає скаргу, строку, якщо буде визнано, що він порушений з поважних причин. Аналізуючи норми Закону № 393/96-ВР, зокрема, положення статті 15 та Порядку № 930, колегія суддів дійшла висновку, що обов`язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника. З огляду на зміст вказаного зобов`язання, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: засобами поштового або електронного зв`язку. Судовим розглядом встановлено, що 01.04.2023 через Державну установу "Урядовий контактний центр" позивач направив звернення за № ГР-15433020 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому зазначив, що з ухвали від 21.10.2022 по справі № 537/2686/22 йому стало відомо, що прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Косик Д.С. до судового засідання надана копія постанови про скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження від 20.10.2022, відповідно до якої постанову дізнавачки СД ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. про закриття кримінального провадження № 12022175530000387 від 27.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України скасовано, як незаконну. з цієї ж ухвали заявник дізнався, що скасовано постанову дізнавача СД ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. від 30.11.2022 про закриття кримінального провадження № 12022175530000387 від 30.12.2022. В ухвалі суду від 28.03.2023 вказано, що проаналізувавши оскаржувану постанову, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12022175530000387, слідчий суддя вважає, що дана постанова не містить обґрунтованих висновків про встановлення відсутності складу кримінального правопорушення у співставленні з результатами проведених слідчих дій в ході досудового розслідування. Окрім того, при винесені оскаржуваної постанови дізнавач СД ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. не посилається на жодний доказ, здобутий в ході досудового розслідування, який би міг спростовувати чи підтвердити наявність або відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Отже з матеріалів кримінального провадження №12022175530000387 вбачається, що під час проведення досудового розслідування не було проведено повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин даного кримінального правопорушення. Також, слідчим суддею встановлено, що в матеріалах справи відсутня заява потерпілого ОСОБА_1 про небажання проведення подальшого досудового розслідування, яка є підставою для закриття кримінального провадження. Отже, при винесені оскаржуваної постанови дізнавач СД ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області Слюсар В.О. безпідставно посилається на заяву потерпілого, яка відсутня в матеріалах кримінального провадження. У зв`язку з вищевикладеним фактами, заявник вимагав провести службову перевірку по факту системних незаконних дій ОСОБА_2 з притягненням винних до відповідальності. Відповідь на вказане вище звернення від 01.04.2023 № ГР-15433020 надано листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 28.04.2023 № №44/Г-165, 44/ГР-97/покц, 44/ГР-89/кц, в якому повідомлено, що дізнавач, згідно ст. 40-1 КПК України, здійснюючи свої повноваження до вимог кодексу є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручатися в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, заборонено. Також повідомлено, рішення дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП Слюсар В.О. про закриття вказаного кримінального провадження було прийнято на підставі зібраних доказів з точки зору, належності, достатності, взаємозв`язку та перевірено Кременчуцькою окружною прокуратурою. Підстав, які б свідчили про необґрунтованість та упередженість винесення постанови про закриття кримінального провадження, не встановлено. Роз`яснено заявнику, що відповідно до ст. 56 КПК України він, як потерпілий, маєте право звернутися з клопотанням про проведення необхідних, на Вашу думку, додаткових слідчих дій у кримінальному провадженні №12022175530000387, безпосередньо до дізнавача СД відділення поліції № 1 Кременчуцького РУП ГУНП Слюсар Віталії Олександрівни. Також поінформовано, що під час досудового розслідування заявник має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність дізнавача, відповідно до ст. 303 КПК України. Дослідивши зміст цього листа-відповіді, колегія суддів зазначає, що він не містить відомостей про результати розгляду питань, поставлених позивачем у зверненні від 01.04.2023 № ГР-15433020, а саме: не надано позивачу відповіді на питання наявності чи відсутності підстав для проведення службової перевірки по факту закриття кримінального провадження № 12022175530000387 та невиконання дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області Слюсар В.О. необхідних та достатніх заходів в межах такого провадження. Таким чином, звернення позивача від 01.04.2023, подане через Урядовий контактний центр, реєстраційний номер ГР-15433020, у порушення наведених вище норм Закону, відповідачем розглянуто без об`єктивної та всебічної перевірки, та без надання ґрунтовних та вичерпних відповідей стосовно усіх порушених позивачем питань, а саме: щодо проведення службової перевірки з притягнення працівників поліції до відповідальності. Оскільки відповідь Головного управління Національної поліції в Полтавській області на скаргу позивача не містить результатів об`єктивного розгляду скарги, перевірки викладених фактів у скарзі, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.04.2023 за № ГР-15433020. Суд враховує, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини). Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Chahal проти Об`єднаного королівства (заява № 22414/93) зазначив, що ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145). Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі Афанасьєв проти України). З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача буде визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.04.2023 за № ГР-15433020, поданого через Урядовий контактний центр, та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 01.04.2023 за № ГР-15433020, поданого через Урядовий контактний центр, з урахуванням висновків суду. Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 року по справі № 440/5271/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк