Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/5156/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2024 р. Справа № 440/5156/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2024, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 05.06.24 по справі № 440/5156/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - відповідач/ГУНП в Полтавській області), в якій просить: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не належного розгляду Заяви ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 25.02.2024, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16912131 з урахуванням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine , no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у Заяві ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 25.02.2024р. поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16912131 з урахуванням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області, повторно розглянути Заяву ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни реєстраційний № ФИ-16912131 від 25.02.2024, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, який є інвалідом війни, 25.02.2024 подав через Урядовий контактний центр до ГУНП в Полтавській області заяву, реєстраційний номер ФИ-16912131, в якій вимагав провести службові перевірки по вказаним у заяві фактам щодо системних незаконних дій та повної бездіяльності працівників поліції, що вплинуло на довготривале досудове розслідування КП № 12017170040003850 з урахуванням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 з притягненням до відповідальності винних осіб та їх керівників за відсутність відомчого контролю за діями підлеглих. Копію заяви окремо вимагалось направити до Генеральної прокуратури України для реагування. Але викладені факти у зверненні Позивача від 25.02.2024, реєстраційний номер ФИ-16912131, безпосередньо Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області, взагалі проігноровані та залишились поза увагою, про що свідчить незаконна та протиправна, на думку позивача, відповідь від 22.03.2024 за вих. № Ф-9, яка суперечить п. 4 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію», за змістом якого при встановленні неналежного поводження поліцейським, керівник органу, протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов`язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 вимагав провести службові перевірки по вищевказаним фактам, щодо системних незаконних дій та повної бездіяльності працівників поліції, що вплинуло на довготривале досудове розслідування КП № 12017170040003850. Проте, Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області під час розгляду звернення позивача від 25.02.2024р. поданого через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) реєстраційний номер ФИ-16912131, було грубо порушено законодавство, що на думку позивача додатково свідчить про неуспішність реформи Поліції. Також, позивач наголошує, що його звернення від 25.02.2024р. реєстраційний номер ФИ-16912131, Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області - навіть не було направлено за належністю для вирішення питання по суті, згідно п. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» в разі відсутності повноважень у Головного управління Національної поліції в Полтавській області. На переконання позивача, його законні вимоги, щодо направлення копії заяви до Генеральної прокуратури України для вжиття заходів реагування, викладених в заяві від 25.02.2024р. реєстраційний номер ФИ-16912131 - Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області, взагалі проігноровані, що свідчить про повну бездіяльність відповідача. Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, ГУНП в Полтавській області дотримано вимог щодо розгляду звернення, визначених ст.ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян». Представник відповідача вважає, що суд першої інстанції по цій справі дійшов правильного висновку про те, що звернення ОСОБА_1 від 25.02.2024, реєстраційний номер ФИ-16912131, розглянуто і вирішено в термін не більше одного місяця від дня його надходження, надано відповідь від 22.03.2024 по суті звернення за підписом першого керівника державного органу - начальника ГУНП в Полтавській області Євгена Рогачова, що відповідає вимогам статей 15, 20 Закону № 393/96. Всі доводи ОСОБА_1 , викладені у позові, зводяться до незгоди позивача з діяльністю Національної поліції України загалом, але жодним чином не обґрунтував в чому полягає бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо розгляду звернення від 25.02.2024 № ФИ-16912131. Протиправні дії зі сторони ГУНП в Полтавській області не відбувалися, а звернення позивача було розглянуто в повному обсязі, проведено перевірку, за результатами якої підстав для притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності не встановлено. На переконання представника відповідача, відповідь ГУНП в Полтавській області є повною та об`єктивною звернення розглянуто із дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян». На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є громадянином України, особою з інвалідністю 2 групи - ветераном війни, що підтверджується наявними у справі копіями паспорту ОСОБА_1 , посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Управлінням соціального захисту Подільської районної у м. Полтаві ради /а.с. 19 - 21/. 25.02.2024 ОСОБА_1 надіслав через Урядовий контактний центр заяву, реєстраційний номер НОМЕР_2 ) /а.с. 9/, адресовану начальникові ГУНП в Полтавській області Рогачову Є., в якій повідомив, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.02.2024 у справі № 554/6687/17 постанову старшого дізнавача СД Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Манжура Д.В. про закриття кримінального провадження № 12017170040003850, внесеного до ЄРДР 01.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 129 КК України, скасовано. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 у справі № 554/6687/17 скасовано постанову слідчого від 07.10.2019 про закриття кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.05.2018 у справі № 554/1127/18, скасовано постанову слідчого від 08.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12017170040003850, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 24.07.2018 у справі № 554/6687/17 скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12017170040003850, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 вимагав провести службові перевірки по вищевказаним фактам, щодо системних незаконних дій та повної бездіяльності працівників поліції, що вплинуло на довготривале досудове розслідування КП № 12017170040003850 з урахуванням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 з притягненням до відповідальності винних осіб та їх керівників за відсутність відомчого контролю за діями підлеглих. Просив надати змістовну відповідь тільки на електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахування вищевикладеного, позиції ЄСПЛ та Верховного суду у додатках, копію заяви окремо направити до Генеральної прокуратури України для реагування. Зазначена заява ОСОБА_1 зареєстрована у ГУНП в Полтавській області 27.02.2024 за вх. № ФИ-272/кц /а.с. 88/. Звернення ОСОБА_1 від 25.02.2024, реєстраційний номер ФИ-16912131, разом з іншими його зверненнями щодо неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017170040003850, а також з інших питань, розглянуто відділом дізнання ГУ НП в Полтавській області, за наслідками чого складено довідку, затверджену начальником ВД ГУНП в Полтавській області 22.03.2024, в якій зазначено, що в ході проведеної перевірки підстав для притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності не встановлено /а.с. 89 - 92/. Листом ГУ НП в Полтавській області від 22.03.2024, за підписом начальника Євгена Рогачова , за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 25.02.2024 № ФИ-16912131 та інших звернень щодо неналежного здійснення досудового розслідування кримінальному провадженні № 12017170040003850, а також з інших питань, повідомлено позивача про те, що за викладеними у зверненнях обставинами проведено перевірку, за результатами якої підстав для притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності не встановлено. Поінформовано, що 23.02.2024 сектором дізнання Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 19.02.2024, справа № 554/6687/17, досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні відновлене. На виконання вказаної ухвали суду у кримінальному провадженні № 12017170040003850 проведено низку слідчих та інших процесуальних дій, в тому числі допитано адвоката Лук`яненка С.Л. Наразі у вказаному кримінальному провадженні проводяться додаткові слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин скоєного кримінального правопорушення. Стан досудового розслідування у кримінальному провадженні перебуває на контролі керівництва відділу дізнання ГУНП. Також поінформовано, що під час досудового розслідування заявник має право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність дізнавача відповідно до ст. 303 КК України /а.с. 88, зворот/. Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.02.2024, реєстраційний № ФИ-16912131, та щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у заяві ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем проведено перевірку звернення ОСОБА_1 від 25.02.2024, реєстраційний номер ФИ-16912131, надано відповідь від 22.03.2024 по суті порушеного питання у строк, встановлений Законом № 393/96, тобто не порушено права позивача на звернення до органу державної влади, а тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.02.2024, реєстраційний № ФИ-16912131, та не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у заяві ОСОБА_1 , а відтак і для задоволення відповідних позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96, у редакції, чинній на час спірних правовідносин). Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. За змістом статті 3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Згідно із положеннями частин 1, 6, 7 статті 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Згідно з частиною 3 статті 7 Закону № 393/96 якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Статтею 14 Закону № 393/96 визначено, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Статтею 15 Закону № 393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Згідно із статтею 19 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Аналізуючи положення Закону №393/96 колегія суддів зазначає, що в разі надходження до органу звернення такий орган повинен об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в ньому обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №815/1178/17, від 30 листопада 2020 року у справі №280/4698/19. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону № 393/96 звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідно до рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визначення учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України та посвідчення серії НОМЕР_3 від 19.06.2016 позивача визнано учасником бойових дій довічно. Також згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 29.03.2019 виданого Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області, позивач є ветераном Національної поліції довічно. Також згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.09.2016 виданого Управлінням соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради позивач є інвалідом 2-ї групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни довічно. Наведене свідчить про те, що позивач має підвищені соціальні гарантії надані Державою Україна, що не взято до уваги Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області при наданні відповіді від 22.03.2024 за вих. № Ф-9. Також, з матеріалів справи колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 , як інвалід війни 25.02.2024р. через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) подав офіційно, відповідну заяву реєстраційний номер ФИ-16912131 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області в якій було зазначено, що керуючись ст. 40 Конституції України направляю Вам листа та повідомляю, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.02.2024 у справі № 554/6687/17, постанову старшого дізнавача СД Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Манжура Д.В. про закриття кримінального провадження № 12017170040003850, внесеного до ЄРДР 01.09.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 129 КК України - скасовано. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2022 у справі № 554/6687/17, скасовано постанову слідчого від 07.10.2019 року про закриття кримінального провадження № 12017170040003850 передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.05.2018 у справі № 554/1127/18, скасовано постанову слідчого від 08.12.2017 року про закриття кримінального провадження № 12017170040003850 передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 24.07.2018 у справі № 554/6687/17, скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12017170040003850 передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 вимагав провести службові перевірки по вищевказаним фактам, щодо системних незаконних дій та повної бездіяльності працівників поліції, що вплинуло на довготривале досудове розслідування КП № 12017170040003850 з урахуванням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європе0ського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 з притягненням до відповідальності винних осіб та їх керівників за відсутність відомчого контролю за діями підлеглих. Відповідь позивач просив надати змістовну, тільки на електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахування вищевикладеного, позиції ЄСПЛ та Верховного суду у додатках, копію заяви окремо вимагалось направити до Генеральної прокуратури України для реагування. Відповідачем проведено перевірку вказаного звернення ОСОБА_1 , результати якої оформлено довідкою, затвердженою начальником ВД ГУНП в Полтавській області 22.03.2024, в якій зазначено, що в ході проведеної перевірки підстав для притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності не встановлено /а.с. 89 - 92/. Листом ГУ НП в Полтавській області від 22.03.2024, за підписом начальника Євгена Рогачова /а.с. 88, зворот/, за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 25.02.2024 № ФИ-16912131 та інших звернень щодо неналежного здійснення досудового розслідування кримінальному провадженні № 12017170040003850, а також з інших питань, повідомлено позивача про те, що за викладеними у зверненнях обставинами проведено перевірку, за результатами якої підстав для притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності не встановлено. Також поінформовано про стан кримінального провадження № 12017170040003850, зокрема, про те, що 23.02.2024 сектором дізнання Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 19.02.2024, справа № 554/6687/17, досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні відновлене, на виконання вказаної ухвали суду у кримінальному провадженні № 12017170040003850 проведено низку слідчих та інших процесуальних дій, в тому числі допитано адвоката Лук`яненка С.Л. і наразі у вказаному кримінальному провадженні проводяться додаткові слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин скоєного кримінального правопорушення. Стан досудового розслідування у кримінальному провадженні перебуває на контролі керівництва відділу дізнання ГУНП. Проте, викладені факти у зверненні позивача від 25.02.2024р. реєстраційний номер ФИ-16912131, безпосередньо Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області, взагалі проігноровані та залишились поза увагою. Наведене суперечить, п. 4 ст. 7 ЗУ «Про Національну поліцію» при встановленні неналежного поводження поліцейським, керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов`язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності. Також, колегія суддів звертає увагу, що звернення ОСОБА_1 від 25.02.2024р. реєстраційний номер ФИ-16912131, Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області не було направлено за належністю для вирішення питання по суті, згідно п. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» в разі відсутності повноважень у Головного управління Національної поліції в Полтавській області. Отже, вимоги ОСОБА_1 , щодо направлення копії заяви до Генеральної прокуратури України для вжиття заходів реагування, викладені заяві від 25.02.2024р. реєстраційний номер ФИ-16912131 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області, виконані не були, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у Заяві ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 25.02.2024р. поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16912131. Враховуючи викладене, колегія суддів дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що для належного та ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області, повторно розглянути Заяву ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни реєстраційний № ФИ-16912131 від 25.02.2024, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проаналізувавши наведені положення КАС України, колегія суддів вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень. Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення та враховуючи, що встановлення зазначеного зобов`язання є правом суду, а не його обов`язком, тому в задоволенні позовної вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення слід відмовити. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зробив помилкові висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 року по справі № 440/5156/24, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 по справі № 440/5156/24 - скасувати. Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не належного розгляду Заяви ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 25.02.2024, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16912131 з урахуванням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine , no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області, щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у Заяві ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 25.02.2024р. поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-16912131 з урахуванням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016; Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області, повторно розглянути Заяву ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни реєстраційний № ФИ-16912131 від 25.02.2024, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва