Ухвала КАС ВС № 640/20533/19

УХВАЛА 19 жовтня 2020 року м. Київ справа №640/20533/19 адміністративне провадження №К/9901/24903/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу адвоката Волошиновича Олега Петровича - представника ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №640/20533/19 за позовом ОСОБА_1 до Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національне антикорупційне бюро України про визнання дій протиправними, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року, залишено без розгляду позовну заяву відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 30 вересня 2020 року адвокат Волошинович Олег Петрович - представник ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №640/20533/19, у який просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята 04 серпня 2020 року, повний текст було складено 05 серпня 2020 року, відповідно останнім днем для оскарження цього рішення було 04 вересня 2020 року. Касаційну скаргу відповідно до квитанції на конверті було направлено до Верховного Суду 28 вересня 2020 року. Зазначене дає підстави вважати, що скаржником подано касаційну скаргу з порушенням встановленого для цього строку. Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У касаційній скарзі представник скаржника порушує питання поновлення порушеного строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду від 04 серпня 2020 року позивач не отримував, а у період з 03 липня по 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні. В касаційній скарзі представник скаржника зазначає, що 21 серпня 2020 року було укладено договір про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом Волошиновичем О.П., 04 вересня 2020 року, після закінчення періоду госпіталізації, надано доручення на представництво інтересів позивача у адміністративних судах та касаційну скаргу було направлено до Верховного Суду 28 вересня 2020 року (згідно квитанції на конверті). Доданими до касаційної скарги документами підтверджено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у 5-й міський лікарні м. Львова з 03 липня 2020 року до 14 липня 2020 року (листок непрацездатності серія АДЦ №929136); з 22 липня 2020 року до 03 серпня 2020 року - у 7-й клінічній лікарні м. Харкова (листок непрацездатності серія АДП №771130) та у Клінічній лікарні «Феофанія» м. Київ - з 26 серпня 2020 року до 03 вересня 2020 року (виписка із медичної карти хворого №20/2/2899). Оцінюючи наведені вище доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з такого. Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Матеріалами касаційної скарги не підтверджено перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 04 серпня 2020 року по 26 серпня 2020 року. Крім того, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 07 серпня 2020 року) було ухвалено у відкритому судовому засіданні, позивач був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, також ОСОБА_1 було подано клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи зв`язку з перебуванням у Міській клінічній лікарні №7 м. Харкова. Водночас, угоду про надання правової (юридичної) допомоги укладено позивачем лише 21 серпня 2020 року, а ордер на надання правничої (правової) допомоги видано - 28 вересня 2020 року. Разом з цим, матеріалами касаційної скарги не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження з 04 серпня 2020 року по 26 серпня 2020 року, та не зазначені обставини, які заважали скаржнику ознайомитись з оскаржуваним судовим рішенням без невиправданих зволікань та звернутись із касаційною скаргою у строк, передбачений КАС України. З огляду на викладене, Суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку на подання касаційної скарги поважними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги. Зазначені у заяві позивача про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (UNIУN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN № 11681/85). Згідно з частиною третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Суд звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику можливості повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження. На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 328, 330, 332 КАС України,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Волошиновича Олега Петровича - представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

2. Касаційну скаргу адвоката Волошиновича Олега Петровича - представника ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі №640/20533/19 - залишити без руху.

3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ................................. ................................ ................................ А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду