Постанова 4855 № 640/20533/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20533/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В. за участю секретаря Скидан С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик Миколи Павловича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 640/20533/19 (розглянуто у відкритому судовому засіданні) за позовом ОСОБА_1 до відповідача Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик Миколи Павловича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національне антикорупційне бюро України про визнання дій протиправними, - В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик Миколи Павловича (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національне антикорупційне бюро України, в якому просив суд: визнати протиправними дії Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик Миколи Павловича, як посадової і службової особи, по внесенню в порядок денний засідання Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 вересня 2019 року висновку про відкриття дисциплінарного провадження за скаргою директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року залишено без розгляду позовну заяву позивача у зв`язку з тим, що позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання. Підставою для прийняття даної ухвали суд першої інстанції зазначив, що позивач повторно не прибув в підготовче засідання без поважних причин та не повідомив суд про причини неявки, а також, з урахуванням того, що від нього не надходило на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва заяви про розгляд справи за його відсутності, суд приходить висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Вищою радою правосуддя (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а провадження у справі - закрити. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права. Так, апелянт зазначає, що відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а судом не було розглянуто дане клопотання. Позивач та третя особа у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені. На адресу суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебування позивач на лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня №7» ХМР та надано копію першої сторінки медичної картки хворого №4684. Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що копія медичної картки, яка не засвідчена належним чином, не свідчить про перебування позивача станом на 04 серпня 2020 року на стаціонарному лікуванні, а отже клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Апелянт підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі та просив задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, що Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Як вбачається з матеріалів справи, що представником апелянта 17 грудня 2019 року отримано Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року про відкриття провадження у справі та не оскаржена до суду апеляційної інстанції. На адресу суду першої інстанції 10 січня 2020 року від Вищої ради правосуддя надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі призначено до розгляду в судовому засіданні. В судове засідання 18 лютого 2020 року позивач не прибув, від позивача надійшла заява-клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням останнього у відпустці у місті Харкові. Від позивача до суду першої інстанції надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перерубуванням на лікуванні. При цьому, позивач зазначив, що копія листка непрацездатності буде надана до Окружного адміністративного суду міста Києва на наступному судовому засіданні. Так, 10 березня 2020 року судове засідання у суді першої інстанції не відбулось у зв`язку з повідомленням про замінювання приміщення Окружного адміністративного суду міста Києва. В судове засідання у суд першої інстанції 19 березня 2020 року позивач не прибув, хоча був належним чином повідомлений. Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на квітень 2020 року з огляду на те, що він продовжує перебувати на лікарняному. Також позивач клопотав про розгляд справи за його участі. В судове засідання у суд першої інстанції 28 квітня 2020 року позивач не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. В підготовче засідання у суд першої інстанції 26 травня 2020 року позивач не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення підготовчого засідання. Так, 09 червня 2020 року позивач у підготовче засідання до суду першої інстанції повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення підготовчого засідання. Судові повістки направлені позивачу рекомендованими поштовими відправленнями за адресами, вказаними позивачем у позові та клопотаннях, але повернулись не вручені з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання». З урахуванням норм частини 11 статті 126, пункту 3 частини 1 статті 127, частини 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України позивач вважається повідомлений належним чином про час, дату та місце провадження підготовного засідання. Колегією суддів дослідивши матеріали справи встановлено, що від позивача жодних заяв/клопотань до Окружного адміністративного суду міста Києва не надходило, позивач про причини неявки у підготовчі засідання Окружний адміністративний суд міста Києва не повідомив. Відповідно до частини 2 статті 44, частини 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України"). Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач повторно не прибув в підготовче засідання без поважних причин та не повідомив суд про причини неявки, а також, з урахуванням того, що від нього не надходило на адресу суду заяви про розгляд справи за його відсутності, а отже, у суду першої інстанції були наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Щодо посилання апелянта, що суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, що 10 січня 2020 року від Вищої ради правосуддя надійшло до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі. Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що Вищою радою правосуддя не було надіслано всім учасникам справи клопотання про закриття провадження у справі. Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції вживалися всі процесуальні дії по розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі. Так, § 2 глави 6 КАС України визначено порядок розгляду справи, а саме: - у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається (стаття 199 КАС України); - встановлення можливості розглянути адміністративну справу за умов явки конкретних учасників справи (статті 202, 205, 206 КАС України); - роз`яснення учасникам справи їхніх прав та обов`язків (стаття 203 КАС України); - розгляд заяв та клопотань (стаття 204 КАС України); - роз`яснення прав і обов`язків експерта, присяга експерта (стаття 207 КАС України). З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що після відкриття судового засідання, суд доповідає про час та місце розгляду справи та встановлює явку всіх учасників справи та з`ясувати поважність причини неявки в судове засідання певних учасників, а вже в подальшому - розгляд клопотань чи заяв, які заявляються сторонами. Враховуючи, що під час розгляду справи в суді першої інстанції у відкритому судовому засіданні було з`ясовано, що позивач не з`являвся у судове засідання і від нього не надходило клопотань (заяв) про розгляд справи за його відсутності та не надано письмових пояснень щодо розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд першої інстанції правомірно залишив позовну заяву позивача без розгляду, при цьому не розглянувши клопотання про закриття провадження у справі. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта про те, що клопотання про закриття провадження у справі судом першої інстанції повинно було розглянуто, є необґрунтованими та такими, що не приймаються до уваги, оскільки судом першої інстанції залишено позовну заяву позивача без розгляду у зв`язку з його неявкою. Апелянтом надано до суду апеляційної інстанції, як практику постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року по справі №640/16884/19 та зазначає, що судом апеляційної інстанції задоволено клопотання апелянта та закрито провадження у справі. Так, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року по справі №640/16884/19 зазначено, що приймаючи рішення про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, подавши заяву про залишення позову без розгляду, виявив бажання не продовжувати розгляд справи по суті. Судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів звертає увагу, що у вищезазначеній постанові були інші підстави для залишення без розгляду, а саме судом першої інстанції було розглянуто клопотання сторін позивача (про залишення без розгляду) та відповідача (закриття провадження) та по ним прийнято відповідні рішення. В той час, як в справі, яку розглядає колегія суддів підставою для залишення без розгляду позовної заяви слугувало саме не явка позивача (повторна) у судове засідання, а отже, клопотання відповідача не підлягало розгляду. Крім того, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на постанову апеляційного суду, оскільки відповідно до вимог статей КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про неправильно застосовані норми процесуального права. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 122, 123, 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Секретаря Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик Миколи Павловича - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення. Головуючий суддя: Г. В. Земляна Судді: Є. І. Мєзєнцев В. В. Файдюк Повний текст постанови складено 05 серпня 2020 року.