LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд711/7692/19

від 19.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 711/7692/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Федотова І.В., суддів: Чаку Є.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, в якому просила: - зобов`язати Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради протягом 5 робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду надати копію додатку №1 «Список співвласників і площу квартир та приміщень, що перебувають у їх власності» до договору від 20.05.2019 №177 «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», який від імені співвласників будинку підписала заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Бордунос Людмила Іванівна. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року в задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на порушення її права на інформацію, з огляду на те, що на її звернення до відповідача про надання копії договору від 20.05.2019 №177 «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» з додатками, який від імені співвласників будинку підписаний заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів Бордунос Л.І., відповідач листом від 12.09.2019 №8784-2 надав відповідь та копію договору від 20.05.2019 №177 з додатками, однак повідомив, що додаток №1 до вказаного договору містить персональні дані співвласників будинку, тому надано знеособлену копію додатку відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних». У відзиві відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначено про правомірність дій в межах спірних правовідносин, оскільки позивачу направлено копію договору від 20.05.2019 №177 «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» з додатками, а додаток № 1 до вказаного договору містить персональні дані співвласників, тому позивачу правомірно надано знеособлену копію додатку відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних», що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 04.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради із заявою про надання копії договору від 20.05.2019 №177 «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» з додатками, який від імені співвласників будинку підписаний заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів Бордунос Л.І. Відповідач листом від 12.09.2019 №8784-2 направив позивачу копію договору від 20.05.2019 №177 «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» з додатками, однак у зв`язку з тим, що додаток №1 до договору містить персональні дані співвласників багатоквартирного будинку, позивачу надано знеособлену копію зазначеного вище додатку відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних». Вважаючи вказану відповідь протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію» (Закон № 2657-XII) передбачено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Згідно ст. 20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (Закон №2939-VI), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації. Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію. Згідно із ст. 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації. Частиною першою статті 20 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. Апелянтом не заперечується, що на звернення позивача відповідач листом від 12.09.2019 № 8784-2 направив копію договору від 20.05.2019 № 177 «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» з додатками, однак у зв`язку з тим, що додаток № 1 до договору містить персональні дані співвласників багатоквартирного будинку, позивачу надано знеособлену копію зазначеного вище додатку №1 відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних». 20.05.2019 між ТОВ «Сантехбудконструкція» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Толстого, 25, від імені яких діяла заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Бордунос Л.І., укладено договір №177 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до п. 39 вказаного договору, він має додатки, що є невід`ємною його частиною: додаток 1 «Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності». Згідно з ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються; третя особа - будь-яка особа, за винятком суб`єкта персональних даних, володільця чи розпорядника персональних даних та уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якій володільцем чи розпорядником персональних даних здійснюється передача персональних даних. Частиною другою статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Питання поширення персональних даних врегульовані статтею 14 Закону України «Про захист персональних даних», частинами 1 та 2 якої встановлено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Судом першої інстанції доречно зауважено, що у матеріалах адміністративної справи відсутні особисті згоди фізичних осіб співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , на поширення Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради їх персональних даних. Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» знеособлення персональних даних - вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу. Таким чином, якщо запитуваний документ містить персональні дані, що мають бути захищені, ці дані необхідно знеособити шляхом, визначеним законом - вилучити відомості, які дають можливість прямо чи опосередковано ідентифікувати особу. Знеособлення персональних даних у відповідності до положень зазначеної статті закону охоплюється терміном «обробка персональних даних» та є обов`язком відповідних суб`єктів цього закону. Відтак, колегія суддів погоджується з тим, що відповідач, як розпорядник інформації, правомірно надав позивачу таку інформацію з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних» шляхом надання знеособленої копії додатку №1 до договору від 20.05.2019 № 117 «Про надання послуг з управління багатоквартирним будинком». Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на те, що відповідач отримав своє розпорядження персональні дані про співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , без відповідного дозволу цих співвласників, оскільки відповідна інформація була отримана відповідачем під час здійснення повноважень, передбачених чинним законодавством та жодним чином не свідчить про наявність обов`язку останнього передавати відповідні відомості апелянту. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання позивача на те, що п. 36 договору від 20.05.2019 №117 передбачено, що сторони надають одна одній свою згоду на використання та обробку своїх персональних даних, в тому числі на надання, виключно для здійснення повноважень та дій, що необхідні для реалізації прав та виконання обов`язків, передбачених цим договором, відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних» та інших актів законодавства, оскільки згоду на використання та обробку своїх персональних даних надається сторонами цього договору лише одна одній, крім того, від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , діяла заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Бордунос Л.І., яка не є уповноваженою особою на надання від імені фізичних осіб співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 згоди на обробку персональних даних у розумінні положень Закону України «Про захист персональних даних». Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок виконано, та у встановленому порядку обґрунтовано правомірність своїх дій в межах спірних правовідносин. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи. Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»