Постанова 4855 № 580/3448/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3448/19 Суддя (судді) першої інстанції: М.А. Білоноженко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року у справі №2340/3196/18 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку надбавки за понаднормативний стаж роботи в розмірі 1% від заробітку за кожний повний рік роботи понад 20 років, починаючи з 01.01.2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, з урахуванням доплати за кожний повний рік стажу понад 20 років в розмірі 1% заробітку з 01.01.2018 року. 19.07.2019 року листом №65296/03-07 відповідач, у відповідь на заяву позивача від 10.07.2019 року, повідомив, що з 01.01.2018 року відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року по справі №2340/3196/18 проведено перерахунок пенсії згідно з нормами ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній з 01.10.2017 року, а саме відповідно ч.2ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії з 01.01.2018 року становить 2395,80 грн. Розмір пенсії з 01.07.2019 року становить 2580,60 грн. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджується зі зменшенням йому відповідачем розміру пенсії, яке було здійснене відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року у справі №2340/3196/18, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, з урахуванням доплати за кожний повний рік стажу понад 20 років в розмірі 1% заробітку з 01.01.2018 року, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII), Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII (далі - Закон №2148-VIII), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до ч.2 ст. 56 Закону №796-XII, у редакції чинній до 11.10.2017 року, право на пенсію в повному розмірі мали громадяни віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше - не вище 85 відсотків заробітку. Законом №2148 частину 2 статті 56 Закону №796 було доповнено словами і цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, з моменту набрання чинності Законом №2148 (11.10.2017 року) призначення пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років для чоловіків та 15 років для жінок, які віднесенні до категорій 1, 2, 3, 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, але не вище 75 процентів заробітку, здійснюється у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в якій зазначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами 1 та 2 статті 42 цього Закону. Таким чином, одним із обов`язкових критеріїв, за яких громадяни набувають право на пенсію в повному розмірі із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, мають громадяни у разі призначення їм пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Оскільки частиною 2 статті 56 Закону №796 (у редакції, чинній станом на дату перерахунку) передбачено призначення пенсійної виплати із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи у разі призначення їм пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дій відповідача щодо перерахування основного розміру пенсії позивача відповідно ч. 2 ст. 27 Закону України №1058, оскільки це є обов`язковою умовою для виконання рішення суду у справі №2340/3196/18. Посилання позивача, в контексті протиправності дій відповідача при перерахунку пенсії відповідно частини 2 статті 27 Закону №1058, який можливий лише за бажанням пенсіонера, а такого бажання позивач не виявляв, є необґрунтованими, оскільки вказаний перерахунок здійснено на виконання рішення суду, що набрало законної сили. Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Таким чином, зворотню дію в часі має Закон у випадку коли він пом`якшує або скасовує відповідальність фізичної особи. В решті випадків дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Таким чином, частина 2 статті 56 Закону №796 (у редакції із змінами, внесеними згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017 року) належала застосуванню відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивача. Підстав для застосування відповідачем редакції закону, що втратила чинність, судом не вбачається. Перерахунок пенсії позивача здійснено відповідачем у відповідності до резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року у справі №2340/3196/18, що набрало законної сили та у відповідності до положень Закону, чинних станом на дату здійснення спірного перерахунку. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.