Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/702/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/702/20 Категорія: 108020200 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Місце ухвалення: м. Херсон Дата складання повного тексту:30.04.2020р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра-Південний регіон" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, В С Т А Н О В И Л А : У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Торговий дім "Ватра-Південний регіон" звернулося до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування: - рішення від 19 грудня 2019 року №UA508000/2019/000012/2 про коригування митної вартості товарів - картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508040/2019/00015. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у суб`єкта владних повноважень законодавчо визначених підстав для застосування, при розмитненні товару, резервного методу, оскільки обставини, що містяться у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, не впливають на ціноутворення та не спростовують реальну вартість товару, яка зазначена у контракті та інвойсі. Товариство пояснило, що надані митному органу документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містили всі відомості, що підтверджують числові значення її складових та відомості щодо ціни, яка підлягала сплаті за ці товари. На думку позивача, митний орган дійшов неправильного висновку про неможливість застосувати метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту та необґрунтовано вимагав від декларанта додаткові документи. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що додані позивачем до митної декларації документи мають розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують задекларовані числові значення складових митної вартості. Зокрема, в наданій митній декларації країни відправлення від 07 листопада 2019 року №310420190549293454 загальна вартість товару відрізняється від зазначеної в рахунку-фактурі: в митній декларації країни відправлення зазначена ціна 37981,62 доларів США, а в інвойсі 38 153,28 доларів США. Також в декларації країни відправлення міститься посилання на коносамент №НLCSOU14896А, тоді як до митного оформлення надано коносамент №NBS19110568А від 11 листопада 2019 року. Позивач під час митного оформлення товару не надав належних доказів вартості перевезення товару, яка входить до складових митної вартості товару відповідно до ч.10 ст. 58 МК України. Крім того, згідно правил Інкотермс 2010 на умовах поставки FOB NINGBO продавець зобов`язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Окрім цього, позивачем не надано всіх документів, які у нього додатково було витребувано. Здійснивши порівняння рівня заявленої митної вартості задекларованого товару з рівнем митної вартості ідентичних товарів, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, митне оформлення яких здійснювалося в інших митницях ДФС, інформація про які наявна в митному органі, було встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів не відповідає інформації, наявній у митному органі. У зв`язку з цим вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року адміністративний позов ТОВ "Торговий дім "Ватра-Південний регіон" задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення від 19 грудня 2019 року №UA508000/2019/000012/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19 грудня 2019 року №UA508040/2019/00015. В апеляційній скарзі Чорноморської митниці Держмитслужби ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги: - в наданій митній декларації країни відправлення №310420190549293454 від 07 листопада 2019 року загальна вартість товару відрізняється від зазначеної в рахунку-фактурі, в митній декларації країни відправлення зазначена ціна 37981,62 доларів США, а в інвойсі - 38153,28 доларів США; - в декларації країни відправлення міститься посилання на коносамент №НLCSOU14896А, тоді як до митного оформлення надано коносамент №NBS19110568А від 11 листопада 2019 року; - позивач під час митного оформлення товару не надав належних доказів вартості перевезення товару, яка входить до складових митної вартості товару відповідно до ч.10 ст.58 МК України, оскільки згідно правил Інкотермс 2010 на умовах поставки FOB NINGBO, покупець зобов`язаний самостійно укласти договір перевезення товару від місця поставки до кордону України. У відзиві ТОВ "Торговий дім "Ватра-Південний регіон" на апеляційну скаргу вказується, що суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, правильно та повно дослідив докази та виніс законне та обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим відсутні підстави для його оскарження та скасування. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Чорноморської митниці Держмитслужби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції: 02 серпня 2018 року між позивачем та ZHEJIANG NEWWAY IMPORT AND EXPORT CO., LTD укладено договір №020818/1, відповідно до якого Постачальник приймає на себе зобов`язання передати, а Покупець прийнять в порядку та на умовах, визначених в даному Договорі, світлодіодні світильники, кількість та асортимент яких вказуються в інвойсах. Згідно п.4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ - Херсон, CIF - Херсон, FOB Нинбо, FOB Шанхай, FOB Фужоу, FOB Чангжоу, FOB Шеньчжень, FOB Гуанчжоу (місце визначено), за винятком випадків, коли інші умови на поставку певної партії Товару узгоджені Сторонами додатково. Вартість товару вказується в інвойсах в доларах США (п.6.2 договору). Відповідно до п.п.7.1, 7.3 Постачальник здійснює поставку товару в узгодженому Сторонами порядку та строки. Постачальник відправляє товар з необхідними документами (в тому числі інвойс, пакувальний лист, коносамент, сертифікат походження), які відправляються Покупцю кур`єрською експрес поштою з оплатою послуг кур`єрської експрес пошти Постачальником, або телефаксом на вимогу Покупця. На виконання умов даного договору ZHEJIANG NEWWAY IMPORT AND EXPORT CO., LTD було поставлено товар - світлодіодні світильники із запчастинами, вартістю 38153,28 доларів США. 18 грудня 2019 року декларантом для митного оформлення товару до Чорноморської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA508040/2019/100381, у якій визначено митну вартість товару за ціною договору (за основним методом) у сумі 38 153,28 доларів США. На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було подано: - рахунок-фактуру (інвойс) від 16 вересня 2019 року №19NY19015; - коносамент від 11 листопада 2019 року №NBS19110568А; - автотранспортну накладну від 17 грудня 2019 року №11077; - декларацію про походження товару від 16 вересня 2019 року №19NY19015; - банківські платіжні документи від 17 вересня 2019 року №140, від 03 грудня 2019 року №147; - рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 17 грудня 2019 року №93; - документ, що підтверджує вартість перевезення від 17 грудня 2019 року №17/12-1; - зовнішньоекономічний договір від 02 серпня 2018 року №020818/1; - доповнення до зовнішньоекономічного договору від 16 вересня 2019 року №1; - договір (контракт) про перевезення від 02 жовтня 2017 року №02/10/2017; - графічні зображення від 07 листопада 2019 року №10, №11, №15; - копію митної декларації країни відправлення від 07 листопада 2019 року №310420190549293454. Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачу повідомлення, у якому зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару потрібно надати наступні відомості: 1) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також запропоновано за власним бажанням подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Якщо оригінали зазначених документів складені іншою мовою, відповідно до ст.254 МК України необхідно надати переклад цих документів на українську мову. У відповідь на повідомлення 19 грудня 2019 року позивачем надано комерційну пропозицію від постачальника, видаткову накладну, прайс-лист від постачальника, лист-повідомлення від постачальника щодо вартості товару, посилання на сайт Аlibaba.com. 19 грудня 2019 року Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508000/2019/000012/2, згідно якого митна вартість товару скоригована за 6-м (резервним) методом визначення митної вартості (другорядний метод 2-ґ - резервний метод визначення митної вартості) у розмірі 4,63 дол. США/кг. Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у гр.33 спірного рішення зазначив наступне: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, транспортні витрати, страхові витрати) достовірно документально не підтверджено. Документи, надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. В наданій митній декларації країни відправлення №310420190549293454 від 07 листопада 2019 року загальна вартість товару відрізняється від зазначеної у рахунку-фактурі. Також у вищезазначеній декларації наявне посилання на коносамент №НLCSOU14896А, що суперечить даним, заявленим декларантом в МД та товаро-супровідним документам. Для підтвердження транспортних витрат декларантом надано договір транспортно-експедиторських послуг №02/10/2017 від 02 жовтня 2017 року між ТОВ "Юнітекс Ейч-Ді" (Експедитор) то ТОВ "Торговий Дім "Ватра-Південний регіон" (Клієнт). Відповідно до п.2.1.1 даного договору Експедитор має право від свого імені укладати угоду з перевізником. Із вказаного договору не вбачається, що саме ТОВ "Юнітекс Ейч-Ді" встановлює вартість перевезення. Відповідно до поданого коносаменту від 11 листопада 2019 року №NВS19110568А перевізником вантажу є компанія MRT INTERNATIONAL FORWARDING. Надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення (фрахту) безпосереднім перевізником товару. Крім цього, серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. А згідно правил Інкотермс 2010 на умовах поставки FOB, продавець зобов`язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Перевіркою додатково поданих документів було встановлено, що у своїх сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару №1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 18 грудня 2019 року №UA100060/2019/797954, а саме 4,63 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 11 983,35 *4,63 = 55 482,91 дол. США)". На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Чорноморська митниця Держмитслужби видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508040/2019/00015. 20 грудня 2019 року позивачем подано митну декларацію типу ІМ40 №UA508040/2019/100473. 22 січня 2020 року за №62 позивачем було подано відповідачу додаткові документи на товари, оформлені за митною декларацією типу ІМ 40 №UA508040/2019/100473 від 20 грудня 2019 року, а саме: - копію прайс-листа від 01 вересня 2019 року №37 та комерційної пропозиції від 01 липня 2019 року №27 від постачальника з періодом дії зазначених цін; - інформаційний лист постачальника від 27 грудня 2019 року №50 щодо помилки в експортній декларації від 07 листопада 2019 року №310420190549293454; - копію і переклад на українську мову морської накладної від 11 листопада 2019 року №NLCUNG11911AYCR5; лист від 07 лютого 2020 року №65 від Бюро перекладів "Сократ" щодо допущеної помилки в експертній вантажній накладній; довідку про транспортні витрати від 17 грудня 2019 року №17/12-1 від експедитора ТОВ "Юнітекс Ейч-Ді" з інформацією про те, що вартість морського фрахту за коносаментом NBS19110568А складає 33 752,21 грн. та страхування даного вантажу не проводилося; - копію і переклад на українську мову листа без номера від 07 лютого 2020 року від MRT international Forwarding CO., LTD з визначенням вартості доставки; копію акта надання послуг від 17 грудня 2019 року №97 від ТОВ "Юнітекс Ейч-Ді" щодо повної сплати за доставку вантажу Нінбо, Китай - Одеса, Україна; - копію акта надання послуг від ТОВ "Украмарин" (транспортні послуги Одеса-Херсон) від 21 грудня 2019 року №525 для визначення собівартості товару; - платіжне доручення від 26 грудня 2019 року №2007408946 з відміткою банку щодо сплати послуги доставки ТОВ "Юнітекс Ейч-Ді"; - довідку від Херсонської Торгово-промислової палати від 14 лютого 2020 року №000833; відповідь постачальника на запит від Херсонської Торгово-промислової палати щодо контрактної вартості товару від 14 січня 2020 року №24; - платіжні доручення в іноземній валюті від 03 грудня 2019 року №147, від 17 вересня 2019 року №140; - копії видаткових накладних від 23 грудня 2019 року №1552, №1556, в яких вказано за якою ціною позивач реалізував товар; прибуткову накладну від 20 грудня 2019 року №19-пр000713; - посилання на сайт Alibaba.com від 25 жовтня 2019 року №10, від 25 вересня 2019 року №11, за яким можливо визначити мінімальну ціну на товар в Китаї. Листом від 28 січня 2020 року №7-16/08-02/15-1/10/492 відповідач відмовив у визнанні заявленої за митною декларацією митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору), оскільки документи, подані позивачем до митниці, в своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації, наявні розбіжності та відсутні усі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у митному оформленні товарів, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, таким чином митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Таким чином, оскільки карта відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19 грудня 2019 року №UA508040/2019/00015 прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів, яке визнано судом протиправним, то вона також підлягає скасуванню. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостовірними чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації про митну вартість товару. Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 49, 50, 52-55, 58 МК України, які регулюють спірні правовідносини. Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 1 ст. 49 МК України передбачає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст. 52 МК України). У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст. 53 МК України). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини(ч.3 ст. 53 МК України). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України). Стаття 58 МК України унормовує визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Зокрема, частина 1 даної статті встановлює, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів. Далі, ч.ч.2 по 5 даної статті встановлюють, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст. 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частина 10 ст. 58 МК України встановлює, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати, понесені покупцем, зокрема: - вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Частина 11 МК України забороняє при визначенні митної вартості включати до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, ніякі інші витрати, крім тих, що передбачені у цій статті. Дослідивши доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції встановив, що вони повністю ідентичні доводам викладеним Чорноморською митницею Держмитслужби у відзиві на адміністративний позов (а.с.77), на які судом першої інстанції надано вмотивовану відповідь, з якою погоджується судова колегія. Так, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо наявності розбіжності між загальною вартістю товару вказаної в митній декларації країни відправлення та зазначеної в рахунок-фактурі, з огляду на те, що дана розбіжність виникла внаслідок помилки в експортній декларації №310420190549293454, допущеної постачальником, що підтверджується листом ZHEJIANG NEWWAY IMPORT AND EXPORT CO., LTD від 27 грудня 2019 року №50, за яким сума по запчастинам вказана 197,95 дол. США, замість вірної 350,20 дол. США. Вартість товару, зазначена позивачем, підтверджується висновком Херсонської Торгово-промислової палати від 14 січня 2020 року №Вэ-7, офіційним листом постачальника від 14 січня 2020 року №24 на запит Херсонської Торгово-промислової палати №17.01-01/11-15 від 14 січня 2020 року щодо дійсної контрактної вартості товару, відправленого за контрактом від 02 серпня 2018 року №020818/1. Більш того, за платіжним дорученням в іноземній валюті від 17 вересня 2019 року та від 03 грудня 2019 року №147 позивачем сплачено постачальнику 38 153,28 дол. США, що повністю відповідає сумі, зазначеній в інвойсі від 16 вересня 2019 року №19NY19008. Окрім того, відповідно до листа Бюро переводів "Сократ" від 07 лютого 2020 року за вих. 65 (а.с.26), який надавався митниці разом з іншими документами, вбачається, що вказаним бюро було допущено помилку, а саме: в другому рядку в правій графі переведено значення "номер коносамента", замість вірного "номер експортного супровідного документа". Вказані обставини спростовують доводи Чорноморської митниці Держмитслужби про те, що у митній декларації країни відправлення від 07 листопада 2019 року №310420190549293454 наявне посилання на коносамент №NLCSOU14896А, тоді як до митного оформлення надано коносамент №NBS19110568А. Більш того, судова колегія вважає безпідставними доводи апелянта про не підтвердження позивачем витрат на перевезення з огляду на наступне. Так, в матеріалах справи міститься договір транспортного експедирування №02/10/2017 від 02 жовтня 2017 року, за умовами якого ТОВ "Юнітекс Ейч-Ді" (експедитор) зобов`язується за плату та за рахунок ТОВ "Торговий дім "Ватра-Південний регіон" (клієнта) здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням експедирування та/або перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажів. Пунктами 2.1.1, 2.1.3 вказаного договору визначено, що експедитор має право укладати від свого імені договори і угоди з перевізниками, портами, складами, судоходними компаніями/їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх зобов`язань по цьому Договору; залучати до виконання своїх обов`язків по Договору інші організації та осіб на свій розсуд. На підтвердження витрат на перевезення позивачем надано наступні документи: - договір транспортного експедирування від 02 жовтня 2017 року №02/10/2017; - рахунок на оплату від 17 грудня 2019 року №93, виписаний ТОВ "Юнітекс Ейч-Ді", на суму 41 842,80 грн., з яких: відшкодування витрат на фрахт контейнера №FCIU8047344 по маршруту "Нінбо-Одеса" - 38842,77 грн., послуги експедитора 3 000,03 грн.; - акт надання послуг від 17 грудня 2019 року №96; - платіжне доручення від 26 грудня 2019 року №2007408946 на суму 41842,80 грн.; - довідку ТОВ "Юнітекс Ейч-Ді" від 17 грудня 2019 року №17/12-1, у якій вказано, що вартість фрахту контейнера №FCIU8047344 за маршрутом Нінбо, Китай - порт Одеса, кордон України складає 41 842,80 грн.: коносамент NВS19110568А 33 752,21 грн., коносамент NВS19110568В 7 239,65 грн., коносамент NВS19110568С - 790,16 грн., коносамент NВS19110568D - 60,78 грн.; - лист безпосереднього перевізника - MRT International Forwarding від 07 лютого 2020 року, в якому зазначено, що вартість морських перевезень контейнера №FCIU8047344 за маршрутом Нінбо, Китай - Одеса, Україна становить 1 645,88 доларів США: за транспортну накладну NВS19110568А 1 327,88 доларів США, за транспортну накладну NВS19110568В - 285 доларів США, за транспортну накладну NВS19110568С - 31 долар США, за транспортну накладну NВS19110568D - 2 долари США. З викладеного слідує, що вартість фрахту підтверджена документально не лише документами, наданими експедитором - ТОВ "Юнітекс Ейч-Ді", а й безпосереднім перевізником - MRT International Forwarding, і не різниться між собою. При цьому, відповідач не вказує на те, що витрати на перевезення є заниженими. Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно договору від 02 серпня 2018 року №020818/1 (п.4.1) поставку товару здійснено на умовах FOB NINGBO. Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010), введених в дію Міжнародною торговою палатою, за умовами терміну FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) визначено, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Тобто, ризик втрати чи пошкодження товару на пряму не пов`язано зі страхуванням такого товару, а лише означає, що з моменту завантаження товару на борт судна в порту відвантаження у випадку втрати чи пошкодження товару покупець не може пред`являти претензії до постачальника. Разом з тим, судова колегія погоджується з судом першої інстанції про те, що умови поставки FOB не передбачають обов`язкового страхування товару, а відтак воно може здійснюватися лише за волевиявлення покупця. Між тим, митним органом не доведено понесення позивачем витрат на страхування, а відтак і включення цих витрат до митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 814/1204/15. Більш того, матеріали справи спростовують доводи апелянта з приводу того, що вказані докази не були предметом розгляду при митному оформленні товару, оскільки 22 січня 2020 року товариство, у відповідь на рішення відповідача, разом з листом вих.№62 від 22 січня 2020 року додатково на підтвердження загальної вартості товару надіслало відповідачу вищевказані документи.(а.с.47) Тобто, позивачем було направлено вказані документи до 28 січня 2020 року, дати листа Чорноморської митниці Держмитслужби з повідомленням позивача про відмову у визнанні заявленої за МД №UA508040/2019/100381 від 20 грудня 2019 року митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції у своєму рішенні, з висновком якого погоджується колегія суддів, надав повну та вмотивовану відповідь на них. Отже, заявлена ТОВ "Торговий дім "Ватра-Південний регіон" митна вартість товару відповідає ціні господарської операції та є сплаченою у повному обсязі. З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що ТОВ "Торговий дім "Ватра-Південний регіон" надано для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню. Вказані документи чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті покупцем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору, згідно з вимогами ч. ч.4,5 ст.58 Митного кодексу України. При цьому, згідно висновків щодо застосування норм права, викладених зокрема у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року (справа №814/2659/16), однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана недостатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, судова колегія вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також, не обґрунтував своє рішення щодо неможливості застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору. Відтак, виходячи з привила, встановленого ч.3 ст. 57 МК України, застосування відповідачем другорядного методу (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) визначення митної вартості товару є протиправним, що правильно встановлено судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 30 квітня 2020 року. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 20 жовтня 2020 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.