Постанова 4855 № 320/5011/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5011/19 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Шурко О. І., Ганечко О. М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спанрайз» до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2019, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про корегування митної вартості товарів № UА 125000/2019/110476/2 від 06.08.2019 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару позивач надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Рішенням Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2019 позов задоволено в повному обсязі. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без участі сторін в порядку письмового провадження Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як убачається з матеріалів справи, 12.07.2019 компанією RA AMBALАJ PLASTIK TEKSTIL LID/ SIL був виставний рахунок на оплату ТОВ «Спанрайз» (інвойс) №RAA2019000000101 на суму 16916.10 дол. США. за товар Затіняюча сітка, являє собою полотно трикотажне, основов`язане із синтетичних (100% PH) стрічкових ниток, виготовлене в`язально-прошивним способом, без покриття, без просочення, в рулонах, /використовується в сільському господарстві для захисту рослин від сонця. Торгівельна марка : URSA. Виробник RA AMBALАJ PLASTIK TEKSTIL LID/ SIL на умовах поставки СIF Odessa (згідно INCOTERMC2010). 05.08.2019 року, митним брокером позивача до Київської митниці ДФС було подано вантажну митну декларацію (ВМД) № UA125120/2019/479006. у якій для митного оформлення було пред`явлено товар: (код УКТЗЕД 6005 32 90 00) Затіняюча сітка, являє собою полотно трикотажне, основов`язане із синтетичних (100% РИ) стрічкових ниток, виготовлене в`язально-прошивним способом, без покриття, без просочення, в рулонах, /використовується в сільському господарстві для захисту рослин від сонця/. -40% затінення. 30 гр/м2. ширина рулона 150см х 100м. срібляста 2700 м2/18рул: -40% затінення. 30гр/м2. ширина рулона 150см х 100м. темно-зелена - 9000м2/60рул: -40% затінення. ЗО гр/м2. ширина рулона 175см х 100м. темно-зелена - І 1200 \і2/64рул: -55% затінення. 45 гр/м2. ширина рулона 100см х 100м. світло-зелена 6000 м2/60рул: -75% затінення. 70 гр/м2. ширина рулона 150см х 100м. темно-зелена 19500 м2/І30рул: -95% затінення. 140 гр/м2. ширина рулона 400см х 50м. темно-бежева 10600 м2/53рул: -95% затінення. 140 гр/м2. ширина рулона 200см х 50м. світло-зелена -2400 м2/24руд: -95% затінення. 140 гр/м2. ширина рулона 300см х 50м. темно-зелена 7500 м2/50рул: -95% затінення. 140 і р м2, ширина рулона 300см х 50м. срібляста 4350 м2/29рул: -95% затінення. 180 гр/м2. ширина рулона 400см х 50м. помаранчева і400 м2/7рул: -95% затінення. 180 гр/м2. ширина рулона 150см х 50м. бежева - 3300 м2/44рул. Загалом - 77950м2/539рул. Торговельна марка : URSA. Виробник - RA AMBALAJ PLASTIK ТЕК STIL LTD. STI. Країна виробництва TR. Митна вартість товару за вказаною ВМД склала 43 1 998. 47грн. (16916.10 дол. США) і була визначена із застосуванням основного методу та відповідала вартості товару згідно з інвойсом. На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані: - Контракт №SR-CNBM-20l90l09 від 09.01.2019 p.: - Додаткова угода № І від 15.07.2019 p.; - Інвойс від 12.07.2019 p. №RAA2019000000101: - Коносамент BILL OF LADING від 19.07.2019 p. № AD 1901004212: - Міжнародна автотранспортна накладна СMR №8463 від 04.08.2019 p.: - Прайс-лист від 26.06.2019 p. - Експортна декларація країни відправлення №19330100EX 124062 від 17.07.2019р. Розглянувши подані документи, Відповідач направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості, було встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Посилаючись на положення частини

2. З статті 53. ст.ст. 54. 57 Митного кодексу України, митний орган запропонував надати додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, а саме: 1) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару на загальних умовах та з урахуванням умов поставки СП; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) страхові документи (страховий поліс), а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. На вказаний запит позивач надав відповідачеві додатково Додаткову угоду №2 від 16.07.2019 року та листом від 06.08.2019 №060819/01 повідомив, що ним було подано документи достатні для підтвердження митної вартості. 06.08.2019 року Київською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості за № UА125000/2019/000476/2 згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2г), заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації від 05.08.2019 № UА125120/2019/479006 скоригував до рівня 25062.96 дол. США (3.77 дол. США / кг). Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, тому підтвердній заявлену митну вартість неможливо, оскільки декларантом надано додаткові документи не в повному обсязі, що не усувають розбіжностей та не підтверджують заявлену митну вартість. Скоригована відповідачем митна вартість товару ґрунтується на інформації митної декларації від 27.07.2019 № UА500010/2019/20047 (вартість товару згідно джерела інформації 3.77 дол/кг). На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару 06.08.2019 р. Київська митниця ДФС видала Позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 125120/2019/00088. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів незаконним та таким, що не ґрунтується на нормах права. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Як вказує апелянт, ч. 2 ст. 58 МК України прямо передбачено, що відсутність хоча б однієї складової митної вартості, що є обов`язковою при її обчисленні унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Пунктом 10 ст. 58 МК України, визначається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Відповідач вказує на те, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: 1) згідно умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від І9.06.2018 №SR-UR-20180619, зокрема, п 2.1. «Общая стоимость продаваемого по настоящему контракту Товара составляет 18,712.0 USD, що суперечить інформації яка зазначається у інвойсі та декларації країни відправлення (16,916.1 USD); 2) також зовнішньоекономічним контрактом не передбачено, що включається до ціни товару, що унеможливлює здійснити прорахунок у сіх складових митної вартості, прайс-лист продавця виставлений на умовах поставки FOB MERSIN/TURKEY (покупець оплачує вартість перевезення), проте в МД та контракті зазначені умови CIF (вартість транспортування лягає на продавця); 3) відповідно до умов поставки СІF Odessa (згідно INCOTERMC2010) повинне бути страхування вантажу, зазначена інформація повинна міститись в інвойсі та страхових полісах і договорі страхування, інформація про що відсутня у товаросупровідних документах. Як встановлено, умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) від 19.06.2018 №SR-UR-20180619, визначено, що п. 1.1.1 Продавець зобов`язується продати (передати право користуватись, володіти та розпоряджатися), а Покупець прийняти і оплатити товар (далі - Товар). Асортимент товару, його ціна та умови поставки обумовлюються інвойсом Продавця. Загальна вартість товару що має бути поставлений визначена на рівні 18712.0 долл. США відповідно до п.2.1. контракту. Пунктом 2.6. визначено що «Умови оплати кожної окремої партії Товару визначаються на підставі Інвойсу на цю партію», п.3.1. визначено що - «Умови поставки кожної окремої партії Товару зазначається у Інвойсі на дану партію.» Інвойсом від 12.07.2019 p. №RAA2019000000101 визначено що вартість партії товару дорівнює 16916.10 дол.США. Враховуючи що товар постачається окремими партіями, висновок відповідача про те що «загальна вартість товару» має дорівнювати «вартості окремої партії» є необґрунтованим. Вартість партії товару зазначеній у Інвойсі на рівні 16916.10 долл.США відмінний від загальної вартості товару, зазначеній у Контракті №SR-UR-20180619 на рівні 18712.00 долл. США, не свідчить про розбіжності, а визначає що дана партія товару коштує 16916.10 долл.США. Згідно загальноприйнятої спішної практики прейскурант (прайс-лист) мас містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться вдію, термін дії. контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Прайс-лист, згідно з п. 6 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, також належить до додаткових документів, потреба у якому виникає у разі якщо надані до митного документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За відсутності таких обставин, прайс-лист не має вирішального значення при перевірці правильності митної вартості і відсутність у ньому певної інформації не є перешкодою для визнання заявленої позивачем митної вартості товару. Відповідно до Офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, Інкотермс-2010. СІF (Cost. Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають для здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами СIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження moвapу під час перевезення. Таким чином, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування. Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, витрати на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування товару, покладаються на продавця, у зв`язку з чим митна вартість товару, відповідно до пункту 7 частини десятої статті 58 МК України, не підлягає збільшенню на суму витрат на його страхування. Твердження відповідача щодо відсутності у наданих для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є необґрунтованим. Колегія суддів доходить висновку, що позивач під час митного оформлення та на вимогу відповідача надав усі необхідні документи які спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару. Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду не надано. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спанрайз» до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2019 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: О. М. Ганечко О. І. Шурко Повний текст постанови виготовлено 23.03.2020