Постанова Одеський апеляційний суд № 947/24136/20

Номер провадження: 33/813/1239/20 Номер справи місцевого суду: 947/24136/20 Головуючий у першій інстанції Борщов І. О. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.10.2020 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду - Гірняк Л.А. За участю секретаря Ющак А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : ПРОЦЕДУРА: 25.03.2020 року ст. ДОП СП Київського ВП Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області капітаном поліції Душак Ю.П. склав протокол про адміністративне правопорушення Серії АПР18 № 652374 в якому зазначив, що ОСОБА_1 12.08.2020, близько 10.00, перебувала на робочому місці за барною стійкою в кафе, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснювала обслуговування відвідувачів без засобів індивідуального захисту, а саме маски, чим порушила вимоги правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", п.п.8 п.2 Постанови КМУ від 11.03.2020 року №211 із змінами, інших актів законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 17 000,00 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 420,40 грн. в дохід держави. На вищезазначену постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового засідання сповіщалась належним чином. 16.10.2020 року до апеляційного суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що вона захворіла. Суд відмовляє в заявленому клопотанні у зв`язку з відсутністю доказів її хвороби. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН Скаржниця посилається на те, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є необгрунтованою та незаконною. Вважає, що судовий розгляд проведено неповно і необ`єктивно, висновки суду про її винність суперечать фактичним обставинам справи. Зокрема зазначає, що судом не з`ясовані усі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшовши формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необгрунтоване покарання. При цьому посилається, що судом не допитані свідки, не перевірені свідчення працівників поліції, не заслухана її позиція з даного приводу. Заявниця звертає увагу, що працівники поліції зайшли у приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у неробочий час, а саме 9.50-9.55 год., жодних відвідувачів у цей час в кафе «Спрут» не було. Кафе «Спрут» починає свою роботу згідно графіку з 10.00 год. про що свідчить табличка на дверях, а в цей час вона здійснювала підготовку до робочого дня. Зокрема посилається на те, що вона не є суб`єктом правопорушення та на відсутність доказів її вини. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться в трудових стосунках з кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » що розташована за адресою: м. Одеса, проспект Свободи № 103 б. 12.08.2020, близько 10.00 год. був складений адміністративний протокол АПР18 № 652374про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП . З рапорту ст. ДОП СП Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області капітан поліції В.Грудки вбачається, що в ході відпрацювання пос. Черноморка, прибережної її зони, 12.08.2020р. знаходячись у групі по відпрацюванню, спільно з ст. ДОП ОСОБА_3 було виявлено та задокументовано факт порушення правил щодо карантину людей. А саме, у кафе «Спрут» розташованого: м. Одеса, пр. Свободи 103-6, ФОП гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , знаходилася за барною стійкою без засобів захисту, медичної маски та печаток. З гр. ОСОБА_1 було проведено профілактичну бесіду про недопущення порушення правил щодо (СОVID-19) карантину людей в Україні. В ході якої, відносно неї було складено протокол за ст. 44 КУпАП. З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона є ФОП кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 12.08.2020 року разом зі своєю сестрою прийшли на роботу раніше до початку робочого часу, щоб провітрити приміщення. В цей самий момент до кафе зайшли співробітника поліції зробили зауваження та провели профілактичну роботу про недопустимість порушення профілактичних правил карантину людей. В ході бесіди у відношенні нею складено адміністративний протокол. Зазначила, що кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » починає свою роботу згідно графіку з 10.00 год. про що свідчить табличка на дверях, а співробітники поліції зайшли в 09.57 год. до початку робочого часу. З письмових пояснень свідка ОСОБА_4 , який перебував у приміщенні кафе, коли зайшли працівники поліції та зробили ОСОБА_1 зауваження ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙЦНОГО СУД Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Із постанови вбачається, що суд першої інстанції в обгрунтування своїх висновків про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП поклав дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення. В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-111 від 06 квітня 2000 року визначено,що карантин - це адміністративні та медико- санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-111 від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткову обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Відповідно ст.41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-111 від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України. Законом України №530-1X від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (СOVID-19)» внесені зміни до КУпАП, який доповнено ст.44- 3,такого змісту : «стаття 44-3 . Порушення правил щодо карантину людей. Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно - протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною-особою підприємцем та у відповідності до переліку груп виду економічної діяльності відноситься до суб`єкту, який здійснює діяльність ресторанів та надання послуг мобільного харчуванні (а.с. 6). Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх із матеріалами судової справи. Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р. Провадження у оправах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходи адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні І правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно протоколу Серії АПР18 № 652374 ОСОБА_1 12.08.2020, перебувала на робочому місці за барною стійкою в кафе, до початку робочого часу. Однак до даного протоколу, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП України уповноваженою особою не було відібрано пояснення відвідувачів кафе, яких вона обслуговувала до початку робочого часу. Апеляційний суд дослідив матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушенні, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення та сукупністю досліджених матеріалів, доданих до вказаного протоколу, в тому числі й фото таблиці з місця події та пояснення ОСОБА_5 . З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона є ФОП кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 12.08.2020 року разом зі своєю сестрою прийшли на роботу раніше, щоб провітрити приміщення. В цей самий момент до кафе зайшли співробітники поліції зробили зауваження та провели профілактичну роботу про недопустимість порушення профілактичних правил карантину людей. В ході бесіди у відношенні нею складено адміністративний протокол. Зазначила, що кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » починає свою роботу згідно графіку з 10.00 год. про що свідчить табличка на дверях, а співробітники поліції зайшли до початку робочого часу в 09.57 год. Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо. У справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia, рішення від 30.05.2013 p., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. З ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації і обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення, відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту. У рішенні у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки, вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили. Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що обставини, які викладені у Протоколі про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 652374, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки протокол складений до початку робочого часу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », доказів обслуговування ОСОБА_1 відвідувачів без засобів індивідуального захисту, а саме маски, матеріали справи не містять, а тому оцінивши надані суду докази, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 ч.1 п. 1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.ст.245, 247, 256, 278, 280, 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду цивільних справ та справ про адміністративні правопорушення Одеського апеляційного суду,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.44-3 КУпАП скасувати. Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Л.А. Гірняк