Постанова 4810 № 408/3138/20-п

Справа № 408/3138/20-п Провадження № 33/810/243/20 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк Луганської області Луганський апеляційний суд у складі: Головуючого судді - Савича Ю.М. Секретаря - Магомедова Ш.Х. Захисника адвоката - Красноруцького О.М. Спеціаліста - Міокова І.І. Розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, в режимі відеоконференції , дистанційно з Марківського районного суду Луганської області, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 18 листопада 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бондарівки Старобільського (колишнього- Марківського) району Луганської області, громадянки України, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП ,- ВСТАНОВИВ: Постановою Біловодського районного суду Луганської області від 18 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та стягнуто штраф у розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. В постанові зазначено, що 08 жовтня 2020 року об 09 годині 30 хвилин у приміщенні торгівельних павільйонів « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , перебувала без вдягнених засобів індивідуального захисту на обличчі, чим порушила п.п. 1, п.10 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року. 30 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій зазначає , що постанову ухвалено за її відсутності, копію якої нею отримано поштою 24.11.2020 року. Вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки суд розглянув справу без всебічного повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин скоєного нею правопорушення. Звертає увагу, що суд не врахував, що до адміністративної відповідальності вона притягується вперше, має позитивну характеристику, умислу на вчинення правопорушення не мала, свою вину у вчиненому визнала, розкаюється, вибачилась перед працівниками поліції, вказавши, що мала при собі медичну маску, але не встигла вчасно її одягнути. Накладене стягнення є занадто суворим , несправедливим та неспіврозмірним з подією та наслідками, від яких суттєва матеріальна чи моральна шкода не завдана, відсутні будь-які тяжкі наслідки вчиненого. Зауважує, що таке стягнення становить надмірний матеріальний тягар для неї, так як вона є багатодітною матір`ю та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що підтверджується доданою до апеляційної скарги довідкою про склад сім`ї № 1642 від 25.11.2020 року та побутовою характеристикою від 24.11.2020 року. Також зауважує, що законодавець вніс зміни до ст.44-3 КУпАП, які набули чинності 21.11.2020 року, доповнивши її другою частиною, а саме чітко встановив конкретне правило карантину , яке відноситься саме до носіння захисних масок у громадських будівлях та спорудах чи в громадському транспорті. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить постанову Біловодського районного суду Луганської області від 18.11.2020 року скасувати та закрити провадження у справі, звільнивши її від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення згідно ст. 22 КУпАП та оголосити їй усне зауваження. ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час, дату та місце апеляційного розгляду, до залу апеляційного суду не з`явилась, на електронну пошту суду надіслала заяву , в якій просить розглянути апеляційну скаргу без її участі, її захисник адвокат не заперечує розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 . З огляду на зазначене, з врахування, що інтереси особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності в апеляційній інстанції захищає адвокат, відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП, неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши захисника - адвоката Красноруцького О.М., який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Згідно з положенням ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Стаття 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" № 1645- ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Згідно ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб "№1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Відповідно п. п. 1 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 641 від 22.07.2020 р. на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався та в повному обсязі з`ясував всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, дослідив і належним чином оцінив докази. Вина ОСОБА_1 в порушенні п.п.1 п. 10 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, підтверджена дослідженими судом доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 331373 від 08.10.2020 року, в якому викладена суть правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ст. 44-3 КУпАП, рапортом співробітника поліції, письмовими поясненнями ОСОБА_1 . З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і апеляційний суд. Суд апеляційної інстанції вважає, що досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. Разом з тим, відповідно до частин 1 та 2 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативні правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. За загальним положенням, встановленим цією статтею Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на поведінку, що мала місце в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або ще не набрав чинності. Не має зворотної сили як закон, що вперше встановлює юридичну відповідальність за певну поведінку, так і акт, який обтяжує відповідальність за вчинення будь-якого діяння порівняно з діючим законом. Виняток з цього правила становлять закони або інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність і саме тому мають зворотну силу. Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7). Так, після розгляду справи в суді першої інстанції, 18.11.2020 року Верховною Радою України внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19)» за №1000-ХІ, який набрав чинності 21.11.2020 року, згідно якого ст. 44-3 КУпАП доповнено частиною другою такого змісту «Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Таким чином, за змістом цих змін, відповідальність за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, пом`якшена. Доводи ОСОБА_1 щодо незаконного рішення суду першої інстанції, неповного та необ`єктивного з`ясування всіх обставин справи, незаконного застосування до ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу - апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки, в апеляційній інстанції не знайшли свого підтвердження. Доводи щодо розгляду судом першої інстанції справи без ОСОБА_1 не приймаються до уваги, оскільки 05.10.2020 р. вона рекомендованим листом одержала судову повістку та її було відомо про час, дату та місце судового розгляду, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, клопотання про відкладення розгляду або щодо розгляду за її участю не подавала, за таких обставин її участь в суді першої інстанції не є обов`язковою. Приймаючи до уваги зазначене, характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, апеляційний суд вважає, що постанову суду першої інстанції належить змінити, зменшивши накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу з 17000 грн. до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 170 гривень. В іншій частині постанову суду належить залишити без змін. Керуючись ст.58 Конституції України, ч.2 ст.8, ст.ст.247,294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 18 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 530-IX від 17.03.2020 року) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., змінити. Зменшити розмір штрафу з 17000 грн. до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень. В іншій частині постанову суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Луганського апеляційного суду Ю.М. Савич