Постанова 4857 № 380/1375/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1375/20 пров. № А/857/8399/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів: Затолочного В.С., Сеника Р.П. з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на додаткове судове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, ухвалене суддею Мричко Н.І. у м. Львові о 10 год. 29 хв. у справі № 380/1375/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Лімардо» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування карток відмови, В С Т А Н О В И В: 03 червня 2020 року позивач звернувся в суд першої інстанції з заявою про розподіл судових витрат. Заявник зазначає, що розмір судових витрат на правничу професійну допомогу адвоката складає 16875 грн., які просить стягнути з відповідача. До клопотання додав: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги; ордер про надання правничої (правової) допомоги; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; детальний опис судових витрат; рахунок; акт прийому-передачі; меморіальний ордер. Відповідач 16.06.2020 року подав клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатом, оскільки витрати є неспівмірними із складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Додатковим судовим рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Лімардо» про вирішення питання про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Лімардо» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. В іншій частині заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вік Лімардо» про вирішення питання про розподіл судових витрат залишено без задоволення. Не погодившись із додатковим судовим рішенням його оскаржила Галицька митниця Держмитслужби, подавши апеляційну скаргу, у якій зазначила, що суд першої інстанції не врахував принцип співмірності при розподілі судових витрат на правничу професійну допомогу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд при вирішенні цієї справи зазначає таке. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з частиною 3 та 4 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 7 статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Положеннями частини 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним. Апеляційний суд додатково зазначає, що при визначенні суми відшкодування, суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. На підтвердження судових витрат, які поніс позивач за надання правничої допомоги адвокатом, позивач надав: - договір № 126 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 08.01.2020 року; - ордер серії ВС № 1010977 про надання правничої (правової) допомоги ТзОВ «Вік Лімардо» адвокатом Кулинич Мартою-Марією Андріївною, виданий 07.02.2020 року адвокатським об`єднанням «Стандарт»; - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Кулинич Мартою-Марією Андріївною від 30.07.2018 року серії ЛВ № 001596; - детальний опис судових витрат, понесених ТзОВ «Вік Лімардо» від 02.06.2020 року; - рахунок № 120 від 28.02.2020 року, № 136 від 30.04.2020 року, № 142 від 29.05.2020 року; - акта прийому-передачі № 120 від 04.03.2020 року, № 126 від 30.04.2020 року, № 142 від 29.05.2020 року - меморіальний ордер № @2PL968557 від 14.04.2020 року, № 5100985SB від 28.05.2020 року; № 5106860SB від 02.06.2020 року. Відповідно до детального опису судових витрат, понесених ТзОВ «Вік Лімардо» на професійну правничу допомогу, адвокат надав такі послуги (роботи): аналіз наданих Клієнтом матеріалів, переговори з клієнтом, отримання від нього копій документів, аналіз правильності визначення клієнтом митної вартості, аналіз митних декларацій, карток відмови, (всього 13 карток). надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань правомірності винесення Львівською митницею ДФС оскаржуваних карток відмови; пошук та аналіз релевантної судової практики - 120 хвилин (2500,00 грн.); підготовка адміністративного позову про визнання протиправними та скасування карток відмови (всього 13 карток) в прийнятті митих декларацій, а саме: визначення правової позиції, визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка позову як документу; підготовка додатків до адміністративного позову, а саме їх систематизація, перевірка та копіювання, засвідчення вірності копій; підписання позову та його подальше подання з усіма додатками до Львівського окружного адміністративного суду - 480 хвилин (10000,00 грн.); ознайомлення із відзивом Галицької митниці Держмитслужби, підготовка та подання відповіді на відзив Галицької митниці Держмитслужби - 60 хвилин (1250,00 грн.); підготовка до засідання та участь в судовому засіданні 29.04.2020 року у Львівському окружному адміністративному суді - 30 хвилин (625,00 грн.); підготовка до засідання та участь в судовому засіданні 21.05.2020 року у Львівському окружному адміністративному суді - 60 хвилин (1250,00 грн.); підготовка до засідання та участь в судовому засіданні 29.05.2020 року у Львівському окружному адміністративному суді - 60 хвилин (1250,00 грн.). Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу професійну допомогу, суд першої інстанції вказав, що аналіз наданих клієнтом матеріалів, переговори з клієнтом, отримання від нього копій документів, аналіз правильності визначення клієнтом митої вартості, аналіз митних декларацій, карток відмови та надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з питань правомірності винесення Львівською митницею ДФС оскаржуваних карток відмови, пошук та аналіз релевантної судової практики включаються до витрат пов`язаних із підготовкою та складанням адміністративного позову та охоплюються останнім. Щодо судового засідання, яке відбулося 21.05.2020 року, то суд першої інстанції вказав, що його тривалість становила 19 хвилин, а не 60 хвилин, як зазначено у детальному описі судових витрат. Проаналізувавши додаткове судове рішення з урахуванням наведених вище правових норм, які регулюють порядок відшкодування судових витрат, суть спору, а також документи надані на підтвердження судових витрат, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції застосувавши принцип співмірності, вірно визначив розмір судових витрат, які необхідно стягнути на користь позивача. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене додаткове судове рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а додаткове судове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року в справі № 380/1375/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Р. Б. Хобор судді В. С. Затолочний Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 16.10.2020 року