Постанова 4854 № 540/698/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/698/20 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон, 22 травня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В. секретар судового засідання Колесніков-Горобець І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй мир» до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості №UA508000/2020/000034/2 від 05.03.2020 року, - В С Т А Н О В И В : У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA508000/2020/000034/2 від 05.03.2020 року. В обґрунтування позову зазначено, що під час декларування товару позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Для здійснення митного оформлення товарів 05.03.2020р. позивачем подано до митного органу декларацію №UA508040/2020/002009. Також для митного оформлення товарів митному органу надано пакет документів, передбачених законодавством. Однак, 05.03.2020р. відповідачем прийнято рішення №UA508000/2020/000034/2 про коригування митної вартості за резервним методом, внаслідок чого Товариство було змушене додатково надмірно сплатити суму ПДВ в загальній сумі за усі товари 154 719,50 грн. та митний збір в розмірі 9389,14 грн. Вказане рішення позивач вважає протиправним, оскільки відсутні обґрунтовані підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості та просить скасувати його, що і стало підставною для звернення до суду з даним позовом. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» задоволено повністю. Визнати протиправними та скасувати прийняте Чорноморською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів №UA508000/2020/000034/2 від 05.03.2020 року. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Чорноморська митниця Держмитслужби звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначено неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело до винесення необґрунтованого рішення та невірного вирішення спору, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції. У своїх доводах апелянт вказує, що декларантом заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості за поданою для митного оформлення декларацією № UA508040/2020/002009 (фактурна вартість, витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено, а саме: у поданому рахунку-фактурі від 14.01.2020 № 20HFSC21603 відсутнє посилання на контракт, на виконання він виданий та банківські реквізити продавця. Також, серед документів, наданих на підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутні страхові документи. У зв`язку із тим, що подані документи декларантом містили розбіжності та не містили усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи. Проте, документів які містились у вимозі митного органу декларантом надано не було, у зв`язку із чим, митну вартість товарів № 1-9 вищезазначеної декларації було правомірно скориговано про що прийнято відповідне рішення. У зв`язку із вказаним, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Строй Мир». Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.01.2018р. року між ТОВ «Строй Мир» (Покупець) та «YIWU UNIQUECN TRADING CO,. LTD» (Продавець) був укладений контракт № UA-CH-18/01/15. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Продавець здійснив поставку на адресу Покупця (ТОВ «Строй Мир») відповідних товарів: - товар № 1 намет, що складається з металевого каркасу та укриття з поліестру з москітною сіткою; - товар № 2 комплекти меблеві садові; - товар № 3 качелі садові (гойдалки) переносні з металевим каркасом, у розібраному стані, оббиті тканиною в комплекті з матрацом для сидіння та козирком від сонця з тканини; - товар № 4 щітки ручні пластикові для чищення та збору води зі скла автомобіля; - товар № 5 фурнітура пластикова (килимок тримач для телефону, що кріпиться на панель приборів в автомобілі); - товар № 6 домкрат автомобільний механічний, ручний з вантажепід`ємністю 2т.; - товар № 7 компресор для автомобіля потужністю 12 V; - товар № 8 крісло шезлонг з металевим каркасом, з пластиковим підлокітником, стілець дачний, з металевим каркасом; - товар № 9 комплекти меблеві з металевим каркасом в асортименті. 05.03.2020 року під час декларування вказаних товарів (декларація №UA508040/2020/002009) позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно, а саме в сумі 31775,33 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору, (контракту), щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Митна вартість вказаних товарів визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). На підтвердження митної вартості товарів та для митного оформлення позивач надав митному органу пакет документів, а саме: пакувальний лист, рахунок-фактура, коносамент, автотранспортна накладна, декларація про походження товару, зовнішньоекономічний договір (контракт), доповнення до контракту. Митним органом здійснено перевірку митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі АСАУР). За результатами оцінки ризику щодо митної декларації від 05.03.2020р. №UA508040/2020/002009 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів. Митним органом зазначається, що у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 14.01.2020р. №20HFSC21603 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. У зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України. У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково надані до митного органу прайс - лист та комерційну пропозицію. Вказані факти підтверджують наявними матеріалами справи та сторонами не оскаржуються. Перевіркою додатково поданих документів відповідачем встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. Так, додатково наданий прайс лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Декларантом не було надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; додатки до зовнішньоекономічного договору (контракт) у разі їх наявності: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім того, Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Вищевикладене стало підставою для відмови у митному оформленні (випуску) товарів, про що відповідач прийняв картку відмови №UA508040/2020/00080 від 05.03.2020р. та рішення про коригування митної вартості товарів №UA508000/2020/000034/2 від 05.03.2020 р. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом на підставі інформації, наявній у податкового органу, а саме щодо: - товар № 1 МД від 20.02.2020р. №UA100080/2020/510936, 3,14 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить 5120*3,14=16076,8 дол. США); - товар № 2 МД від 12.02.2020р. №UA500020/2020/204276, 4,02 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить 662,2*4,02=2662,04 дол. США); - товар № 3 МД від 20.02.2020р. №UA100080/2020/510941, 4,01 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить 2410*4,01=9664,1 дол. США); - товар № 4 МД від 10.02.2020р. №UA500080/2020/003068, 2,02 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить 72*2,02=145,44 дол. США); - товар № 5 МД від 21.12.2019р. №UA500110/2019/200807, 2,9 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить 92,5*2,9=268,25 дол. США); - товар № 6 МД від 19.12.2019р. №UA500020/2019/201507, 2,01 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить 460*2,01=924,6 дол. США); - товар № 7 МД від 23.12.2019р. №UA807170/2019/803763, 2,21 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить 249,6*2,21=551,62 дол. США); - товар № 8 МД від 20.02.2020р. №UA100080/2020/510952, 4,51 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить 1347,6*4,51=6077,68 дол. США); - товар № 9 МД від 21.02.2020р. №UA100080/2020/510986, 4,01 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить 6556,8*4,01=26292,77 дол. США). У оскаржуваному рішенні також зазначено, що попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні:- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів;- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Не погодившись із рішенням №UA508000/2020/000034/2 від 05.03.2020 р., позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару. Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA508000/2020/000034/2 від 05.03.2020р. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 05.03.2020 за № UA508000/2020/000034/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню. Судова колегія такі висновки суду першої інстанції вважає правильними з огляду на наступне. Нормою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України, використовуються для нарахування митних платежів. Частиною 2 статті 52 МК України закріплено, обов`язок декларанта який заявляє митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України). У відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Приписами ч.ч.1, 2 ст.54 МК України, передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, згідно з ст.58 МК України, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У відповідності до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Водночас, за приписами ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ст. 57 Митного кодексу України). Застосуванню другорядних методів, як передбачено ч. 4 ст. 57 МК України, передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Враховуючи викладене, обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. При декларуванні товару, як зазначив суд першої інстанції, позивачем було визначено його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів. Судова колегія зауважує, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці. Водночас, апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товару позивачем подано митниці, у тому числі, митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) та доповнення до зовнішньоекономічного договору; рахунок-фактуру (інвойс) та коносамент; пакувальний лист та автотранспортну накладну, в яких містяться відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а також декларацію про походження товару. Отже, під час митного оформлення товару позивачем подано документи, у відповідності до ст. 53 Митного кодексу України, за якими має підтверджуватись заявлена митна вартість. За вказаними документами вбачається вид постановленого товару, його кількість, характеристики, вартість, оплата тощо, про що вірно вказано було судом першої інстанції. Зокрема інвойс містить відомості про товар, який підлягав оплаті, про його кількість, загальну вартість. Ці дані відповідають і комерційній пропозиції. При цьому, судом першої інстанції було зауважено, що рахунок - фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ. Такий документ надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін..), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку - фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок. Відтак, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу про неможливість врахувати вказаний документ як підтвердження вартісних показників товару через не наведення у документі даних щодо зовнішньоекономічного договору та банківських реквізитів нерезидента, за якими підлягає проведенню оплата за товар. Апеляційний суд вважає слушним зауваження суду першої інстанції про те, що твердження відповідача про відсутність в рахунку-фактурі від 14.01.2020 за №20HFSC21603 посилання на контракт, на виконання якого він виданий та адресний характер і суб`єктивну спрямованість наданого прайс листа, що суперечить суті прайс листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних клієнтів,- не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару, також враховуючи, що згідно загальносвітової практики реквізити зовнішньоекономічної угоди не є обов`язковим реквізитом інвойсу. Доводи апелянта стосовно правомірності спірного рішення про коригування митної вартості, у зв`язку із ненаданням декларантом страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного. На думку судової колегії, судом попередньої інстанції вірно враховано та підтверджується матеріалами справи, що контрактом було передбачено постачання товару на умовах CIF Одеса/Чорноморськ/Южний, за якими до обов`язків продавця належить оплата витрат на фрахт, необхідних для доставки товару в зазначений порт призначення, та входить страхування товару від транспортних ризиків. Як вбачається з п.п.3.1, 3.3 контракту №UAСН -18/01/15, поставка товару здійснюється на умовах CIF/ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY, згідно Міжнародним правилам тлумачення торгових термінів "Інкотермс". Транспортування товару морем в контейнері Згідно Офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 р. Інкотермс-2010, посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Тобто, за умовами поставки CIF, саме на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження; в ціну товару включається вартість товару, фрахт до порту призначення та страхування від узгоджених ризиків. Тому у сторін договору відсутня необхідність додаткового уточнення вказаних положень за умови посилання на правила Інкотермс-2010. Враховуючи вказане, в даному випадку позивач не повинен додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY, та за умовами п. 6.2 контракту від 15.01.2018 № UA СН -18/01/15, яким передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали та 3 копії морських коносаментів з описом вантажу і завантаженої кількості товару; 2 оригінали специфікації; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали. Умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу. Водночас, колегія суддів зазначає, що у документах, надання покупцеві та обов`язкова наявність яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 14.01.2020 року за № 20HFSC21603, специфікації від 14.01.2020 року № 9 до контракту, прайс - листі продавця від 09.01.2020 року вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY. У розумінні п. 8ч. 2 ст. 53 МК України, документом, який підтверджує митну вартість товару також є у разі, якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відтак, оскільки позивачем у справі страхування самостійно не здійснювалось, то й відповідного страхового документу Товариство не має, що не суперечить приписам ст. 53 МК України, відтак помилковим є твердження апелянта про неможливість перевірки правильності заявленої митної вартості за відсутності страхових документів. Суд першої інстанції вірно зазначив, що, то не надання вказаних документів не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості. Враховуючи зазначене, оскільки відповідно до положень ст.53 МК України декларант на вимогу митниці надав всі наявні у нього документи, а митної декларації країни відправника а так само і висновків про якісні та вартісні характеристики товарів при митному оформлені у Товариства не було, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні в підставах коригування митної вартості на відсутність таких документів є необґрунтованим. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. З урахуванням часу перебування члена колегії суддів - судді Димерлія О.О. на лікарняному у період з 02.10.2020 року по 16.10.2020 року, повний текст судового рішення складено 16.10.2020 року. Керуючись ст.ст. 243,250,308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року у справі № 540/698/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 16 жовтня 2020 року. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.