Постанова 4854 № 540/2558/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 лютого 2021 р. Категорія 108020200м.ОдесаСправа № 540/2558/20 Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 508040/2020/000175/1 від 25.08.2020 р., - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 508040/2020/000175/1 від 25.08.2020 р., мотивуючи його тим, що разом з митною декларацією для митного оформлення товару митному органу надано пакет документів, передбачених законодавством, однак 25.08.2020 року відповідачем прийнято рішення №UA508040/2020/000175/1 про коригування митної вартості за резервним методом, внаслідок чого товариство було змушене додатково надмірно сплатити за товари №1-4 суму ПДВ та мита в розмірі 99065,19 грн. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Чорноморської митниці Держмитслужби №UA508040/2020/000175/1 від 25.08.2020 року про коригування митної вартості товарів. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Чорноморська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем, у зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що 09.01.2019 року між ТОВ «Строй Мир» та компанією MAKSGRUP IC VE DIS TICARET NAKLIYAT TURIZM VE DANISMANLIK LTD. STI., Туреччина укладено контракт № TR-UA-09/01/19 (далі-Контракт) на поставку товару плит кухонних та запасних частин до них в номенклатурі, кількості та якості згідно супровідних документів на умовах FOB Istambul Turkiye відповідно до правил Інкотермс 2010. Відповідно до умов вказаного контракту, специфікації від 11.08.2020 року №5, пакувального листа від 11.08.2020 року, рахунку-фактури (комерційного інвойсу) №GIB2020000000007 від 11.08.2020 року та транспортних документів, позивач отримав товар згідно переліку, наведеного в зазначених документах. Для здійснення митного оформлення товару товариством 25.08.2020 року було подано митну декларацію №UA508040/2020/007711, відповідно до якої митна вартість товарів визначена позивачем за ціною контракту 37533,00 доларів США. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подано наступні документи: пакувальний лист б/н від 11.08.2020 року, рахунок-проформа PR200603-ZDM-1 від 03.06.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) №GIB2020000000007 від 11.08.2020 року, коносамент № SARP2000938 від 14.08.2020 року, автотранспортні накладні №35492 та №35492/1 від 22.08.2020, декларацію про походження товару №GIB2020000000007 від 11.08.2020 року, банківський платіжний документ №41 від 04.08.2020 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №349045 від 18.08.2020 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1475 від 18.08.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №5 від 11.08.2020 року, б/н від 10.12.2019 року, б/н від 01.06.2020 року, зовнішньоекономічний контракт №TR-UA-09/01/19 від 09.01.2019 року, договір (контракт) на перевезення №0012-Т/18 від 06.03.2018 року, заявка про транспортні послуги від 10.08.2020 року, технічний опис від 11.08.2020 року. На виконання п.5 статті 54 Митного кодексу України у відповідності п.3 ст.53 для підтвердження заявленої митної вартості митний орган просив надати наступні відомості: 1) якщо здійснювалося страхування - страхові документи. 2) копію митної декларації країни відправлення. 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 4) документи, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прайс-лист від постачальника (продавця); комерційну пропозицію. 25.08.2020 року Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення №UA508040/2020/000175/1 про коригування митної вартості товарів, згідно якої митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення: - товару №1 до загальної суми 49114,17 дол. США. - товару №2 до загальної суми 214,50 дол. США. - товару №3 до загальної суми 180,29 дол. США. - товару №4 до загальної суми 49,69 дол. США. Приймаючи оскаржуване рішення відповідач вказав на наступні підстави. … Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Відповідно до пункту 4.2 контракту №ТR-UА-09/01/19, витрати на страхування не включаються відправником до вартості товару. Інформація щодо проведення страхування товару покупцем декларантом не надається, та як окрема складова митної вартості не заявляється. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Відповідно до пункту 3.1 контракту №TR-UА-09/01/19 поставка товару здійснюється на умовах СІF, проте умови поставки, зазначені в комерційному інвойсі та проформі визначені як FOB. Додатків до контракту стосовно змін умов поставки декларантом надано не було. Вартість вантажу згідно наданої заявки про транспортні послуги №86 від 10.08.2020 не співпадає з вартістю товару, що наведена у інвойсі № СІВ2020000000007. Пунктом шостим частини десятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що витрати на обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням додаються при визначенні митної вартості. Проте, в митній декларації транспортно-експедиційні послуги за межами митного кордону України відповідно до рахунку № 349045 від 18,08.2020 не враховано. Порт завантаження згідно коносаменту № SARР2000938 не співпадає з географічною точкою умов поставки. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, підчас та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. При цьому, відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу: по товару №1 - МД від 26.06.2020 № UА500110/2020/ 007082, а саме: 126,91 Дол. США/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 887 шт.* 126,91 Дол. США = 49114,17 Дол. США), по товару №2 - МД від 31.07.2020 № UА100300/2020/415019, а саме: 1,95 Дол. США/кг, (числове значення митної вартості товару становить: 110кг* 1,95 Дол. США = 214,50 Дол. СІНА), по товару №3 - МД від 21.07.2020 № UA209210/2020/013298, а саме: 2,98 Дол. США/кг. (числове значення митної вартості товару становить: 60,5 кг* 2,98 Дол. США = 180,29 Дол. США), по товару №4 - МД від 11.06.2020 № UА500020/2020/216346, а саме: 5,23 Дол. США/кг.(числове значення митної вартості товару становить: 9.5 кг* 5,23 Дол. США = 49,69 Дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні:-за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів;-за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів- відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;- на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості;- на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Вважаючи вказане вище рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Суд першої інстанції, задовольняючи позов зазначив, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. У відповідності до частини 3 статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом зокрема, у постановах від 13 лютого 2020 року по справі №812/1325/17, від 11 лютого 2020 року по справі №520/9544/18, від 12 лютого 2019 року по справі справа №808/1801/18. Згідно протоколу обробки №6487 від 25.08.2020 р. відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить. Позивачем при митному оформленні товарів та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Як зазначалось вище, для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: пакувальний лист б/н від 11.08.2020 року, рахунок-проформа PR200603-ZDM-1 від 03.06.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) №GIB2020000000007 від 11.08.2020 року, коносамент № SARP2000938 від 14.08.2020 року, автотранспортні накладні №35492 та №35492/1 від 22.08.2020, декларацію про походження товару №GIB2020000000007 від 11.08.2020 року, банківський платіжний документ №41 від 04.08.2020 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №349045 від 18.08.2020 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1475 від 18.08.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №5 від 11.08.2020 року, б/н від 10.12.2019 року, б/н від 01.06.2020 року, зовнішньоекономічний контракт №TR-UA-09/01/19 від 09.01.2019 року, договір (контракт) на перевезення №0012-Т/18 від 06.03.2018 року, заявка про транспортні послуги від 10.08.2020 року, технічний опис від 11.08.2020 року, прайс-лист від постачальника, комерційну пропозицію. Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товарів. За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товарів, що імпортуються, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними вище висновками митного органу з огляду на наступне. Відповідно до п.3.1. контракту №TR-UA-09/01/19 умовами останього є FOB Istambul Turkiye, що співпадає з усіма наданими до митного оформлення документами. Позиція митного органу про наявність в контракті умов поставки CIF не знайшла свого підтвердження. Посилання митного органу на ту обставину, що позивач зобов`язаний разом із митною декларацією надати страхові документи, суд вважає помилковим, з огляду на те, що на сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Відповідно до Інкотермс - 2010 термін "франко-борт" (FOB ) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Продавець зобов`язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором. Продавець не має обов`язку зі страхування вантажу. Покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження. Покупець не має обов`язку зі страхування вантажу. Тобто, обов`язок укладання договору страхування вантажу не відповідає умовам FOB, а тому позиція відповідача про необхідність страхування товару є помилковою. Зважаючи на те, що перевезення товарів здійснювалося морем на умовах поставки FOB, суд першої інстанції правомірно зазначив, що в даному випадку товариство не повинно додатково страхувати товари. Отже, помилковими є твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товарів за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування вантажу, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17. Окрім того, суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача стосовно того, що прайс-лист наявний в матеріалах справи, носить адресний характер та має суб`єктивну спрямованість (адресований позивачу), що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців, як підставу для здійснення коригування митної вартості, оскільки прайс-лист був наданий після запиту митного органу про надання додаткових документів, тоді як, за наведених вище аргументів, сам факт витребування додаткових документів визнано судом неправомірним. Також, безпідставним є посилання відповідача на положення ст.VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, оскільки ним не наведено обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті Угоди. Більш того, відповідно до положень МК України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу. Слід звернути увагу, що загальновідомим фактом є те, що порт Амбарлі знаходиться в кварталі Авджилар, який безпосередньо і є частиною міста Стамбул на березі Мармурового моря, а тому позиція митного органу про навантаження товару позивача в іншому місці ніж Стамбул є безпідставною. Не співпадіння вартості вантажу в заявці про транспортні послуги та вартістю в інвойсі не є підставою коригування митної вартості товарів, оскільки не впливає на достовірність викладених у декларації відомостей. Під час розгляду справи не було встановлено недоліків в документах позивача, які подавались до митного оформлення та які могли б вплинути на числові показники митної вартості товару. Враховуючи вище викладене, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд першої інстанції дійшов вірного виснвоку, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості. Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Як вбачається зі змісту графи 33 рішення, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу: по товару №1 - МД від 26.06.2020 № UА500110/2020/ 007082, а саме: 126,91 Дол. США/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 887 шт.* 126,91 Дол. США = 49114,17 Дол. США), по товару №2 - МД від 31.07.2020 № UА100300/2020/415019, а саме: 1,95 Дол. США/кг, (числове значення митної вартості товару становить: 110кг* 1,95 Дол. США = 214,50 Дол. СІНА), по товару №3 - МД від 21.07.2020 № UA209210/2020/013298, а саме: 2,98 Дол. США/кг. (числове значення митної вартості товару становить: 60,5 кг* 2,98 Дол. США = 180,29 Дол. США), по товару №4 - МД від 11.06.2020 № UА500020/2020/216346, а саме: 5,23 Дол. США/кг.(числове значення митної вартості товару становить: 9.5 кг* 5,23 Дол. США = 49,69 Дол. США). Втім, в даних МД зазначено інших виробників товару, товари не є ідентичним товару в МД позивача, вартість товару визначена в євро, а також визначено інші умови поставки товаруОдеса, CFR Одеса, або взагалі відсутні умови поставки, як в МД UA209210/2020/013298. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту №TR-UA-09/01/19 від 09.01.2019 року згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України. Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 508040/2020/000175/1 від 25.08.2020 р. належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги майже дублюють відзив на адміністративний позов (а.с. 84) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби, - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року по справі № 540/2558/20, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.