Постанова 4854 № 540/3135/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 лютого 2021 р. Категорія 108020200м.ОдесаСправа № 540/3135/20 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою до Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508040/2020/000216/2 від 28.09.2020 р., - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508040/2020/000216/2 від 28.09.2020 р., мотивуючи його тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованих товарів та які саме документи містять розбіжності. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 28.09.2020 р. № UA508040/2020/000216/2. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Чорноморська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 24.08.2020 р. № FYS2020000001092 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця, проте згідно п.5.3 контракту від 12.04.2018 р. № TR-UА-18/04/12, у рахунку має бути зазначене місце платежу. Позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Перевіркою додатково наданих документів встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації, внаслідок чого було застосовано наявну в митниці інформацію щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що 12.04.2018 року між ТОВ "Строй Мир" (Покупець) та "RE-MA METAL TEKSTIL INSAAT GIDA SAN.Ve TIC. LTD. STI" укладено контракт № TR-UА-18/04/12 на продаж товару - кухонні плити та газові настільні плити, запчастини до них. Умови поставки - СFR ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNY відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс-2010". Транспортування товару - морем в контейнері. 21.08.2018 року укладено додаткову угоду до контракту № TR-UA-18/04/12, якими змінено умови поставки на FОВ МЕRSІN, TURKEY (п.3.1 контракту). На виконання умов контракту "RE-MA METAL TEKSTIL INSAAT GIDA SAN.Ve TIC. LTD. STI" поставлено ТОВ "Строй Мир" товар № 1: плити побутові для приготування їжі, комбіновані газоелектричні, з чорних металів, з електричними духовками з грилем, нові, об`ємом 62 л, кількість пальників - 4 газових, загальна кількість 182 шт.; товар № 2: плити побутові для приготування їжі газові, з чорних металів, з газовими духовками з грилем, нові, кількість пальників 4, духовки об`ємом 54 л та 62 л, кількість - 269 шт.; товар № 3: плити побутові для приготування їжі газові настільні, з чорних металів, кількість пальників - 3 шт., загальною кількістю - 43 шт.; товар № 4: частини до електродуховок, скло для духовки, жаростійке, має високу міцність, стійкість до ударів і пошкоджень, загальна кількість - 80 шт. 28.09.2020 року декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначених товарів - МД № UА508040/2020/009043. Митна вартість товарів, визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), - 19032,74 доларів США. Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 24.08.2020 р. б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 24.08.2020 р. № FYS2020000001092; коносамент від 27.08.2020 р. № SARP2001007; автотранспортну накладну від 26.09.2020 р. № 3015; автотранспорту накладну від 26.09.2020 р. № 3858; декларацію про походження товару від 24.08.2020 р. № FYS2020000001092; банківський платіжний документ, що стосується товару, від 15.09.2020 р. № 45; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 14.09.2020 р. № 351376; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 14.09.2020 р. б/н; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 24.08.2020 р. № 9; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 21.08.2018 р. б/н; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 21.08.2020 р. б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 12.04.2018 р. № TR-UA-18/04/12; договір (контракт) про перевезення від 06.03.2018 р. № 0012-Т/18; заявка від 25.08.2020 р. № 92, технічний опис від 27.07.2020 р. За результатами перевірки МД № UА508040/2020/009043 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 28.09.2020 р., відповідно до якого, на підставі ст.53 МК України, митницею запропоновано ТОВ "Строй Мир" надати додаткові документи, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи; 2) банківські платіжні документи; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) документи, що підтверджують вартість витрат на перевезення; 6) додаткові угоди до контракту. 28.09.2020 року на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист, комерційну пропозицію. Також, повідомив про відсутність будь-яких інших документів. 28.09.2020 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2020/000216/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 24127,74 доларів США, товару № 2 - 26883,86 доларів США, товару № 3 - 754,65 доларів США, товару № 4 - 374,71 доларів США. Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлені складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на транспортування) достовірно документально не підтверджено. У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 24.08.2020 р. № FYS2020000001092 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, проте згідно п.5.3 контракту від 12.04.2018 р. № TR-UА-18/04/12, у рахунку має бути зазначене місце платежу. Відповідно до п.4.1 договору на перевезення від 06.03.2018 р. № 0012-Т/18 ціна послуг погоджується сторонами в заявці. Надана до митного оформлення заявка від 25.08.2020 р. № 92 містить посилання на коносамент від 27.08.2020 р. № SARP2001007, який був виданий на два дні пізніше заявки. Згідно п.4.3 договору на перевезення від 06.03.2018 р. № 0012-Т/18 оплата послуг клієнтом здійснюється протягом 3 банківських днів з часу пред`явлення рахунку, в той же час на вимогу митного органу декларантом не надано банківські платіжні документи про сплату коштів за рахунком на оплату витрат на перевезення від 14.09.2020 р. № 351376. Згідно п.4.1 контракту від 12.04.2018 р. № TR-UА-18/04/12 ціна за одиницю товару зазначається в товаросупровідних документах. Надані до митного оформлення додаткова угода б/н від 21.08.2020 р. та специфікація № 9 від 24.08.2020 р. містять підписи, подібні до наявних у контракті від 12.04.2018 р. № TR-UА-18/04/12 та додатковій угоді б/н від 12.04.2018 р., хоча у преамбулі цих документів зазначені різні особи, які їх укладали. На вимогу митного органу декларантом оригінали документів не надано. Додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" спід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Та, зважаючи, на спрацювання Автоматизованої системи з оцінки ризиків зі змістом "По товару можливе заниження митної вартості" було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: 1) банківські платіжні документи; 2) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) документи, що підтверджують вартість витрат на перевезення; 5) додаткові угоди до контракту. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст.64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу, товар № 1 - МД від 03.09.2020 р. № UА500020/2020/225145, а саме 132,57 дол. США/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 182 * 132,57 = 24127,74 дол. США); товару № 2 - МД від 07.07.2020 р. № UА500110/2020/7642, а саме 99,94 дол. США/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 269 * 99,94 = 26883,86 дол. США); товару № 3 - МД від 27.07.2020 р. № UА100080/2020/519912, а саме 17,55 дол. США/шт. (5,85 дол. США/кг) (числове значення митної вартості товару становить: 43 * 17,55 = 754,65 дол. США); товару № 4 - МД від 04.08.2020 р. № UА100020/2020/35830, а саме 2,02 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 185,5 * 2,02 = 374,71 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару". Вважаючи вказане вище рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Суд першої інстанції, задовольняючи позов зазначив, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2020 р. № UA508040/2020/000216/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника. Згідно ч.1 ст.53 МК України У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Отже, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом зокрема, у постановах від 13 лютого 2020 року по справі №812/1325/17, від 11 лютого 2020 року по справі №520/9544/18, від 12 лютого 2019 року по справі справа №808/1801/18. Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів убачається, що підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на транспортування) достовірно документально не підтверджено, а саме: - у рахунку-фактурі від 24.08.2020 р. № FYS2010000001092 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця; - відповідно до п.4.1 договору на перевезення від 06.03.2018 р. № 0012-Т/18 ціна послуг погоджується сторонами в заявці. Надана до митного оформлення заявка від 25.08.2020 р. № 92 містить посилання на коносамент від 27.08.2020 р. № SARP2001007, який був виданий на два дні пізніше заявки; - згідно п.4.3 договору на перевезення від 06.03.2018 р. № 0012-Т/18 оплата послуг клієнтом здійснюється протягом 3 банківських днів з часу пред`явлення рахунку, в той же час на вимогу митного органу декларантом не надано банківські платіжні документи про сплату коштів за рахунком на оплату витрат на перевезення від 14.09.2020 р. № 351376; - згідно п.4.1 контракту від 12.04.2018 р. № TR-UА-18/04/12 ціна за одиницю товару зазначається в товаросупровідних документах. Надані до митного оформлення додаткова угода б/н від 21.08.2020 р. та специфікація № 9 від 24.08.2020 р. містять підписи, подібні до наявних у контракті від 12.04.2018 р. № TR-UА-18/04/12 та додатковій угоді б/н від 12.04.2018 р., хоча у преамбулі цих документів зазначені різні особи, які їх укладали; - декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: банківські платіжні документи, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, документи, що підтверджують вартість витрат на перевезення, додаткові угоди до контракту. Стосовно доводів відповідача про відсутність у рахунку-фактурі від 24.08.2020 р. № FYS2010000001092 посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківських реквізитів продавця суд зазначає наступне. Рахунок-фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін..), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ні міжнародним законодавством, ні законодавством України. Отже, враховуючи, що рахунок-фактура від 24.08.2020 р. № FYS2010000001092 за своїм змістом містить відомості щодо переліку товару, його кількість і ціну, формальні особливості товару, умови поставки та відомості про відправника та отримувача, які дозволяють їх ідентифікувати, суд дійшов висновку про відсутність у митного органу підстав вважати вказаний документ таким, що викликає сумніви у його достовірності чи достовірності відомостей, які він містить. При цьому, твердження відповідача щодо не відображення у інвойсі відомостей про контракт, на виконання якого виданий інвойс, а також банківських реквізитів продавця, не обґрунтовані жодною нормою чинного міжнародного чи національного законодавства. В той же час слід зауважити, що позивачем разом з іншими документами було подано митному органу специфікацію від 24.08.2020 р. № 9, в якій зазначено посилання на контракт від 12.04.2018 р. № ТR-UA-18/04/12, а в додатковій угоді від 21.08.2020 р. до контракту № ТR-UA-18/04/12 відображено банківські реквізити продавця - компанії "RE-MA METAL TEKSTIL INSAAT GIDA SAN.Ve TIC. LTD. STI". Окрім того, слід зазначити, що навіть відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року по справі №815/329/17. Щодо тверджень відповідача стосовно адресної спрямованості прайс-листа, то вказана обставини не впливає на складові митної вартості товарів та не може бути підставою для коригування митної вартості. Стосовно доводів відповідача про те, що надана митному органу згідно умов договору на перевезення заявка містить посилання на коносамент, який був виданий на два дні пізніше, суд зазначає наступне. 06.03.2018 року між ТОВ "Глобал Оушен Лінк" (Експедитор) та ТОВ "Строй Мир" (Клієнт) укладено договір № 0012-Т/18 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів, відповідно до п.1.1 якого Експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу. Пунктом 2.1 договору передбачено, що організація виконання Експедитором визначених договором послуг здійснюється на підставі заявки та узгоджується сторонами. Заявка є додатком та невід`ємною частиною Договору. В заявці визначаються характеристика вантажу, його особливості, вага і кількість вантажу (контейнерів), маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з урахуванням плати Експедитору, перелік послуг, що замовляються, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача та інші необхідні умови (п.2.2 договору). Заявка складається на кожне перевезення в письмовій формі, завіряється печаткою, підписується уповноваженою особою Клієнта та передається Експедитору засобами факсимільного зв`язку або електронної пошти (п.2.3 договору). Згідно п.2.4 договору після отримання заявки Експедитор повідомляє Клієнта про можливість або неможливість виконання перевезення на викладених у заявці умовах. У випадку прийняття, Експедитор завіряє заявку на перевезення своєю печаткою і підписом уповноваженої особи та повертає її Клієнту за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти. На виконання умов договору ТОВ "Глобал Оушен Лінк" 21.08.2020 р. за вих. № 21 повідомило ТОВ "Строй Мир" про виготовлення копії коносаменту № SARP2001007 від 27.08.2020 р. для контейнерів HASU4463015 та MRSU3973858. 25.08.2020 року за № 92 видано заяву про надання транспортно-експедиторських послуг, в якій зазначено орієнтовна дата судовиходу - 27.08.2020 р., реквізити коносаменту -SARP2001007 від 27.08.2020 р. 01.10.2020 року листом № 22 ТОВ "Глобал Оушен Лінк" повідомило, що при відвантаженні контейнера для клієнта існує певна процедура до того, як укладається заявка на доставку, а саме: 1) клієнт заявляє, що бажає відвантажити вантаж з будь-якого порту на певну дату; 2) експедитор переглядає графік судовиходів із відповідного пору; 3) потім перевіряє, чи є місце на судні на запитуємий судовихід; 4) якщо є місце, оголошує ставку фрахту клієнту, якщо клієнт погоджується на цю ставку, розміщує замовлення на місце на судні; 5) морська судохідна компанія видає шиппінг ордер, в якому вказані назва судна, дата судовиходу і дата судозаходу в порт покупця; 6) після цього відразу видається копія морського коносаменту з номером та датою (дата коносаменту звичайно - це дата судовиходу) з даними про відправника, одержувача та інформацією про вантаж, і тільки після того, як є 100 % гарантія того, що товар клієнта буде відвантажений в обумовлені строки, укладається заявка про перевезення з клієнтом. З викладеного слідує, що ТОВ "Глобал Оушен Лінк" заздалегідь дізнається номер та дату коносаменту та повідомляє про це ТОВ "Строй Мир". Тому під час формування заявки на перевезення вантажу, позивачу вже було відомо номер та дата коносаменту, яку ним і відображено у заявці. Суд першої інстанції правомірно зауважив, що вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки жодним чином не впливає на складові митної вартості. Твердження контролюючого органу в оскаржуваному рішення на ненадання митному органу банківських платіжних документів про сплату коштів за рахунком на оплату витрат на перевезення з посиланням на п.4.3 договору, яким передбачена оплата клієнтом послуг протягом 3 банківських днів з часу пред`явлення рахунку, суд не бере до уваги з огляду на наступне. Пунктом 4.3 договору від 06.03.2018 р. № 0012-Е/18 було визначено, що оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом протягом 3 банківських днів з часу пред`явлення рахунку на умовах передплати, якщо в заявці або інших додатках до договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків. В той же час 06.03.2018 року між ТОВ "Глобал Оушен Клінк" та ТОВ "Строй Мир" укладено додаткову угоду № 1 до цього договору, відповідно до якої оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом протягом 21 банківського дня з дати виставлення рахунку. Рахунок на оплату № 351376 виставлено ТОВ "Глобал Оушен Клінк" 14.09.2020 р., а тому строк оплати згідно додаткової угоди - до 21.10.2020 р. Оскільки митне оформлення товарів здійснювалося 28.09.2020 р., то строк оплати послуг, наданих позивачу ТОВ "Глобал Оушен Клінк", не настав, у зв`язку з чим у ТОВ "Строй Мир" і не могло бути в наявності банківських платіжних документів про сплату коштів за рахунком від 14.09.2020 р. № 351376. Позивачем до митного органу надавалася довідка про транспортні витрати від 14.09.2020 р., видана ТОВ "Глобал Оушен Лінк", у якій зазначена вартість транспортування та експедиторських послуг, яка повністю відповідає сумі, вказаній у рахунку на оплату від 14.09.2020 р. № 351376. Доводи відповідача про те, що додаткова угода від 21.08.2020 р. та специфікація від 24.08.2020 р. № 9 містять підписи, подібні до наявних у контракті від 12.04.2018 р. та додатковій угоді від 12.04.2018 р., хоча у преамбулі цих документів зазначені різні особи, що їх укладали, не відповідає дійсності, оскільки контракт від 12.04.2018 р. № TR-UA-18/04/12, додаткову угоду від 12.04.2018 р. підписано від ТОВ "Строй Мир" директором ОСОБА_1 , а додаткову угоду від 21.08.2020 р. та специфікацію від 24.08.2020 р. № 9 - ОСОБА_2 . При цьому підписи цих осіб не є подібними, а навпаки суттєво різняться. Також безпідставними є твердження відповідача про ненадання позивачем додаткових угод до контракту, так як ТОВ "Строй Мир" такі додаткові угоди надавалися (від 24.08.2020 р. № 9, від 21.08.2018 р. б/н, від 21.08.2020 р. б/н), про що свідчить опис наданих митному органу документів в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2020 р. № UA508040/2020/00464. Щодо доводів апелянта про ненадання декларантом усіх необхідних документів, а саме: копій митної декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, то суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними, оскільки такі документи згідно з ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. по справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. по справі № 540/2219/18. Таким чином, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованих товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять. Разом з тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості. Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Крім того, посилання у рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.09.2020 р. № UA508040/2020/000216/2 на положення ст.VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі є безпідставними, так як відповідачем не наведено обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу. Відповідач не довів, що позивач сплатив за товари іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів. Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Як убачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2020 р. № UA508040/2020/000216/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару № 1 - МД від 03.09.2020 р. № UA500020/2020/225145, товару № 2 - МД від 07.07.2020 р. № UA500110/2020/7642, товару № 3 - МД від 27.07.2020 р. № UA100080/2020/5189912, товару № 4 - МД від 04.08.2020 р. № UA100020/2020/35830. В той же час дослідженням даних митних декларацій встановлено, що ними визначено товари, відмінні від тих, які декларував позивач, інші умови поставки (у позивача - FОВ, а по МД від 27.07.2020 р. № UA100080/2020/519912 - FСА, від 03.09.2020 р. № UA500020/2020/225145 - СІF, а по МД від 04.08.2020 р. № UA100020/2020/035830 взагалі не вказано умови поставки), інша фірма виробник та характеристики товарів, а тому митним органом безпідставно відкориговано митну вартість товарів, поставлених позивачу, за вищезазначеними митними деклараціями. Окрім цього, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. по справі № 804/6243/14. Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості. З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 28.09.2020 р. № UA508040/2020/000216/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню. Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508040/2020/000216/2 від 28.09.2020 р. належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню. Інші доводи апеляційної скарги майже дублюють відзив на адміністративний позов (а.с. 84) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби, - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року по справі № 540/3135/20, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.