Постанова Одеський апеляційний суд № 496/403/14-ц
від 06.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 22-ц/813/5656/20 Номер справи місцевого суду: 496/403/14-ц Головуючий у першій інстанції Галич О. П. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.10.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Таварткіладзе О.М., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Феленко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» адвоката Лобанової Анни Анатоліївни на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 січня 2020 року про відмову у видачі дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У грудні 2019 року представник АТ «Ощадбанк» звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, посилаючись на те, що його було втрачено виконавчою службою. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14 січня 2020 року у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа відмовлено. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» адвокат Лобанова Анна Анатоліївна звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 січня 2020 року, заяву представника АТ «Ощадбанк» задовольнити та видати дублікат виконавчого документу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документу, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для видачі дубліката виконавчого документа відсутні. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2014 року представник АТ «Ощадбанк» звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку кредитної заборгованості. Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 19 червня 2014 року позов АТ «Ощадбанк» задоволено та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1091,34 грн. та в рівних частках судовий збір у розмірі 229,40 грн. Заочне рішення набрало законної сили 30 червня 2014 року, виконавчий документ видано 20 серпня 2014 року (а.с.91) Відповідно розписки, представник АТ «Ощадбанк» Калашнікова С.М. отримала рішення суду та виконавчі документи 20.08.2014 року (а.с.54). 15 червня 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Горділовським М.М. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа, виданого Біляївським районним судом Одеської області 20 серпня 2014 року (а.с.93). Вподальшому, як вбачається з листа державного виконавця (а.с.96), 17.03.2016 року було закінчено виконавче провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 28.12.2015 року (виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС) проте під час поштової пересилки виконавчий документ було втрачено, у зв`язку з чим державний виконавець звернувся до суду про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 30 березня 2017 року подання Приморського ВДВС м.Одеса про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання задоволено. Видано дублікат виконавчого документа та поновлено строк для пред`явлення його до виконання (а.с.69). Відповідно матеріалів справи, Приморський ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області отримало вказану ухвалу суду від 30.03.2017 року та дублікат виконавчого документа - 11.07.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням а.с.72. Відповідно розписки, вказану ухвалу суду від 30.03.2017 року про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення його до виконання отримав і представник АТ «Ощадбанк» Саранчук В.С. - 26.10.2017 року (а.с.78). З матеріалів справи вбачається, що 14 листопада 2017 року (вих..№113.20-13/1723/38624/2017-15/вих.) та 23.04.2018 року (вих..№113.20-13/1723/37295/2018-15/вих.; №113.20-13/1723/37292/2018-15/вих), представник АТ «Ощадбанк» звертався до Першого та Другого Приморського ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області із запитами щодо руху виконавчого провадження (а.с.100-103) та відповідно відповіді Першого Приморського ВДВС м.Одеса ГТУЮ Одеської області від 07.05.2018 року № 13109 виконавчий документ до відділу не надходив, відкритих виконавчих проваджень за даним виконавчим листом не має (а.с.104). Отримавши таку відповідь державної виконавчої служби від 07.05.2018 року, представник АТ «Ощадбанк» 04.12.2019 року (відповідно штемпелю на конверті а.с.107) звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, при цьому питання про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не ставила, вважаючи, що строк нею не пропущено, оскільки на підставі п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого листа до виконання відтепер збільшено та становить три роки. Проте, колегія суддів звертає увагу апелянта на наступне. Відповідно до ч.1 п.2 ст.. 22 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції від 21.04.1999 року, чинній на момент набрання законної сили рішенням суду, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становив один рік. Згідно із частиною другою п.1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення. Отже, за загальним правилом, виконавчий документ, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути предявлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. 05.10.2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, а Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року втратив чинність (крім статті 4). Відповідно пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII «Про виконавче провадження»: строк пред`явлення виконавчих документів до виконання, виданих до 05.10.2016 р. збільшено і відтепер становить три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 02.06.2016 виконавчі документи пред`являються до примусового виконання протягом трьох років. Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Проте, положення статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 02 червня 2016 року, якою збільшено строк пред"явлення виконавчого листа до виконання, не застосовуються на повторне пред`явлення стягувачем виконавчих листів для виконання. Положення Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» в частині строків пред`явлення виконавчих документів до виконання, визначених у ч. 1 ст. 12 цього Закону, в аспекті положень пункту 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, розповсюджуються виключно на виконавчі документи пред"явлені виконавцеві вперше. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.09.2019 року по справі № 409/4751/12. В даному випадку, виконавчий документ вже пред`являвся стягувачем до виконання 10.06.2015 року (а.с.92) до набрання чинності новим ЗУ "Про виконавче провадження", яким збільшено строк пред"явлення виконавчого документа до виконання, тому положення п. 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року на дані правовідносини не розповсюджується. Крім того, після втрати виконавчого документа, ухвалою суду від 30.03.2017 року було видано дублікат виконавчого документу та поновлено строк на пред`явлення його до виконання, який 11 липня 2017 року було отримано Приморським ВДВС м.Одеса ГТУЮ Одеської області за адресою: м.Одеса, вул..Пастера, 58 (а.с.72), про що було відомо представнику АТ «Ощадбанк» ще 14.11.2017 року при зверненні до виконавця про рух виконавчого провадження (а.с.100). Проте, отримавши відповідь виконавця від 07.05.2018 року, що виконавчий документ до відділу не надходив та відкритих виконавчих проваджень за виконавчим документом не має, представник АТ «Ощадбанк» із заявою про видачу дубліката виконавчого документу звернувся до суду лише 04.12.2019 року (згідно штампелю на конверті а.с.107), тобто після спливу 1 рік та майже 7 місяців. При цьому питання про поновлення строку не ставив. Таким чином, звернення 04.12.2019 року стягувача із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, відбулося поза межами строку, встановленого п.2 ч.1 ст.22 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 21.04.1999 року (1 рік). Приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону № 1404-VIII, частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Тобто, дублікат виконавчого листа видається після вирішення питання щодо поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання. Саме такий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного суду від 21.08.2019 року у справі № № 2-836/11. У зв`язку з тим, що стягувач із заявою про видачу дубліката виконавчого документу до виконання звернувся поза межами строку, а питання про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання не ставив, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 368, 375, 382-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» адвоката Лобанової Анни Анатоліївни - залишити без задоволення. Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14 січня 2020 року про відмову у видачі дубліката виконавчого документа - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 15.10.2020 року. Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: А.П. Заїкін С.О. Погорєлова