Постанова 4813 № 2-2792/10

Номер провадження: 22-ц/813/4920/21 Номер справи місцевого суду: 2-2792/10 Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.10.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого: Цюри Т.В., Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М., За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2019 року про відмову у видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цивільній справі за заявою ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цивільній справі № 2-2792/10 за позовом першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави: в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту В С Т А Н О В И В: У листопаді 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа, посилаючись на те, що на виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2010 року по справі за позовом першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту, Банку було видано оригінали виконавчих листів про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 352 554,26 грн., судовий збір у розмірі 850 г., витрати за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 60 грн. Надалі оригінали виконавчих листів про примусове стягнення було направлено до ВДВС Миколаївського районного управління юстиції для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій. Впродовж тривалого часу Банк не отримував жодних відомостей щодо будь-яких вжитих заходів по стягненню заборгованості з боржника. З метою встановлення актуального стану виконавчого провадження філією Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» направлено запит до начальника управління ДВС ГТУЮ в Одеській області. На запит Банку отримана відповідь про те, що виконавче провадження було завершено та надати детальну інформацію не має можливості, у зв`язку з тим, що зазначене виконавче провадження знищено. 19.01.2018 року Банком направлено запит до Березівського міжрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області щодо встановлення місця перебування оригінала виконавчого листа, однак Банком не було отримано ні постанови ВДВС ні оригіналу виконавчого документу. 08.02.2018 року Банком отримана відповідь про те, що виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_2 заборгованості по кредиту на виконанні в Березівському міжрайонному ВДВС ГТУЮ в Одеській області не перебуває. На підставі викладеного, заявник вважає, що оригінал виконавчого документу було втрачено при пересилці через відділення поштового зв`язку, в зв`язку з чим ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з зазначеною заявою, в якій просило видати дублікат виконавчого листа, визнати поважною причину пропуску строку, поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2019 року у задоволені заяви ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання по цивільній справі за позовом першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» подало до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2019 рокута постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву Банку, видати дублікат виконавчого листа та поновити строк на його пред`явлення по цивільній справі №2-2792/10. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1921 грн. В обґрунтування своєї апеляційної скарги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» зазначає, що суд першої інстанції усунувся від встановлення обставин, пов`язаних з причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, не перевірив належним чином доводи АТ «Ощадбанк» про поважність причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа для виконання та зробив передчасні висновки стосовно неповажності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, та банк не був повідомлений про розгляд справи, в зв`язку з чим ухвала підлягає скасуванню Постановою Одеського апеляційного суду від 25 березня 2019 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» залишено без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2019 року залишено без змін (а.с. 161-165). Постановою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 25 березня 2019 року в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про видачу дубліката виконавчого листа - скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 231-235). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі головуючого судді Цюри Т.В., суддів: Сегеди С.М., Князюк О.В. Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі головуючого судді Цюри Т.В., суддів: Сегеди С.М., Гірняк Л.А. В судове засідання, призначене на 23.09.2021 року, сторони не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне. Так, судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту. Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13.07.2010 року позовні вимоги першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту були задоволені. Стягнуто у солідарному порядку зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» 352 554,26 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1113 від 17.04.2007 року. Стягнуто зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 850 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 60 грн. з кожного. 02.09.2010 року Приморським районним судом м. Одеси був виданий виконавчий лист щодо стягнення боргу за кредитом з боржника ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України», який було направлено на примусове виконання до ВДВС Миколаївського районного управління юстиції. Постановою начальника відділу ВДВС Миколаївського районного управління юстиції від 25.11.2010 року було закінчено виконавче провадження, зазначений виконавчий лист було повернуто на адресу стягувача. Постановою головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Перчиком В.О. від 13.12.2010 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 05.12.2016 року, з метою встановлення актуального стану виконавчого провадження заявником направлено запит за вих..№28/01-03/113/ НОМЕР_1 , про що свідчить відповідна відмітка співробітника ДВС та копії запита про отримання 07.12.2016 року до начальника Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області. 03.01.2017 року Банком отримана відповідь з Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій зазначено, що на примусовому виконанні у Березівському міжрайонному ВДВС ГТУЮ в Одеській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» боргу в розмірі 352 554,26 грн., яке було завершено на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», але надати детальну інформацію не має можливості, у зв`язку з тим, що зазначене виконавче провадження знищено. 19.01.2018 року Банком на адресу Березівському міжрайонному ВДВС ГТУЮ в Одеській області було направлено запит щодо встановлення місця перебування оригіналу виконавчого листа №2-2792/10 видано 02.09.2010 року Приморським районним судом м. Одеси щодо стягнення зі ОСОБА_2 заборгованості. 08.02.2018 року Банком отримана відповідь за вих. №952/24-43 від 05.02.2017 року, в якій зазначено, що зазначений виконавчий лист на виконанні в Березівському міжрайонному ВДВС ГТУЮ в Одеській області не перебуває. Відмовляючи у задоволені заяви ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що заявником в порушення вимог закону не було надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування твердження про втрату виконавчих листів при пересиланні та про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Так, пунктом 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. В той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 08 січня 2020 року у справі № 760/6367/18, від 08 січня 2020 року у справі № 2-5171/10 та від 13 січня 2020 року у справі № 2-12454/10). Відповідно до статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлений. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, чи взагалі 07.12.2015 року ПАТ «Державний ощадний бак України» направлялась до Березівському міжрайонному ВДВС ГТУЮ в Одеській області заява про відкриття виконавчого провадження щодо виконавчого листа №2-2792/10 про стягнення зі ОСОБА_2 заборгованості у сумі 352 554,26 грн., як це зазначено в копії запиту на адресу начальника Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області, чи направлялася зазначена заява поштовим зв`язком. Також, заявником не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності відкритого виконавчого провадження відносно стягнення зі ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості у сумі 352 554,26 грн. у будь-якому відділі виконавчої служби. Суд прийшов до вірного висновку, що з заяви неможливо встановити де саме знаходиться виконавчий лист, оскільки, до заяви про видачу дубліката виконавчого листа долучена лише копія постанови про відкриття виконавчого провадження Другим Приморським відділом ДВС ОМУЮ від 13.12.1010 року, будь-які документи щодо подальшого руху зазначеного виконавчого листа, в матеріалах справи відсутні. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки наявним у справі доказам, колегія суддів дійшла висновку, що у порушення вимог закону, ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» не було надано суду жодних належних доказів того, що виконавчий лист, дублікат якого заявник просить видати, було втрачено при пересиланні. У тому числі не було надано жодного доказу, що вказаний виконавчого лист відповідно до приписів статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» було надіслано державним виконавцем поштою на адресу ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», тому доводи апеляційної скарги в цій частині є неспроможними. Щодо посилань апеляційної скарги про неповідомлення апелянта про розгляд справи, слід зазначити наступне. Відповідно до статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України. Так, у апеляційній скарзі, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» зазначає, що відомості про повідомлення скаржника (позивача) судом про дату, час і місце судового розгляду, в матеріалах справи відсутні. Суд взагалі не надсилав судову повістку про розгляд справи 29.01.2019 року і жодним іншим способом (надісланням на електронну адресу позивача, в телефоному режимі) не повідомляв про розгляд справи, тобто, фіксація отримання позивачем повідомлення про дату та час розгляду справи в матеріалах провадження відсутня. Однак, такі твердження апелянта повністю спростовуються наступним. Так, із матеріалів справи вбачається, що розгляд заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа був призначений судом першої інстанції до судового розгляду на 24 січня 2019 року на 16 год. 20 хв., про що був належним чином повідомлений заявник ПАТ «Державний ощадний банк України». У матеріалах справи міститься заява ( а.с.126) ПАТ «Державний ощадний банк України» про розгляд судом першої інстанції вказаної заяви 24 січня 2019 року без участі його представника, що свідчить про обізнаність банку про розгляд справи саме в зазначений день та час та спростовує довід про неналежне повідомлення . При цьому, зазначена заява підписана представником банку адвокатом Туфекчі І.Д., яка безпосередньо підписала та подала і апеляційну скаргу. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції датована 29.01.2019 року увідповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, згідно якої датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, про що наголошено в мотивувальній частині ухвали. За викладених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи нічим не обґрунтовані, висновків суду не спростовують, в зв`язку з чим рішення суду у відповідності до ст.375 ЦПК України підлягає залишенню без змін. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 січня 2019 року у цивільній справі за заявою ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цивільній справі № 2-2792/10 за позовом першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави: в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 04.10.2021 року. Головуючий Т.В. Цюра Судді: Л.А.Гірняк С.М. Сегеда