Постанова Київський апеляційний суд № 381/714/20

Справа № 381/714/20 Суддя в І-й інстанції Буймова Л.П. Провадження № 33/824/2641/2020 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 23 вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Гайдучика О.Д., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2020 року, - в с т а н о в и в : Постановою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2020 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 10 березня 2020 року, о 00 годин 06 хвилин, по вул. Варвари Ханєнко в с. Оленівка, керував автомобілем марки «Chevrolet Epika», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager 6810», результат тесту становив 1,16 0/00. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послалися на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт заперечував факт керування транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказав на те, що на місці події відпочивав у автомобілі. Сам огляд вважав проведеним із порушенням вимог закону, оскільки він не був ознайомлений із порядком та процедурою проходження відповідного огляду, йому не було надано сертифікат та свідоцтво про повірку технічного приладу. Окрім цього, апелянт звернув увагу на відсутність у матеріалах справи безперервного відеозапису з місця події. Просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , та захисника Гайдучика О.Д., які доводи апеляційної скарги підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. У вину ОСОБА_1 було поставлено вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у керуванні ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Із таким обвинуваченням погодився суддя місцевого суду, визнавши його доведеним. Однак, такий висновок не ґрунтується на зібраних у справі доказах і погодитись із ним не можливо. З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП може проявлятись у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому «Інструкція»). За змістом цих нормативних документів, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, який проводиться за допомогою технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідківчи у закладі охорони здоров`я у передбачених законом випадках. Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп`яніння, підтвердження факту алкогольного сп`яніння. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП вчинене у формі керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. Як випливає зі змісту положень п.1, п.6 Інструкції та ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським проводиться за обов`язкової присутності двох свідків. Порушення цієї умови у ході проведеного огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з огляду на положення п.22 Інструкції та ч.5 ст.266 КУпАП є безумовною підставою для визнання результатів проведеного огляду недійсними. Неврахування вимог вказаних положень нормативних документів у ході фіксації поліцейськими вчиненого адміністративного правопорушення, які залишились поза увагою судді суду першої інстанції у ході розгляду справи перешкодили судді місцевого суду постановити законне рішення. Так, як вбачається із постанови, рішення про винність ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння суддя місцевого суду обґрунтував: протоколом про адміністративне правопорушення, роздруківкою результатів тестування за допомогою газоаналізатора «Драгер» та відеозаписом зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського. Між тим, на думку суду, цими доказами не доводяться обставини, які підлягали доведенню у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису з місця події, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння поліцейським проводився у відсутність свідків, присутність яких, відповідно до вимог п.1, п.6 Інструкції та ч.2 ст.266 КУпАП була обов`язковою. Недотримання вказаних вимог нормативних документів у ході проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів унеможливлює визнання одержаних результатів цього огляду у якості допустимого доказу на підставі положень п.22 Інструкції та ч.5 ст.266 КУпАП. Таким чином, у ході провадження у даній справі не підтверджено належними та допустимими доказами факту алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Окрім цього, зібраними у справі доказами не доведено і факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що також є істотною умовою для вирішення питання про його притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. На думку суду, беззаперечним доказом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також інших обставин фіксації цього правопорушення поліцейськими міг стати відеозапис, який би мав бути зроблений за допомогою нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора автомобіля патрульної поліції. При цьому суд враховує те, що обов`язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018). Відповідно до п.5. розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. На думку суду, метою обов`язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським є забезпечення збирання об`єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення. На думку суду, відсутність відеозапису ставить під сумнів законність проведених поліцейськими процесуальних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини пов`язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення у випадку їх оспорювання. Між тим, як встановлено у ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, поліцейськими відеофіксація обставин вчинення, виявлення та фіксації адміністративного правопорушення не проводилась. Наявний у матеріалах справи відеозапис фіксує лише проведення огляду на стан сп`яніння, на якому відсутня дата та час його проведення. Між тим, поліцейським не ідентифіковано особи, яка проходить цей огляд, що не є достатнім для вирішення питання про законність дій поліцейських в тому числі і у частині виявлення події адміністративного правопорушення. Таким чином, цим відеозаписом не спростовуються доводи апеляційної скарги в частині того, що ОСОБА_1 у момент виявлення його поліцейськими не керував транспортним засобом. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим постанова судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення, із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Ігнатюк