Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/6697/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" вересня 2020 р. Справа№ 910/6697/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Скрипки І.М. суддів: Тищенко А.І. Михальської Ю.Б. при секретарі судового засідання Довбні А.Л. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.09.2020 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 (повний текст складено 30.08.2019) у справі №910/6697/19 (суддя Смирнова Ю.М.) за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 475797,39 грн. В судовому засіданні 17.09.2020 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У травні 2019 Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 475 797,39 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу. Позов обґрунтований тим, що відповідачем було несвоєчасно доставлено прийнятий до перевезення вантаж за залізничними накладними №№45063807, 45237534, 45237575, 45237583, 45237658, 46509873, 46693636, 46693651, 47176334, 52969276, 52969326, 52969706, 52979952, 53004024, 53013512, 53015699, 53015707, 53015715, 53032108, 53047981, 53056925, 53070066, 53073268, 53073540, 53073698, 53074043, 53084059, 53084596, 53118311, 53126025, 53128435, 53141925, 53142899, 53153938, 53164679, 53183182, 53183208, 53184602, 53209821, 53251377, 53300737, 53382834, 53382867, 53421236, 53436994, 53498572, 53503983, 53511622, 53515821, 53520557, 53584611, 53600334, 53602280, 53614657, 53614673, 53615076, 53626784, 53627725, 53627733, 53640595, 53776704, 53776944, 53776951, 53776969, 53822896, 53869400, 53875274, 53878955, 53878989, 53879037, 53879698, 53880704, 53910014, 53955241. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 у справі №910/6697/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" штраф у розмірі 362244,70 грн. та 5433, 67 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. Задовольняючи позов частково, суд виходив з наступного: - безпідставним є нарахування позивачем штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу у вагонах за залізничними накладними №№55113856, №56120686, 56624703, 62727912, 55421556, 62079058, 52228517; - безпідставним є нарахування позивачем штрафу у розмірі 20% від провізної плати за прострочення доставки залізницею вантажу у вагонах №№59084822, 56084957, 53650529, 60924743, 56105265, а обґрунтованим є нарахування штрафу у розмірі 10% за прострочку доставки вантажу на 2 доби; - безпідставним є нарахування позивачем штрафу у розмірі 20% від провізної плати за прострочення доставки залізницею вантажу у вагоні №61926366, а обґрунтованим є нарахування штрафу у розмірі 10% за прострочку доставки вантажу на 2 доби; - безпідставним є нарахування позивачем штрафу у розмірі 30% провізної плати за прострочення доставки залізницею вантажу у вагоні №63835565, так як такий розмір штрафу нараховується за прострочення доставки вантажу на 4 доби, тоді як залізницею було прострочено доставку вантажу у вагоні №63835565 на 3 доби, а отже обґрунтованими є вимоги про стягнення штрафу у розмірі 20% від провізної плати; - суд здійснив власний розрахунок штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу у вагонах №№57582777, 65732687, 53651840, 66938283, 64172729, 67700104, 67147017, 67889485, 56084957, 53650529, 67147017, 67157081, 65708760, 62989710, 67890905, 63462451, 61762506, 67362152, 66938382, 63835565, 55986558, 57582850, 60501764, 53651535, 66812835, 60278405, 66231101, 67678748, 63700835, 67364703, 60409737, 60220803, 68824259, виходячи з сум провізної плати, вказаних у відповідних залізничних накладних; - розрахунки штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу в інших вагонах судом визнані обґрунтованими, здійсненими з урахуванням Правил обчислення термінів доставки вантажів, в тому числі з урахуванням відстані доставки, кількості повних діб доставки вантажу та провізної плати. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, суд вказав на недоведеність відповідачем наявності передумов для зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України, зокрема, тяжкого фінансового становища, виняткової ситуації, що призвела до неналежного виконання зобов`язань з перевезення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 17.09.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у стягненні 113 552,69 грн. та прийняти нове про задоволення позову повністю. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, неправильним застосуванням норм процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин справи. На переконання апелянта, суд відмовляючи в позові в частині стягнення 113 552, 69 грн., не надав оцінку доказам та поясненням позивача. Апелянт вважає, що позивачем було правомірно нараховано відповідачу штраф за несвоєчасну доставку вантажу та вказує, що посилання відповідача на включення позивачем до розрахунку суми штрафу за перевезення вантажу у вагонах власності залізниці, яка включає безпосередньо провізну плату у вагоні, а також витрат на перевезення вагону у порожньому стані та плату за використання вагону залізниці є необґрунтованими, оскільки у п. 3.2 договору №00077/ЦТЛ-2018, укладеного між позивачем та відповідачем, визначено, що при замовленні вагону перевізника для проїзду відправника (одержувача) замовник сплачує: плату за проїзд відправника (одержувача), встановлену Збірником Тарифів на дату відправлення вантажу, плату за перевезення порожнього вагону перевізника з провідниками, яка розраховується за фактичну тарифну відстань за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів, плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки, відповідно до п. 3.2.1, компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів з урахуванням коригуючи коефіцієнтів до тарифів Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору. За висновками скаржника, суд проігнорував практику Верховного Суду по нарахуванню штрафу на всю суму провізної плати та дійшов помилкових висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 113 552, 69 грн. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, спростовує доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, просить її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 28.11.2019. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в Івано-Франківському міському суді. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 оголошено перерву у справі на 23.01.2020. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 розгляд справи №910/6697/19 відкладено на 20.02.2020, зазначено про її розгляд в режимі відеоконференції. На момент проведення судового засідання 20.02.2020 в режимі відеоконференції, Івано-Франківський міський суд не вийшов на зв`язок, що підтверджується довідкою, долученою до матеріалів справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 відкладено розгляд справи на 26.03.2020 без проведення відеоконференції. 12.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача Левчука І.М. надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, проведення якої просить доручити Господарському суду Івано-Франківської області (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Шевченка, буд.16). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 повідомлено учасників справи, що розгляд справи 26.03.2020 не відбудеться, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID - 19" (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215), продовження карантину до 24 квітня та запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України. Зазначено, що про дату та час наступного судового засідання у справі №910/6697/19 учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 призначено до розгляду на 04.06.2020 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Івано-Франківської області. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 відкладено розгляд справи на 23.07.2020 в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Івано-Франківської області. На момент проведення судового засідання 23.07.2020 в режимі відеоконференції з Господарським судом Івано - Франківської області були виявлені технічні неполадки у функціонуванні мікрофонів, що підтверджується актом Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку, долученою до матеріалів справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 розгляд справи призначено на 17.09.2020, враховуючи, що неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції тягне за собою відкладення розгляду апеляційної скарги, зважаючи на строки розгляду апеляційних скарг в суді апеляційної інстанції, колегією суддів ухвалено за доцільне проводити розгляд справи в подальшому без проведення відеоконференції. 11.09.2020 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь в судовому засіданні у справі №910/6697/19 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відмовлено. Явка представників сторін Представники позивача та відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 17.09.2020 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України). Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції 22.11.2018 за залізничною накладною №52969706 залізницею було прийнято до перевезення вагон №56190358, 24.11.2018 за залізничною накладною №53004024 - вагон №62199088, 25.11.2018 за залізничною накладною №53015699 - вагон №55113856, 25.11.2018 за залізничною накладною №53015707 - вагон №56120686, 25.11.2018 за залізничною накладною №53015715 - вагони №№ 56624703, 62727912, 55421556, 62079058, 52228517, 02.12.2018 за залізничною накладною №53126025 - вагон №57582777, 03.12.2018 за залізничною накладною №53141925 - вагон №65732687, 03.12.2018 за залізничною накладною №53142899 - вагон №53651840, 03.12.2018 за залізничною накладною №53153938 - вагони №№62964937, 61671533, 05.12.2018 за залізничною накладною №53183182 - вагони №№52507423, 52507159, 05.12.2018 за залізничною накладною №53183208 - вагон №57576274, 12.12.2018 за залізничною накладною №53300737 - вагони №№58919440, 54786017, 31.12.2018 за залізничною накладною №53626784 - вагони №№56953045, 53504270, 31.12.2018 за залізничною накладною №53627725 - вагони №№53529764, 56862865, 52810751, 31.12.2018 за залізничною накладною №53627733 - вагони №№62315445, 55618839, 56673932, 52507126, 56625908, 17.01.2019 за залізничною накладною №53879698 - вагон №60457215, 19.01.2019 за залізничною накладною №53910014 - вагони №№66938283, 64172729, 67700104, 67147017, 67889485. Як вбачається з копій вказаних залізничних накладних, долучених позивачем до позовної заяви, одержувачем вантажу в них вказаний позивач; накладні містять відомості про дату відправлення вантажу та дату прибуття вантажу (враховуючи досильні накладні) у відповідних вагонах; розмір провізної плати та відстань перевезення вантажу. У позовній заяві позивач вказав на те, що відповідачем всупереч встановленим Правилам обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №865/5086 було прострочено термін доставки вантажу у вказаних вагонах зі станцій відправлення на 2 доби, у зв`язку з чим позивачем нараховано штраф за несвоєчасну доставку вантажу залізницею у розмірі 60 994,85 грн. (10% від провізної плати). Також залізницею було прийнято до перевезення 20.01.2019 за залізничною накладною №45237534 - вагон №59084822, 20.01.2019 за залізничною накладною №45237575 - вагони №№56084957, 53650529, 20.01.2019 за залізничною накладною №45237583 - вагон №60924743, 20.01.2019 за залізничною накладною №45237658 - вагон №65105265, 28.11.2018 за залізничною накладною №53073698 - вагон №53527966, 28.11.2018 за залізничною накладною №53084364 - вагон №53084364, 01.12.2018 за залізничною накладною №53118311 - вагони №№53500609, 56151319, 02.12.2018 за залізничною накладною №53128435 - вагон №67147017, 18.12.2018 за залізничною накладною №53421236 - вагон №57640815, 19.12.2018 за залізничною накладною №53436994 - вагон №61926366, 22.12.2018 за залізничною накладною №53584611 - вагон №59726752, 30.12.2018 за залізничною накладною №53614657 - вагони №№61671533, 62964937, 60454659, 30.12.2018 за залізничною накладною №53614673 - вагони №№67157081, 65708760, 30.12.2018 за залізничною накладною №53615076 - вагони №56236169, 62650551, 61666657, 53528840, 11.01.2019 за залізничною накладною №53776704 - вагон №53560561, 11.01.2019 за залізничною накладною №53776944 - вагон №52236239, 11.01.2019 за залізничною накладною №53776951 - вагон №55120521, 11.01.2019 за залізничною накладною №53776969 - вагони №№56023872, 54783071, 60027216, 17.01.2019 за залізничною накладною №53869400 - вагони №№62989710, 67890905, 63462451, 61762506, 67362152, 17.01.2019 за залізничною накладною №53878955 - вагон №55422224, 17.01.2019 за залізничною накладною №53878989 - вагон №56999931, 17.01.2019 за залізничною накладною №53879037 - вагон №62057203, 21.01.2019 за залізничною накладною №53955241 - вагон №53597951. З копій вказаних залізничних накладних вбачається, що одержувачем вантажу в них вказаний позивач; накладні містять відомості про дату відправлення вантажу та дату прибуття вантажу (враховуючи досильні накладні) у відповідних вагонах; розмір провізної плати та відстань перевезення вантажу. За твердженнями позивача, відповідачем, всупереч встановленим Правилам обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №865/5086 було прострочено термін доставки вантажу у вказаних вагонах зі станцій відправлення на 3 доби, у зв`язку з чим позивачем нараховано штраф за несвоєчасну доставку вантажу залізницею у розмірі 131 500,72 грн. (20% від провізної плати). Крім того судом встановлено, що залізницею було прийнято до перевезення 15.01.2019 за залізничною накладною №45063807 - вагон №56739683, 24.11.2018 за залізничною накладною №46509873 - вагон №66938382, 01.12.2018 за залізничною накладною №46693636 - вагон №53017190, 01.12.2018 за залізничною накладною №46693651 - вагон №62011531, 17.12.2018 за залізничною накладною №47176334 - вагон №63835565, 22.11.2018 за залізничною накладною №52969276 - вагони №№53599635, 62633276, 56557622, 63252647, 22.11.2018 за залізничною накладною №52969326 - вагон №55986558, 23.11.2018 за залізничною накладною №52979952 - вагон №52276516, 25.11.2018 за залізничною накладною №53013512 - вагон №57582850, 26.11.2018 за залізничною накладною №53032108 - вагони №№66385915, 54752464, 56626534, 52228178, 53567145, 27.11.2018 за залізничною накладною №53047981 - вагон №60501764, 27.11.2018 за залізничною накладною №53056925 - вагон №53506440, 28.11.2018 за залізничною накладною №53070066 - вагон №53651535, 28.11.2018 за залізничною накладною №53073268 - вагон №59481440, 28.11.2018 за залізничною накладною №53073540 - вагон №66812835, 29.11.2018 за залізничною накладною №53084059 - вагони №№53587028, 53535449, 29.11.2018 за залізничною накладною №53084596 - вагон №61226551, 03.12.2018 за залізничною накладною №53141925 - вагон №60278405, 04.12.2018 за залізничною накладною №53164679 - вагони №№53252482, 53508404, 53266011, 56365133, 05.12.2018 за залізничною накладною №53184602 - вагон №56271901, 07.12.2018 за залізничною накладною №53209821 - вагон №56918204, 09.12.2018 за залізничною накладною №53251377 - вагони №60309051, №62099957, 16.12.2018 за залізничною накладною №53382834 - вагон №56205289, 16.12.2018 за залізничною накладною №53382867 - вагони №№56875255, 59087007, 23.12.2018 за залізничною накладною №53498572 - вагони №№66231101, 67678748, 23.12.2018 за залізничною накладною №53503983 - вагон №56365851, 23.12.2018 за залізничною накладною №53511622 - вагон №62003280, 24.12.2018 за залізничною накладною №535515821 - вагон №62197801, 24.12.2018 за залізничною накладною №53520557 - вагон №60933520, 29.12.2018 за залізничною накладною №53600334 - вагон №55074710, 29.12.2018 за залізничною накладною №53602280 - вагони №№55329734, 60724960, 30.12.2018 за залізничною накладною №53615076 - вагон №56863988, 01.01.2019 за залізничною накладною №53640595 - вагон №53643839, 14.01.2019 за залізничною накладною №53822896 - вагон №67364703, 17.01.2019 за залізничною накладною №53875274 - вагон №60409737, 17.01.2019 за залізничною накладною №53880704 - вагони №№60220803, 68824259. У вище перелічених залізничних накладних одержувачем вантажу вказаний позивач; накладні містять відомості про дату відправлення вантажу та дату прибуття вантажу (враховуючи досильні накладні) у відповідних вагонах; розмір провізної плати та відстань перевезення вантажу. У позовній заяві позивач вказав на те, що відповідачем було прострочено термін доставки вантажу у вказаних вагонах зі станцій відправлення на 4 і більше діб, у зв`язку з чим позивачем нараховано штраф за несвоєчасну доставку вантажу залізницею у розмірі 286 301,82 грн. (30% від провізної плати). Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010). Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного. Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу. Приписами ст.307 Господарського кодексу України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Частиною 1 ст.919 ЦК України закріплено, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк. Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч.1 ст.313 ГК України). Згідно приписів ст.920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Так, постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України. Пунктом 6 Статуту поміж іншого передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Частинами 1, 2, 5 п.23 Статуту закріплено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Відповідно до п.41 Статуту залізниць України, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки. Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №865/5086 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Відповідно до п. 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів (п. 41 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п.2.1. Правил). Згідно з п.2.4 наведених Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п.2.9 Правил). Пунктом 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. Згідно зі ст.23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. Відповідно до п.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Згідно п.8 Правил видачі вантажів, зареєстрованих наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083 оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування. Відповідно до залізничних накладних №№53015699, 53015707 та 53015715 залізницею 25.11.2018 було прийнято до перевезення вагони №№55113856, №56120686, 56624703, 62727912, 55421556, 62079058, 52228517 та вказані вагони були доставлені позивачу згідно календарного штемпелю видачі вантажу (графа 56 накладних) - 05.12.2018. Як зазначив позивач у позовній заяві, залізницею було прострочено доставку вантажу у вказаних вагонах на 2 доби. Однак суд першої інстанції правомірно не погодився з такими твердженнями позивача, оскільки враховуючи відстань перевезення (1365 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.2.4 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу у вказаних вагонах на 1 добу. Таким чином позивачем безпідставно нараховано штраф за прострочення доставки залізницею вантажу у вагонах №№55113856, №56120686, 56624703, 62727912, 55421556, 62079058, 52228517. Відповідно до залізничних накладних №45237534, №45237575, №45237583, №45237658 залізницею 20.01.2019 були прийняті до перевезення вагони №№59084822, 56084957, 53650529, 60924743, 56105265 та вказані вагони були доставлені позивачу 31.01.2019 о 04-39 (графа 51 вказаних накладних з урахуванням досильних накладних), а видані позивачу 01.02.2019 о 14-01 (календарний штемпель видачі вантажу у графах 52, 53 перелічених накладних). Позивач зазначає, що залізницею було прострочено доставку вантажу у вказаних вагонах на 3 доби. Однак, враховуючи відстань перевезення (1251 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км), умови п. 2.4 вказаних Правил та умови п.8 Правил видачі вантажів залізницею було прострочено доставку вантажу у вказаних вагонах на 2 доби, так як фактично вантаж прибув 31.01.2018 (графа 51 залізничних накладних №45237534, №45237575, №45237583, №45237658 з урахуванням досильних накладних). Таким чином, безпідставним є нарахування позивачем штрафу у розмірі 20% від провізної плати за прострочення доставки залізницею вантажу у вагонах №№59084822, 56084957, 53650529, 60924743, 56105265, а обґрунтованим є нарахування штрафу у розмірі 10% за прострочку доставки вантажу на 2 доби. Відповідно до залізничної накладної №53436994 залізницею 19.12.2018 було прийнято до перевезення вагон №61926366 та вказаний вагон було доставлено позивачу 31.12.2018 - графа 51 (календарний штемпель видачі вантажу (графа 52) - 31.12.2018). Позивач вказує, що залізницею було прострочено доставку вантажу у вказаному вагоні на 3 доби. Однак, враховуючи відстань перевезення (1452 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км) та умови п.2.4 вказаних Правил, залізницею було прострочено доставку вантажу у вказаному вагоні на 2 доби, так як фактично вантаж прибув та був виданий 31.12.2018 (графи 51, 52 залізничної накладної №61926366), а не 01.01.2019 як зазначив позивач. Враховуючи викладене, безпідставним є нарахування позивачем штрафу у розмірі 20% від провізної плати за прострочення доставки залізницею вантажу у вагоні №61926366, а обґрунтованим є нарахування штрафу у розмірі 10% за прострочку доставки вантажу на 2 доби. Відповідно до залізничної накладної №47176334 залізницею 17.12.2018 було прийнято до перевезення вагон №63835565, вказаний вагон було доставлено позивачу 29.12.2018 (графа 51 вказаної накладної з урахуванням досильної накладної) та видано одержувачу 30.12.2018 (календарний штемпель видачі вантажу (графа 52). За твердженнями позивача, залізницею було прострочено доставку вантажу у вказаному вагоні на 4 доби. Однак, враховуючи відстань перевезення (1242 км), умови щодо розрахунку термінів поставки вантажу, встановлених у Правилах обчислення термінів доставки вантажів (1 доба за 200 км), умови п.2.4 вказаних Правил та умови п.8 Правил видачі вантажів, залізницею було прострочено доставку вантажу у вказаному вагоні на 3 доби, так як фактично вантаж прибув 29.12.2018 (графа 51 залізничної накладної №47176334 з урахуванням досильної накладної). Таким чином, безпідставним є нарахування позивачем штрафу у розмірі 30% провізної плати за прострочення доставки залізницею вантажу у вагоні №63835565, так як такий розмір штрафу нараховується за прострочення доставки вантажу на 4 доби, тоді як залізницею було прострочено доставку вантажу у вагоні №63835565 на 3 доби, а отже обґрунтованими є вимоги про стягнення штрафу у розмірі 20% від провізної плати. Відповідно до п.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Розмір провізної плати вказаний у кожній конкретній залізничній накладній, з огляду на що обґрунтованим є нарахування позивачем штрафу саме від сум провізної плати, вказаних у кожній конкретній залізничній накладній. Як вбачається з розрахунку штрафу, долученого позивачем до позовної заяви, за деякими залізничними накладними позивачем було нараховано штраф виходячи не з розміру провізної плати, а з загальної суми платежу, яка включає в себе в тому числі додаткові збори. Приписами п. 116 Статуту залізниць України встановлено відповідальність лише за несвоєчасну доставку вантажів, за перевезення яких в залежності від відстані між станцією відправлення та станцією призначення встановлюється провізна плата як тариф за перевезення вантажів, та не передбачено відповідальності у вигляді штрафу за порушення залізницею зобов`язань щодо виконання робіт та надання інших послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, за які залізницею справляються додаткові збори; тому зарахування до провізної плати при обчисленні суми штрафу за прострочення у доставці вантажу вартості інших послуг і робіт залізниці, пов`язаних з доставкою вантажу до пункту призначення, є безпідставним та суперечить правовій природі порушеного залізницею зобов`язання з перевезення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/1524/19. Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано здійснив власний розрахунок штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу у вагонах №№57582777, 65732687, 53651840, 66938283, 64172729, 67700104, 67147017, 67889485, 56084957, 53650529, 67147017, 67157081, 65708760, 62989710, 67890905, 63462451, 61762506, 67362152, 66938382, 63835565, 55986558, 57582850, 60501764, 53651535, 66812835, 60278405, 66231101, 67678748, 63700835, 67364703, 60409737, 60220803, 68824259, виходячи з сум провізної плати, вказаних у відповідних залізничних накладних. При цьому щодо вагону №60278405, який був прийнятий до перевезення 03.12.2018 за залізничною накладною №53141925, слід зазначити, що відповідно до досильної накладної №46812681 вказаний вагон було доставлено одержувачу 29.12.2018 із складанням комерційного акту №450003/267 щодо невірно визначеної маси вантажу та наявність надлишку у розмірі 2050 кг. При цьому строк доставки вказаного вагону був продовжений залізницею з 04.12.2018 по 19.12.2018 (графа 49 досильної накладної №46812681), однак оскільки вагон був фактично доставлений одержувачу 29.12.2018 (графа 51 досильної накладної №46812681) та виданий одержувачу 30.12.2018 (графа 52 досильної накладної №46812681), то суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем штрафу у розмірі 30% від провізної плати за прострочку доставки вантажу у вагоні №60278405. Таким чином, загальна сума штрафу, нарахованого за прострочення доставки відповідачем вантажу у всіх перелічених вагонах, становить 362 244,70 грн. Розрахунки штрафу за прострочення доставки залізницею вантажу в інших вказаних вагонах (за вказаними залізничними накладними) судом визнаються обґрунтованими, так як здійснені з урахуванням Правил обчислення термінів доставки вантажів, в тому числі з урахуванням відстані доставки, кількості повних діб доставки вантажу та провізної плати (відповідно до розрахунку штрафу, долученого позивачем до позовної заяви). Відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності обставин, що є підставами для збільшення терміну доставки вантажу та звільнення відповідача від відповідальності, зокрема вказаних у п.п. 41, 116 Статуту, п.2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів. Стосовно заперечень відповідача щодо затримки доставки деяких вагонів не з вини залізниці місцевим господарським судом вірно зазначено, що п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. У контррозрахунку суми штрафу відповідач послався на повідомлення про ремонт або технічне обслуговування вагона форми ВУ-23М, повідомлення про приймання вантажних вагонів з ремонту форми ВУ-36М, акти, акти загальної форми та комерційні акти, однак суду в повному обсязі цих документів не надав. В ряді випадків інформація про їх складання в графі 49 залізничних накладних відсутня. Відтак, такі документи не можуть слугувати беззаперечними доказами порушення строків доставки вантажу з незалежних від відповідача причин, і, як наслідок, підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Згідно приписів підпункту "в" п.130 Статуту належним доказом прострочення доставки вантажу з вини залізниці є накладна, в якій відображені дати відправки вантажу та дата прибуття вантажу на станцію призначення. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню на суму 362 244,70 грн. Що стосується заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу, то колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне. Згідно зі ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації. Разом з тим, суд вказує, що для застосування вищевказаних правових норм щодо зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач повинен довести наявність тих обстави, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення. В той же час, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України наявності обставин, зокрема, тяжкого фінансового становища відповідача, завдання збитків, на підставі яких суд би міг дійти висновку щодо наявності підстав, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення, а відтак, клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зменшення розміру штрафних санкцій не підлягає задоволенню. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі Відхиляючи твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі, слід зазначити наступне. За змістом п.п. 2, 3 розділу I Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, вбачається, що тарифи, збори та плати, наведені у цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, вузької та європейської колій мережі залізниць України загального користування для всіх суб`єктів господарювання, які беруть участь у процесі організації та здійснення перевезень вантажів залізничним транспортом. Державні регульовані тарифи встановлюються, зокрема, на внутрішні вантажні перевезення, що здійснюються на лініях широкої та європейської колій загальної мережі залізниць України, користування вагонами і контейнерами перевізника, роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких наведено в розділі III цього Збірника. Пунктами 6, 11 розділу I Збірника тарифів визначено, що тарифи застосовуються при визначенні плати за перевезення вантажів вантажною і великою швидкістю та пасажирськими поїздами за відстань залізницями України у внутрішньому сполученні - від станції відправлення до станції призначення, які відкриті від виконання комерційних операцій згідно з Тарифним керівництвом №4 залізниць України; плата за перевезення визначається згідно з Правилами застосування тарифів, наведеними в розділі II цього Збірника. Для розрахунку плати за перевезення вантажів потрібно визначити належність вагона - перевізника, власний або орендований, у якому пред`являється до перевезення вантаж або перевезення у порожньому стані, і вибрати тарифну схему; при перевезенні вантажів у вагоні перевізника, крім транспортерів, базова ставка плати визначається як сума інфраструктурної для вагонів перевізника та вагонної складових плати (тарифу), що передбачено підпунктом 1.1.5 п. 1.1 розділу II Збірника тарифів. Після встановлення номера тарифної схеми, що відповідає даному виду відправки та перевезенню, необхідно звернутись до таблиць розділу IV цього Збірника, в яких наведені базові ставки плати за перевезення відповідно до відстані перевезення (підпункт 1.1.11 п. 1.1 розділу II Збірника тарифів). Отже, законодавцем передбачено встановлення державних регульованих тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, що зумовлює визначення плати за перевезення вантажу залізницею із застосуванням тарифних схем, що встановлені розділом IV. Ставки плати за перевезення Збірника тарифів на перевезення вантажів. Пунктом 1.2 розділу IV Збірника тарифів передбачено, що плата за тарифними схемами визначається залежно від відстані перевезення, а, відтак, є провізною платою, що справляється перевізником за доставку вантажу залізницею до станції призначення. Додатком №1 до Правил оформлення перевізних документів визначено форму накладної як перевізного документа на залізниці із розшифруванням даних, що вносяться до її граф; додатком №2 до цих Правил зазначено форму відомості вагонів. Так, до накладної залізницею-перевізником вносяться відомості щодо провізної плати (графа 31), плати за проїзд провідника (графа 32), плати за охорону вантажу залізницею (графа 33), інших платежів, сплачених на станції відправлення (графи 35, 36, 37), а також усього суми платежів, сплачених відправником (графа 34). Відтак, у графі 34 залізничної накладної відображається загальна сума платежів, сплачених відправником на користь залізниці та зазначених у графах 31-33, 35-37 такого перевізного документа, у тому числі провізної плати, як плати за перевезення, та зборів за роботи і послуги, надані залізницею під час перевезення вантажу. Законодавцем розмежовано поняття "провізна плата", яка є регульованим державою тарифом за надання залізницею послуг з перевезення вантажів, та "інші платежі", що справляються за надання (виконання) інших, пов`язаних з перевезенням послуг і робіт. Пунктом 116 Статуту залізниць України визначено шкалу розрахунку штрафу, що підлягає до сплати залізницею одержувачу вантажу за порушення термінів його доставки, розмір якого залежить від кількості прострочених діб доставки вантажу та розраховується у відсотковому співвідношенні від суми провізної плати, сплаченої відправником на користь залізниці-перевізника. Тобто сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу залізницею обчислюється, виходячи із даних щодо суми провізної плати, зазначеної у конкретній залізничній накладній (графа 31), на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу залізничним транспортом, що узгоджується з приписами ч. 3 ст. 313 ГК України, п.п. 6, 23 Статуту залізниць України, п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів. Водночас, погоджена сторонами спору у договорі вартість послуги перевезення, до якої поряд з тарифом на перевезення (провізною платою) включено збори за надання залізницею послуг і виконання робіт, пов`язаних з перевезенням вантажів (зокрема, плату за користування вагонами перевізника), не є провізною платою в розумінні ч. 1 ст. 916 ЦК України, ч.ч. 1, 5 ст. 307 ГК України та п.п. 2, 3 розділу I, п. 1.1 розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України. При цьому, державне регулювання тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, як провізної плати, та додаткових зборів за надання залізницею послуг і виконання робіт, пов`язаних з перевезенням вантажів, має нормативне обмеження сторін правовідносин з перевезення вантажу залізницею, що займає монопольне становище на ринку таких послуг, щодо вільного визначення у договірному порядку вартості послуги з перевезення вантажу. Договір, укладений між сторонами спору щодо перевезення вантажу залізницею, не може змінити базові тарифні ставки провізної плати, а його сторони при визначення вартості перевезення вантажу мають керуватися приписами ст.ст. 307, 311 ГК України та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317. Відхиляючи доводи позивача щодо визначення розміру провізної плати для обрахунку штрафу, колегія суддів керується правовими висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які викладені у постанові від 21.02.2020 у справі № 910/1524/19, а саме: "колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від правових позицій Верховного Суду у постановах від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18, від 09.09.2019 у справі №910/14170/18 та від 12.09.2019 у справі № 910/10427/18 щодо обчислення суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу залізницею, виходячи із загальної суми платежів, сплаченої відправником на користь залізниці та відображеної у графі 34 залізничної накладної, та зауважує на необхідності здійснення розрахунків штрафу в порядку п. 116 Статуту залізниць України у відсотковому співвідношенні від суми провізної плати, зазначеної у графі 31 залізничної накладної, залежно від кількості днів прострочення у доставці вантажу". При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України). Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, а всі аргументи учасників справи належним чином оцінені місцевим господарським судом. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29). За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову. Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав. Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 у справі №910/6697/19. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 у справі №910/6697/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2019 у справі №910/6697/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6697/19 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено 13.10.2020. Головуючий суддя І.М. Скрипка Судді А.І. Тищенко Ю.Б. Михальська