Постанова Львівський апеляційний суд № 466/3692/20

Справа № 466/3692/20 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С. Провадження № 33/811/1324/20 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 рокуЛьвівський апеляційний суд у складі судді Партики І. В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2020 року щодо останнього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з оскарженою постановою, ОСОБА_1 18.05.2020р. о 00:19 год. на вул. Липинського,7 у м.Львові керував автомобілем марки «Mercedes-Benz B170» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився в установленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер Алкотест 6820» тест №750 в присутності двох свідків, результат огляду 1,56 %, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України. На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2020 року, скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови зазначає, що судове повідомлення із Шевченківського районного суду йому не надходили, про розгляд справи не було відомо, що позбавило його можливості скористатись своїм правом на захист. 02.09.2020 р. у поштовій скриньці за місцем свого проживання, було знайдено конверт в якому була постанова суду від 30.06.2020 про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУАП. По суті апеляційних вимог зазначає, що постанова винесена з порушенням норм процесуального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та суворе застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною, не обґрунтованою та підлягає скасуванню. Зазначає, що інспектором не виконано вимоги Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, не скеровано його на огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення такої перевірки, а також не роз`яснено права. У судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги і доводи своєї апеляційної скарги підтримав повністю та просив такі задоволити. Заслухавши доповідь головуючого, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови слід поновити, як такий, що пропущений з поважних причин, а у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити виходячи з наступного. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого і вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові судді обставин, підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18№522081 від 18.05.2020, згідно якого огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився в установленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер Алкотест 6820» тест №750 в присутності двох свідків, пояснення яких долучено до матеріалів справи; поясненнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; результаті огляду, де зафіксовано показник 1,56 % алкоголю у крові ОСОБА_1 . Дані докази повністю узгоджуються між собою. Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю. Жодних порушень прав ОСОБА_1 , у тому числі і права на захист та справедливий суд, ні під час складання і оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час розгляду адміністративної справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено. Доводи апеляційної скарги про незаконність, необґрунтованість постанови суду першої інстанції та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки такі не знайшли свого підтвердження. Накладене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.33 КУпАП та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень. За таких умов постанову судді першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП постановив: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2020 року щодо останнього за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2020 року щодо останнього за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Партика І. В.