Постанова Львівський апеляційний суд № 466/10283/19
від 31.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 466/10283/19 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б. Провадження № 33/811/143/21 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2021 року м. Львів Суддя судової палати в кримінальних справах Львівського апеляційного суду Гончарук Л.Я., з участю адвоката Соколова О. захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Шульгана І.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22 січня 2020 року,- в с т а н о в и в : цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно постанови, 14 серпня 2019 року о 19.40 год. гр. ОСОБА_1 в м. Львові на пр. Чорновола, 16, на парковці Торгового центру «Ашан», керуючи автомобілем марки «Kia Carnival», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху не дотримався інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль марки «Renault Laguna», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. На вказану постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить визнати поважною причину пропуску терміну на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та поновити йому цей термін, визнати поважною причину пропуску ним терміну на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції в зв`язку з несвоєчасним отриманням копії постанови. Оскаржувану постанову скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно нього закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що матеріали справи не містять належних доказів скоєння caмe ним адміністративного правопорушення. Заслухавши виступ захисника Соколова О., який підтримав подану апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Розгляд справи проводиться за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Так, як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 при вищезгаданих обставинах справи вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. При цьому, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 067709 від 03.12.2019, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 067708 від 03.12.2019, схемою місця ДТП та іншими матеріалами адміністративної справи, які узгоджуються між собою та достовірність таких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов`язаний був з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення застосовується до осіб, які як учасники дорожнього руху порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. На переконання апеляційного суду суд першої інстанції при розгляді справи № 466/10283/19 в повній мірі даної вимоги закону дотримався. На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про відсутність складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення. Стосовно доводів апелянта про те, що схема місця ДТП є недопустимим доказом, то слід зазначити, що відомості схеми ДТП, в повній мірі відображують місце вчинення, сталі орієнтири, які містились на місці ДТП, перелік видимих пошкоджень транспортного засобу, який залишився на місці ДТП. Така схема складена у присутності особи, автомобіль, якої отримав пошкодження внаслідок ДТП, при цьому, апеляційний суд звертає увагу, що будь-яких зауважень не надходило та скарг відносно неї до органів поліції не подано. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови. Разом з тим, суддя суду першої інстанції підставно вказала, що строки визначені ч. 2 ст. 38 КУпАП для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП минули і прийшла до обґрунтованого висновку, що провадження у справі про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. З врахуванням наведених підстав пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, суд вважає за необхідне поновити цей строк. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22.01.2020 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 22.01.2020 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук