LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824761/19771/20

від 05.10.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу адвоката Банцера А.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністрат…

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. Київ, вул. Солом`янська , 2-а ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 жовтня 2020 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Банцера А.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2020 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200, 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 13.06.2020 року о 16 год. 20 хв. керував автомобілем «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Турчина, 4 в м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись з вказаним рішенням адвокат Банцер А.О. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що приймаючи рішення по справі, суд з недостатньою повнотою з`ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема вказує, що він не мав ознак наркотичного сп`яніння, а тому підстав для направлення на огляд на стан сп`яніння не було, чим порушено порядок проведення огляду, встановленого КУпАП та Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції". Також вказує, що від огляду на стан сп`яніння він не відмовлявся, наполягав на проходженні огляду на місці за допомогою технічного приладу. Також зазначає, що складений протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Банцера А.О., які підтримали апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступного висновку. ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції надав пояснення, що відповідають змісту апеляційної скарги, та просив її задовольнити з наведених в ній підстав. Проте, як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 108674 від 13.06.2020 року ОСОБА_1 13.06.2020 року о 16 год. 20 хв. керував автомобілем «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Турчина, 4 в м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Також із змісту даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився з протоколом, підписав його, про бажання пройти огляд на стан сп`яніння не заявляв. У письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. За результатами перегляду відеозапису з нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, було встановлено, що працівниками поліції у присутності свідків ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, у зв`язку із виявленням у нього ознак такого сп`яніння, на що останній відмовився через те, що поспішав по роботі. При цьому працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та наслідки у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, після чого ознайомили із змістом складеного протоколу. У письмових поясненнях ОСОБА_1 вказує на порушення складання матеріалів про адміністративне правопорушення, що спростовується наявним відеозаписом, про бажання чи згоду пройти огляд на стан сп`яніння останній не повідомив. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння. Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, доводять порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, а отже і вчиненням ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №108674 від 13.06.2020 року відповідає положенням ст. 256 КУпАП, містить підписи свідків. Крім того, апеляційний суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 щодо відсутності у нього ознак наркотичного сп`яніння на момент зупинки транспортного засобу, оскільки такі ознаки вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, а будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі, ОСОБА_1 або його захисник не надали. При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння незалежно від факту перебування особи у такому стані. Доводи апеляційної скарги в частині, що працівники поліції відмовили у проходженні огляду на місці за допомогою спеціального технічного приладу не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки стан наркотичного сп`яніння встановлюється лише у медичному закладі лікарем-наркологом. Також апеляційний суд звертає увагу на наявність в матеріалах справи розписки ОСОБА_4 щодо зобов`язання припаркувати автомобіль «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_1 , що свідчить про відсторонення працівниками поліції ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність події і складу правопорушення є необґрунтованими. Клопотання про повернення справи правоохоронному органу для належного оформлення нормами КУпАП не передбачено, а тому задоволенню не підлягає. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП апеляційний суд вправі вийти за межі апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Однак в ході апеляційного розгляду жодних даних, які б свідчили про неправильне застосування суддею місцевого суду норм матеріального права або порушення норм процесуального права не встановлено. За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для скасування постанови та закриття провадження у справі. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Банцера А.О. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200, 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - без змін. Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»