LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд2-1003/10

від 21.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

справа № 2-1003/10 головуючий у суді І інстанції Васильченко О.В. провадження № 22-ц/824/15671/2019 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 21 вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А., за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» про заміну сторони стягувача у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в : ТОВ «ФК «Женева» звернулося до суду із заявою у якій просило замінити сторону стягувача з виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 квітня 2010 року у справі № 2-1003/10. Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 27 квітня 2010 року позов ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. 14 березня 2018 року ПАТ «Банк Форум» відступив ТОВ «ФК «Женева» право вимоги щодо стягнення заборгованості, зокрема, з ОСОБА_1 . За таких обставин, новим кредитором у зобов`язанні є ТОВ «ФК «Женева», у зв`язку з чим виникла необхідність у заміні сторони стягувача. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Женева» про заміну сторони стягувача. Замінено сторону стягувача у виконавчому листі № 2-1003/10 замість ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «ФК «Женева». Задовольняючи заяву, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що на даний час кредитором у зобов`язанні є ТОВ «ФК «Женева», виконавче провадження на підставі виконавчих листів не відкрито, таким чином наявні всі підстави для задоволення заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому листі № 2-1003/10. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Женева» про заміну сторони стягувача. Апеляційна скарга мотивована тим, що з матеріалів справи не вбачається, що у цій справі було видано виконавчі листи та було відкрито виконавче провадження; судом першої інстанції не з`ясовано чи було виконано рішення суду на час звернення з заявою про заміну стягувача, не перевірив достовірність наданих документів щодо передачі прав вимоги, матеріали справи не містять доказів повідомлення боржників про зміну кредитора у зобов`язанні; матеріали справи не містять кредитної справи відповідача, яка мала б бути передана новому стягувачу. Натомість, матеріали справи містять лише акт складений та підписаний посадовим особами ТОВ «ФК «Женева» про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 0322/07/01 відповідача; позивачем не надано платіжного документу про викуп у колишнього стягувача права вимоги згідно договору про відступлення права вимоги до договору № 1050-ф від 14 березня 2018 року, що в свою чергу, взагалі ставить під сумнів сам факт переходу права вимогу до нового стягувача по кредитному договору № 0322/07/01; колишнього стягувача в особі ПАТ «Банк Форум» вже не існує і неможливо перевірити і встановити інформацію про дійсність передачі права вимоги новому кредитору; строку пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився; боржник може не платити цесіонарові, якщо відступлення вимоги не підтверджене документально; суд позбавлений можливості встановити, які саме порядок та умови відступлення клієнтом факторові свого права вимоги до боржників передбачені договором, оскільки у витягу із цього договору немає умов, не вказані початкові суми тіла кредиту, непростроченого залишку, проценту, розміри комісії та пені; позивачем не доведено, що відповідач як позичальник отримав кредитні кошти відповідно до умов, передбачених згідно кредитного договору, не надано належного розрахунку заборгованості за кредитним договором, з якого вбачалося б, яким саме чином та за який період обчислені кожна зі складових зазначеної позивачем загальної суми заборгованості, у тому числі з урахуванням валюти кредитного зобов`язання та курсу цієї валюти до гривні, встановленого НБУ на відповідну дату; наявність заборгованості відповідача за кредитним договором не підтверджена належними доказами, оскільки сам по собі розрахунок не є належним, достовірним та достатнім доказом існування заборгованості; позивачем не надано доказів того, що на момент переходу до нього прав за кредитним договором все ще існує заборгованість; відсутні докази про те, що право вимоги до боржника (відповідача), яке виникло в банку, було передано ним в саме такому обсязі зобов`язань та на яких умовах банк відступив право вимоги за вказаним кредитним договором. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що Подільським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення від 27 квітня 2010 року у справі № 2?1003/10, яким позов ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» кредитні кошти в іноземній валюті у сумі 21 316 доларів США 13 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 23 березня 2010 року становить 169 557 грн 02 коп.; штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих відсотків у розмірі 25 601 грн 55 коп.; судовий збір в розмірі 1 570 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн., всього - 196 978 грн 57 коп. (а.с. 16-18). Згідно з здавального акта цивільних справ за 2010 рік цивільна справа № 2-1003/10 за позовом АКБ «Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості знищена у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 14). Як вбачається з рішення суду ПАТ «Банк Форум» є правонаступником майна, всіх прав та обов`язків АКБ «Форум». 21 вересня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0322/07/01-А. Відповідно до п.п.1.1. кредитного договору банк надав відповідачеві кредит у розмірі 21 000 доларів США для придбання автомобіля, строком до 21 вересня 2014 року, процентна ставка за кредитними коштами становить 11,5% річних. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки № 225733 від 21 вересня 2007 року. Відповідно до п.п. 2.3, 3.3.2 кредитного договору, відповідач зобов`язався здійснювати повернення кредиту частинами щомісячно у сумі не менше 250 доларів США на відкритий йому позичковий рахунок. Згідно з п. 2.7 кредитного договору відповідач зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами. З 01 грудня 2008 року ОСОБА_1 не сплачує щомісячних платежів, а з 23 лютого 2009 року не сплачує відсотки за користування кредитними коштами, чим порушує умови кредитного договору. Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 13 червня 2014 року № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» та згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду № 49 з 16 червня 2014 року розпочалась процедура ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (- ПАТ «Банк Форум»). Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом UA-EA-2018-01031-000398-a від 16 лютого 2018 року, на підставі договору № 1050-Ф про відступлення прав вимоги від 14 березня 2018 року ПАТ «Банк Форум» відступив ТОВ «ФК «Женева» право вимоги щодо стягнення заборгованості, зокрема, з ОСОБА_1 у розмірі 512 582 грн 04 коп. (а.с. 3-5). Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положенням щодо організації продажу активів (майна) боржників, що ліквідуються, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 березня 2016 року № 388, статтями 512-516 ЦК України. Відповідно до частини 6 стаття 51 цього Закону майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках). З наведених положень слідує, що фізична або юридична особа має право придбати на відкритих торгах (аукціону) дебіторську заборгованість та право вимоги за кредитними договорами неплатоспроможного банку, що ліквідується. Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, на підтвердження заявлених вимог ТОВ «ФК «Женева» надало договір № 1050-Ф про відступлення прав вимоги від 14 березня 2018 року, витяг з додатку № 1 до договору № 1050-Ф про відступлення прав вимоги від 14 березня 2018 року, наказ про призначення директора ТОВ «ФК «Женева» та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На підтвердження статусу заявника, як фінансової установи, було надано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВ «ФК «Женева» від 24 вересня 2018 року, яке долучено до відзиву на апеляційну скаргу. На підтвердження факт переходу права вимогу до нового стягувача по кредитному договору № 0322/07/01, було надано платіжне доручення № 316 від 27 лютого 2018 року, яке долучено до відзиву на апеляційну скаргу. За таких підстав, колегія апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що не з`ясовано в природу правовідносин за вказаним договором та не підтверджено факт переходу права вимогу до нового стягувача. Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Аналогічне положення міститься й у частині першій статті 442 ЦПК України. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Підставою правонаступництва є відступлення права вимоги відповідно до положень глави 47 ЦК України. Правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за кредитними договорами, яке підтверджено документально. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України), може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно із статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Виходячи із положень норм права, які регламентують спірні правовідносини, заміна осіб у окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Враховуючи положення статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництвом на стадії виконання судового рішення, відбувається вибуття кредитора. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження. Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, переходить і право бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про заміну стягувача. Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не впливає на його інтереси, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі. Оскільки відповідно до договору № 1050-Ф про відступлення прав вимоги від 14 березня 2018 року, право вимоги за кредитним договором на підставі заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 квітня 2010 року у справі № 2-1003/10 перейшло до ТОВ «ФК «Женева», врахувавши наведені норми права та правовий висновок Верховного Суду України, колегія суддів дійшла висновку, що заява ТОВ «ФК «Женева» про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 12 жовтня 2020 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді В.М. Волошина Т.А. Слюсар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»