Постанова 4872 № 916/3677/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3677/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий: судді секретар судового засідання: Представники учасників у справі: Від ТОВ «Репида» Від Державної екологічної інспекції в Одеській областіБогатир К.В. Бєляновський В.В., Філінюк І.Г. Арустамян К.А. адвокат Чернієнко О.В. головний спеціаліст юрисконсульт відділу правового забезпечення Лех А.О. розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від27.05.2020 (суддя суду першої інстанції: Літвінов С.В..; час і місце оголошення ухвали: 27.05.2020, м. Одеса, просп. Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області) у справі за позовом до відповідача про№ 916/3677/19 Державної екологічної інспекції в Одеській області Товариства з обмеженою відповідальністю «Репида» стягнення 289 980,00 грн. ВСТАНОВИВ: Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Репида», в якому просила господарський суд: про стягнення 289980,00 грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 в задоволені позову Державної екологічної інспекції в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Репида» про стягнення 289980,00 грн. відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції обгрнутоване тим, що матеріалами справи не підтверджена та не доведена позивачем причетність осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до фактів незаконного добування водних живих біоресурсів. Також зазначених осіб не було притягнуто до адміністративної та/або кримінальної відповідальності. Окрім того, позивачем не доведено існування протиправної поведінки ТОВ «Репида» у вигляді незаконного вилову водних біоресурсів, а, відтак, відсутній один зі складових елементів складу господарського правопорушення, необхідний для стягнення збитків. З огляду на це, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. 07.07.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 по справі № 916/3677/19. Апелянт не погоджується із зазначеним рішенням із підстав не з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права та зазначає наступне. Апелянт вказує, що причетність рибалок ТОВ «Репица» до вилову 10.08.2017 року біоресурсів на озері Кугурлай з порушенням п. 6, 11 Правил промислового рибальства в рибогосподарських об`єктах України та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення №000497 від 10.08.2017 та №000498 від 10.08.2017 за ст. 85 ч. 4 КУпАП, в яких зафіксовано, що рибалки ТОВ «Репида» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на озері Кугурлай район села Ларжанка Ізмаїльського району здійснили промисловий лов ятерями рачачими в бочці 24мм - 14 штук, вічко в бочці 25 мм-12 штук. Апелянт зазначає, що дані протоколи були підписанні особами, які притягаються до адміністративної відповідальності без будь-яких зауважень, заперечень, доповнень або скарг. З огляду на це, апелянт просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 27 травня 2020 року по справі №916/3677/19 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Репида» задовольнити повністю. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 по справі № 916/3677/19 - залишено без руху; встановлено Державній екологічній інспекції в Одеській області строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів судового збору у сумі 6 524,55 грн. до 30.07.2020; роз`яснено Державній екологічній інспекції в Одеській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. 30.07.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції в Одеській області надійшла заява про усунення недоліків до якої було додано платіжне доручення № 261 від 22.07.2020. Відповідно до даного платіжного доручення Державна екологічна інспекція в Одеській області сплатила судовий збір у сумі 6 524,55 грн., чим усунула недоліки апеляційної скарги. Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 198 від 03.08.2020, у зв`язку з відпусткою судді Мишкіної М.А. з 20.07.2020 по 21.08.2020, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3677/19. Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 справу №916/3677/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя Богатир К.В., судді Бєляновський В.В., Філінюк І.Г. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 прийнято апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 по справі № 916/3677/19 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 по справі № 916/3677/19; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 01.09.2020; роз`яснено учасникам справи про їх право до 01.09.2020 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи; призначено справу № 916/3677/19 до розгляду на 05 жовтня 2020 о 15:00; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; відмовлено у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції в Одеській області про витребування доказів. Відповідач не використав своє процесуальне право та не надав до Південно-західного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 по справі № 916/3677/19. 05.10.2020 у судовому засіданні прийняли участь представники сторін по справі: від позивача - головний спеціаліст юрисконсульт відділу правового забезпечення Лех А.О., а від відповідача - адвокат Чернієнко О.В Оскільки представники обох сторін з`явилися у судове засідання, то на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 по справі № 916/3677/19 по суті, адже у даному випадку ніщо не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк. Фактичні обставини, встановлені судом. В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Так предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною. Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні, згідно статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" регулюються цим законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Згідно статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Тваринний світ, як зазначено у преамбулі Закону України "Про тваринний світ" є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об`єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Одеської області на озері ОСОБА_3 було виявлено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 85 ч. 4 КУпАП. На підставі ст. 255 КУпАП були складенні протоколи про адмінстативні правопорушення №000497 від 10.08.2017 та №000498 від 10.08.2017 за ст. 85 ч. 4 КУпАП, в яких зафіксовано, що рибалки ТОВ «Репида» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на озері Кугурлай район села Ларжанка Ізмаїльського району здійснили промисловий лов ятерями рачачими в бочці 24мм - 14 штук, вічко в бочці 25 мм-12 штук при тому, що згідно п. 12 режиму рибогосподарської експлуатації водних біоресурсів озер Ялпуг-Кугурлай в умовах спеціального товарного рибного господарства вічко в бочці ятеря рачачого повинно бути 26 мм, та нанесли збитки рибному господарству України виловом раків в кількості 720 штук. Відповідно до п.1.11 Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища 12.07.2004 №248/273, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за №1446/10045 визначення обсягів збитків та розміри стягнення за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб, інших водних ресурсів здійснюють посадові особи органів рибоохорони. Управління державного агентства рибного господарства на підставі матеріалів Державної екологічної інспекції в Одеській області було розраховано розмір збитків, які нанесенні рибному господарству України. Відповідно до вказаної методики управлінням Державного агентства рибного господарства було визначено обсяг збитків та розмірів стягнень за незаконне добування (збирання) водних об`єктів, а саме раків, які промислово добуті з порушенням п. 12 режиму рибогосподарської експлуатації водних біоресурсів озер Ялпуг-Кугурлай в умовах спеціального товарного рибного господарства (2013-2022 рр.). Отже, позивач вважає, що сума збитків завдана навколишньому природному середовищу внаслідок протиправних дій становить 289980,00 грн. 13.09.2019 року по зазначеним адміністративним матеріалам Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області прийняв рішення про направлення зазначених матеріалів до Державної екологічної інспекції в Одеській області для належного оформлення. Згодом Державна екологічна інспекція в Одеській області повторно направила матеріали до суду. 25.10.2017 постановами Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.10.2017 адміністративні матеріали, що надійшли від Державної екологічної інспекції в Одеській області відносно ОСОБА_1 та відносно ОСОБА_2 , направлені до Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області для вирішення питання щодо наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 КК України. Як вбачається з доданого до позову листа Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області, який 29.11.2019 надійшов до позивача, Керівником місцевої прокуратури повідомлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017160150003202 від 11.11.2017 триває, хід досудового розслідування перебуває на контролі Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області. Окрім того, в матеріалах справи міститься надане відповідачем клопотання про долучення доказів, а саме копію запиту прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області №16.41-52-568ВИХ-20 від 23.01.2020р. та копію відповіді старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області за вх. № 44/нвх. 276 від 04.02.2020. Як вбачається з відповіді старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017160150003202 від 11.11.2017 триває. Жодній особі про підозру у вказаному кримінальному провадженні не повідомлено, в тому числі не повідомлено про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . До суду обвинувальний акт по вказаному кримінальному провадженні не скеровувався. Відповідно до ст. 62 Конституцій України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідно до ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Колегія суддів встановила, що матеріалами справи не підтверджена та не доведена позивачем причетність осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до фактів незаконного добування водних живих біоресурсів. Також зазначених осіб не було притягнуто до адміністративної та/або кримінальної відповідальності Згідно ч.1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав. За правилами ч.1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. В ч.1 ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. Колегія суддів зауважує, що для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків потрібна наявність складу правопорушення, в т.ч.: протиправне діяння; безпосередньо збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає. Вказуючи на наявність протиправної поведінки з боку ТОВ «Репида», позивач посилається на незаконний вилов водних біоресурсів на озері Кугурлуй рибалками відповідача. Доказами, що підтверджують його позицію, позивач називає протоколи про адміністративне правопорушення від 10.08.2017 № № 00049, 000498. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає передумов для задоволення позову, оскільки всупереч вимогам ч.1 ст.74 ГПК України Інспекцією не доведено існування протиправної поведінки ТОВ «Репида» у вигляді незаконного вилову водних біоресурсів, а, відтак, відсутній один зі складових елементів складу господарського правопорушення, необхідний для стягнення збитків. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже з урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами факту незаконного вилову водних біоресурсів на озері Кугурлуй рибалками відповідача, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Щодо посилань апелянта на те, що причетність рибалок ТОВ «Репида» до вилову 10.08.2017 року біоресурсів на озері Кугурлай з порушенням п. 6, 11 Правил промислового рибальства в рибогосподарських об`єктах України та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення №000497 від 10.08.2017 та №000498 від 10.08.2017 за ст. 85 ч. 4 КУпАП, в яких зафіксовано, що рибалки ТОВ «Репида» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на озері Кугурлай район села Ларжанка Ізмаїльського району здійснили промисловий лов ятерями рачачими в бочці 24мм - 14 штук, вічко в бочці 25 мм-12 штук, колегія суддів зазначає наступне. Із матеріалів справи вбачається, що вищевказані протоколи про адміністративні правопорушення №000497 від 10.08.2017 та №000498 від 10.08.2017 в графі «Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення» не містять підписів порушників, замість них є запис осіб, які склали протокол, наступного змісту «від підпису відмовився». Протоколи містять особисті підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тільки в графі «Відмітка про отримання другого екземпляру протоколу № 000497 або 000498 про адміністративне правопорушення», що не свідчить про визнання та підтвердження вказаними особами фактів, викладених у протоколах, в тому числі про їх причетність до господарської діяльності ТОВ «Репида» та до незаконного вилову раків на озері Кугурлай район села Ларжанка Ізмаїльського району 10.08.2017. Окрім того в матеріалах даної справи є лист Вих. № 1401 від 14.01.2020 за підписом директора ТОВ «Репида», адресований господарському суду, в якому керівник відповідача повідомляє суд, що за період з 28.07.2017 по теперішній час гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не працювали та не працюють у ТОВ «Репида». У вказаний період з зазначеними особами не було укладено жодних договорів та угод, у тому числі трудових договорів. Зазначені особи не отримували жодних виплат від підприємства ТОВ «Репида» так як не мають ніякого відношення до підприємства. У підтвердження викладеного у вищевказаному листі ТОВ «Репида» надала до господарського суду первісні документи, які також містяться у матеріалах справи: Звіт про суми нарахованої заробітної плати (форма № Д4) за 08 місяць 2017 року; Таблиця

5. Відомості про трудові відносини осіб. Звіт за 08 місяць 2017 року; Таблиця

6. Відомості про нарахування заробітної плати, звітний місяць 08 рік 2017. Як було встановлено колегією суддів при ознайомленні із матеріалами даної справи, у вказаних вище звітах та відомостях ТОВ «Репида» за серпень 2017 року відсутні прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З вищевикладеного вбачається, що за результатами розгляду протоколів про адміністративні правопорушення №000497 від 10.08.2017 та №000498 від 10.08.2017 їх було направлено до Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області для вирішення питання щодо наявності складу кримінального правопорушення. Було відкрито кримінальне провадження № 12017160150003202 від 11.11.2017. Як вбачається з відповіді старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017160150003202 від 11.11.2017 триває. Отже посилання апелянта на протоколи про адміністративні правопорушення №000497 від 10.08.2017 та №000498 від 10.08.2017 жодним чином не доводить існування протиправної поведінки ТОВ «Репида» у вигляді незаконного вилову водних біоресурсів, тому відсутній один зі складових елементів складу господарського правопорушення, необхідний для стягнення збитків. Окрім того, апелянт вказав, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив Інспекції в задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме матеріалів кримінального провадження №12017160150003202 досудове розслідування у якому проводить слідчий відділ Ізмаїльського ВП ГУ НП в Одеській області. На думку апелянта вище зазначенні документи підтвержують порушення ТОВ «Репида» режиму рибогосподарської експлуатації водних біоресурсів озер Ялпуг-Кугурлай в умовах спеціального товарного рибного господарства (2013-2022 pp.), п. 6. 11 Правил промислового рибальства в рибогосподарських об`єктах України та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ». Відповідно до ч. 6, 7 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. З огляду на вищенаведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що факт наявності в діях особи протиправної поведінки встановлюється саме обвинувальним вироком суду в кримінальному провадженні, а не матеріалами кримінального провадження. Тому матеріали кримінального провадження №12017160150003202 не можуть бути належними та допустимими доказами наявності у діях відповідача порушення режиму рибогосподарської експлуатації водних біоресурсів озер Ялпуг-Кугурлай, а відмова суду першої інстанції у витребуванні доказів була обґрунтованою. З аналогічним клопотанням позивач звертався також до апеляційного господарського суду при подачі апеляційної скарги. Пунктом 4 резолютивної частини ухвали від 04.08.2020 про відкриття апеляційного провадження колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції в Одеській області про витребування доказів. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної екологічної інспекції в Одеській області є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки будь-яких порушень норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні рішення судом першої інстанції, апеляційним господарським судом не було встановлено. Висновки апеляційного господарського суду: Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено. За вказаних обставин оскаржене рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта. Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 по справі № 916/3677/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 12.10.2020. Головуючий К.В. Богатир Судді: В.В. Бєляновський І.Г. Філінюк