LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855580/1701/20

від 12.10.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1701/20 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо відмови в нарахуванні та виплаті пільг на послугу з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів неправомірними; - зобов`язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради розрахувати та забезпечити виплату позивачу суми пільг на вивезення великогабаритних та ремонтних відходів, починаючи з 01.08.2019 і по теперішній час, виходячи з нормативу 50 % від встановленого тарифу; - визнати дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо ненадання позивачу інформації про розрахунок розміру пільг на оплату кожного виду житлово - комунальних послуг (опалення, водопостачання тощо) за жовтень, листопад, грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року неправомірними; - зобов`язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради надати позивачу повну інформацію про розрахунок розміру пільг на оплату кожного виду житлово- комунальних послуг (опалення, водопостачання тощо) за жовтень, листопад, грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 позов задоволено частково: визнано дії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 інформації про розрахунок розміру пільг на оплату кожного виду житлово - комунальних послуг (опалення, водопостачання тощо) за жовтень, листопад, грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року неправомірними; зобов`язано Департамент соціальної політики Черкаської міської ради (18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, код ЄДРПОУ 37853109) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) повну інформацію про розрахунок розміру пільг на оплату кожного виду житлово- комунальних послуг (опалення, водопостачання тощо) за жовтень, листопад, грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, за статусом «ветеран військової служби» та користується пільгами в розмірі 50 - відсотків у межах норм споживання. 03.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики із інформаційним запитом, в якому просив повідомити таке: 1) відомості про причини ненарахування відповідних сум за вивезення, так званого, великогабаритного сміття ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» у серпні, вересні поточного року, а також про ненарахування відповідних сум пільг за вивезення того ж, так званого великогабаритного сміття Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради у жовтні, листопаді, грудні 2019 року та січні, лютому 2020 року; 2) відомості про розрахунок пільг на оплату кожного виду (опалення, водопостачання т.д. і т.п.) житлово-комунальних послуг за жовтень, листопад, грудень 2019 року та січень, лютий 2020 року. Департамент соціальної політики Черкаської міської ради листом від 11.03.2020 № 25/28-5/01-27 розглянув інформаційний запит позивача від 03.03.2020, в якому зазначив, що згідно з листом роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 27.08.2019 № 1278/01/111-19/207 надання пільг на послугу з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів можливе у складі послуги на вивіз побутового сміття (побутових відходів) у разі затвердження її в тарифі відповідної послуги відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1010 та у межах соціального нормативу, встановленого Постановою. Враховуючи викладене вище, Департамент не може здійснювати відшкодування пільг на послугу з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів. Крім того, зазначив, що сума пільги ОСОБА_1 на оплату житлово-комунальних послуг, яка розрахована в межах норм споживання становить: за жовтень 2019 року - 737, 09 грн., листопад 2019 року - 1 185, 45 грн., грудень 2019 року - 1 143, 21 грн., січень 2020 років - 1 149, 88 грн., лютий 2020 року - 929, 41 грн. Не погоджуючись з даною відповіддю відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки відповідач не надав повної відповіді на інформаційний запит позивача, а саме відомості про розрахунок пільг на оплату кожного виду (опалення, водопостачання т.д. і т.п.) житлово-комунальних послуг за жовтень, листопад, грудень 2019 року та січень, лютий 2020 року, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. При цьому, відмовляючи у задоволенні позову в частині про визнання дій Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо відмови в нарахуванні та виплаті пільг на послугу з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів неправомірними та зобов`язання Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради розрахувати та забезпечити виплату позивачу суми пільг на вивезення великогабаритних та ремонтних відходів, починаючи з 01.08.2019 і по теперішній час, виходячи з нормативу 50 % від встановленого тарифу, суд першої інстанції зазначив, що надання пільг на послугу з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів можливе у складі послуги на вивіз побутового сміття (побутових відходів) у разі затвердження її в тарифі відповідної послуги відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1010 та у межах соціального нормативу, встановленого даною Постановою КМ України. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову в частині про визнання дій Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо відмови в нарахуванні та виплаті пільг на послугу з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів неправомірними та зобов`язання Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради розрахувати та забезпечити виплату позивачу суми пільг на вивезення великогабаритних та ремонтних відходів, починаючи з 01.08.2019 і по теперішній час, виходячи з нормативу 50 % від встановленого тарифу, обмежив задоволення вимог позивача і зазначив період до 04.09.2019, оскільки право на такі пільги прямо визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання дій Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо відмови в нарахуванні та виплаті пільг на послугу з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів неправомірними та зобов`язання Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради розрахувати та забезпечити виплату позивачу суми пільг на вивезення великогабаритних та ремонтних відходів, починаючи з 01.08.2019 і по теперішній час, виходячи з нормативу 50 % від встановленого тарифу, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством. Аналізуючи вказані вище норми права та матеріали справи, колегія суддів зазначає, що позивач має право на отримання 50-відсоткової знижки плати за комунальні послуги, як особа, звільнена з військової служби, яка стала особою з інвалідністю під час проходження військової служби. Згідно з ст. 1 Закону України № 2017-ІІІ від 05.10.2000 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій; соціальні норми і нормативи - показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами. Відповідно до ст. 9 вказаного Закону державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До державних соціальних нормативів належать: - гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від отримуваного доходу; - соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам; - показники якості управління багатоквартирним будинком і надання комунальних послуг. Приписами ст. 5 цього Закону визначено, що державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному КМ України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України. Отже, системний аналіз наведених норм вказує на те, що до повноважень КМ України віднесено вирішення питань щодо встановлення державних соціальних стандартів та нормативів у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі і норм споживання. Постановою КМ України № 409 від 06.08.2014 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» встановлені соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком. Зокрема, для користування послугами з поводження з твердими, великогабаритними, ремонтними відходами - 0,4167 куб. метра на одну особу на місяць. Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 , як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі, зазначає, що йому не було нараховано пільги на вивезення великогабаритних та ремонтних відходів, починаючи з 01.08.2019, виходячи з нормативу 50 % від встановленого тарифу. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що надання пільги на послугу з вивезення великогабаритних та ремонтних відходів можливе у складі послуги на вивіз побутового сміття (побутових відходів), які зазначаються у відповідній плаціжці, а тому стягненню такі пільги не підлягають. Крім того, матеріали справи не підтверджують, що позивачу вказані пільги не надавались при визначенні плати житлово-комунальних послуг. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині, що вірно встановлено судом першої інстанції. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Кузьменко В.В. Шурко О.І.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»