LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850200/7424/20-а

від 13.10.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року у справі № 200/7424/20-а -залишити без змін.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 року справа №200/7424/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Гаврищук Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника позивача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року (у повному обсязі складено 27 серпня 2020 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/7424/20-а (головуючий І інстанції суддя Михайлик А.С.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17.07.2020 року ВП № 59547504 на суму 10200,00 грн., ВСТАНОВИВ: Позивач 10.08.2020 року звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17.07.2020 року ВП № 59547504 на суму 10200,00 грн. (а.с. 1-5). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року у задоволенні позову Головного управління ДПС у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 17.07.2020 року ВП № 59547504 на суму 10200,00 грн. відмовлено (а.с. 177-180). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та повністю задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що на теперішній час наявні об`єктивні поважні причини неможливості виконання рішення суду у справі № 805/3280/18-а у спосіб визначений судом, а отже підстав для притягнення ГУ ДПС у Донецькій області до відповідальності відповідно до статей 63, 75 Закону № 1404-VIII у вигляді накладення на нього штрафу відсутні. В свою чергу, ГУ ДПС у Донецькій області вживались та вживаються залежні від нього заходи направлені на виконання вказаного рішення суду та відповідно до наданих йому повноважень та компетенції, в тому числі: звернення до ДПС України, як органу, якому ГУ ДПС у Донецькій області підпорядковуються. Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача Григорян Ю.Г. в судовому засіданні 12 жовтня 2020 року заперечувала проти доводів апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року у справі № 805/3280/18-а визнано протиправною та скасовано адресовану Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕВЕР-АВТО» податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 січня 2018 року № 828-47 про сплату податкового боргу в сумі 37 377,45 грн. з орендної плати за землю з юридичних осіб, у тому числі основний платіж 36 668,19 грн., пеня 709,26 грн., скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 07 лютого 2018 року № 38 про опис майна у податкову заставу та зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області здійснити коригування податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю СЕВЕР-АВТО (код ЄДРПОУ 30354146) з орендної плати за землю за 2014 рік, шляхом внесення відповідних змін до облікової картки платника податків (а.с. 169-172). Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у справі № 805/3280/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВЕР-АВТО» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна - повернуто заявникові. На виконання вищевказаного рішення Донецьким окружним адміністративним судом 31.01.2019 року видано виконавчий лист № 805/3280/18-а про зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій здійснити коригування податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю СЕВЕР-АВТО з орендної плати за землю за 2014 рік шляхом внесення відповідних змін до облікової картки платника податків (а.с. 54). 16.07.2019 року державним виконавцем Відділу примусового Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59547504 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа (а.с. 7 зв.бік - 8). Постановами від 19.08.2019 року та 04.09.2019 року за клопотанням боржника відкладено до 30.08.2019 року та 19.09.2019 року відповідно проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа (а.с. 94-95, 115-116). 20.09.2019 року державним виконавцем сформовано вимогу № 18386/021-91, у якій державний виконавець вимагав від боржника у виконавчому провадженні (позивача у справі) надати наявну інформацію щодо виконання рішення суду від 18.09.2018 року у справі № 805/3280/18-а разом із підтверджуючими документами та виконати в повному обсязі рішення в строк до 08.10.2019 року (а.с. 119-120). Листом від 16.10.2019 року боржник за виконавчим провадженням повідомив державного виконавця про те, що через надання ним апеляційної скарги на рішення у справі 805/3280/18-а від 18.09.2018 року, судову справу направлено до Першого апеляційного адміністративного суду, станом на 30.09.2019 року апеляційну скаргу не розглянуто, у зв`язку із чим боржник просив відкласти проведення виконавчих дій (а.с. 121-122). 06.11.2019 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, накладено на боржника штраф в розмірі 5100,00 грн. Цією ж постановою зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Правомірність прийняття зазначеної постанови підтверджено рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/13723/19а від 20.01.2020 року (а.с. 124-125). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року замінено сторону виконавчого провадження - боржника Головне управління ДФС у Донецькій області правонаступником, яким є Головне управління ДПС у Донецькій област . Постановою від 08.01.2020 року у зв`язку із ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Донецькій області виконавче провадження ВП № 59547504 передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Постановою від 09.01.2020 року виконавче провадження прийнято державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 129-130). 25.06.2020 року державним виконавцем направлено до Головного управління ДПС у Донецькій області вимогу, якою від боржника у виконавчому провадження вимагалося надати всю наявну інформацію відносно стану виконання судового рішення у справі 805/3280/18-а разом із документальним підтвердженням в строк до 01.07.2020 року (а.с. 134-135). Листом від 01.07.2020 (54589/10/05-99-10-02-33) позивач повідомив державного виконавця про неможливість виконання судового рішення у справі № 805/3280/18-а, оскільки заборгованість з орендної плати за землю за 2014 рік в ТОВ «СЕВЕР-АВТО» погашена за рахунок сплачених товариством коштів у 2015 році, на теперішній час заборгованість відсутня (а.с. 136-137). Вимогою від 07.07.2020 року відповідач повторно звернувся до позивача із вимогою про надання інформації щодо виконання судового рішення у справі 805/3280/18-а (а.с. 138-139). Постановою від 13.07.2020 державним виконавцем на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 замінено боржника у виконавчому провадженні з Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області. 17.07.2020 року державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу, якою на підставі ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» на позивача накладений штраф за повторне невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення в розмірі 10 200,00 грн.(а.с. 29). Спірним у даній справі є правомірність прийняття виконавчим органом постанову про накладення штрафу. За унормуванням ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», що є спеціальним у відношенні виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 визначено, що Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України. За приписами Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 (далі Положення № 236), та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (далі Положення № 227) Державна податкова служба України (до реорганізації Державна фіскальна служба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. Зазначений орган відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску. ДПС (до реорганізації ДФС) здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Головне управління ДПС у Донецькій області, що є правонаступником Головного управління ДФС у Донецькій області, забезпечує реалізацію повноважень ДПС України на території Донецької області. Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Мінюсті 20.05.2016 № 751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок). За змістом зазначеного Порядку інтегрована картка платника є формою оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Вимогами п. 5 розділу 1 загальних положень Порядку передбачено, що у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. Також даною нормою визначено, що контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. Крім того, Порядком встановлено, що органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду. Відповідно до Порядку відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. З наведених вище положень виходить, що проведення коригувань облікових карток платника податків в ручному режимі входить до повноважень територіальних органів ДПС України (до реорганізації ДФС України) та здійснюється за рішенням керівника, яким в даному випадку є позивач - ГУ ДПС у Донецькій області. Верховний Суд в постановах від 21.12.2018 у справі № 805/1429/17-а (провадження № К/9901/43978/18, № К/9901/43975/18), від 30.11.2018 у справі № 802/1634/15-а (провадження № К/9901/25117/18) визначив правову позицію, за змістом якої саме податковий орган, в якому перебуває позивач за основним місцем обліку, має право вносити відповідні зміни до інтегрованої картки платника - з огляду на вимоги пунктів 1 та 4 розділу ІІ, пункту 5 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №

422. За наявними в матеріалах справи документами рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/3280/18-а, що набрало законної сили 10.12.2018, на день судового розгляду є невиконаним в частині проведення коригувань облікової картки платника податків ТОВ «СЕВЕР-АВТО» з орендної плати за землю на суму податкового боргу сформованого станом на 31.12.2014. Зі змісту наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ГУ ДПС в Донецькій області, так само як і ГУ ДФС у Донецькій області, жодного відповідного рішення для вирішення питання щодо коригування даних ІКП ТОВ «СЕВЕР-АВТО» з орендної плати в ручному режимі на виконання рішення суду не приймала за наявності такого права з огляду на вимоги пунктів 1 та 4 розділу II, пункту 5 розділу І Порядку. Правилами ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» окреслено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Пунктом 1 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення. Даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення, потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. Оскільки коригування облікових карток платника податків входить до повноважень територіальних управлінь податкових органів на місцях, в яких обліковуються платники податків, суд вважає безпідставними посилання позивача на поважність причин невиконання ним рішення суду у справі № 805/3280/18а через направлення ним листів № 5199/8/05-99-17-02-29 від 02.08.2019, № 5301/8/05-99-17-02-29 від 06.08.2019, № 1927/8/05-99-10-02-26 від 06.04.2020 до ДФС України та листа 4446/8/05-9-10-02-26 від 27.07.2020, до ДПС України проханням сторнувати суми податкового боргу ТОВ «СЕВЕР-АВТО» з орендної плати з юридичних осіб (код податку 50 13050200 00, який утворився 31.12.2014). Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача про неможливість виконання судового рішення у справі шляхом коригування податкового боргу виниклого на 31.12.2014 шляхом його коригування, оскільки в листах позивача до ДПС України (ДФС України) йдеться про необхідність зменшення боргу платника податків шляхом його сторнування, що свідчить про зрозумілість позивачу способу виконання рішення у справі № 805/3280/18а, яким визнано протиправним відображення відповідачем в обліковій картці платника податків боргу з орендної плати за землю за 2014 рік. Суд звертає увагу, що формальний підхід до виконання судового рішення, як-то ведення переписки між державними органами та/або іншими юридичними та/або фізичними особами, яка не забезпечує реальне виконання рішення суду, не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 у справі № 0240/3698/18-а. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68). З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що державним виконавцем у відповідності до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» за повторне невиконання позивачем рішення суду без поважних причин правомірно прийнято постанову від 17.07.2020 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. Відтак, позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на приписи ст. 77 КАС України стосовно обов`язку доказування правомірності своїх дій суб`єктом владних повноважень суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем правомірності позовних вимог. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 205, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року у справі № 200/7424/20-а -залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 13 жовтня 2020 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Геращенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»