Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/3220/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 січня 2021 року м. Дніпросправа № 340/3220/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (головуючий суддя Пасічник Ю.П.) в адміністративній справі №340/3220/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду 14.08.2020 року з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, в якому, з урахуванням уточнень (а.с. 48-52), просила: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виключення з інтегрованої картки платника, на якій обліковуються розрахунки ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з бюджетом по єдиному соціальному внеску по коду платежу 71040000 інформації про нарахування податкового боргу у розмірі 4800,76 грн.; - зобов`язати відповідача провести дії щодо коригування даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) шляхом вилучення відомостей про наявність податкового боргу за сплати єдиного соціального внеску по коду платежу 71040000 у сумі 4800,76 грн. Також позивач просила встановити для відповідача строк у десять днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання звіту про виконання рішення. В обґрунтування позову зазначила, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року у справі №340/1234/19 задоволено її вимоги до ГУ ДФС у Кіровоградській області: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019р. №Ф-2420-25. З метою проведення коригування показників інтегрованої картки платника податків шляхом вилучення відомостей про наявність податкового боргу зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 4800,76 грн., позивач зверталась до відповідача з відповідними заявами. Проте, відповідач відмовив у коригування показників пославшись на те, що рішення суду не скасовує суму заборгованості по суті, та не дає підстав для проведення коригування Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб поданого платником. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року позов задоволено: - визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо не виключення з інтегрованої картки платника, на якій обліковуються розрахунки ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з бюджетом по єдиному соціальному внеску по коду платежу 71040000 інформації про нарахування податкового боргу у розмірі 4800,76 грн.; - зобов`язано ГУ ДПС у Кіровоградській області провести дії щодо коригування даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) шляхом вилучення відомостей про наявність податкового боргу за сплати єдиного соціального внеску по коду платежу 71040000 у сумі 4800,76 грн. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності. Відсутність відповідних коригувань у картці позивача призводить до негативних наслідків для нього, що потребує вжиття ефективних заходів захисту, в тому числі, в судовому порядку. Враховуючи те, що рішенням суду від 23.12.2019 року №340/1234/19 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019 №Ф-2420-25 на суму 4800,76 грн., тому є всі підстави для вчинення відповідачем дій щодо коригування показників інтегрованої картки платника задля відображення дійсного стану зобов`язань перед бюджетом, відтак дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що відображення в інтегрованій картці суми заборгованості з єдиного соціального внеску здійснено у зв`язку із самостійним визначенням позивачем суми єдиного внеску. Станом на 06.02.201 року ОСОБА_1 подано самостійно звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік, в якому самостійно визначено зобов`язання по єдиному соціальному внеску в сумі 4800,76грн. У разі самостійного визначення платником бази нарахування єдиного внеску сплата такого внеску здійснюється на загальних підставах. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року №340/1234/19, яке набрало законної сили 23.01.2020 року, задоволено вимоги ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Кіровоградській області: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019р. №Ф-2420-25 на суму 4800,76 грн. (а.с.28-33). У зв`язку із скасуванням вимоги про сплату боргу (недоїмки) та з метою врегулювання розбіжності в інтегрованій картці платника, позивач направила заяву відповідачеві від 21.05.2020р. (а.с. 34-36). Однак, листом від 12.06.2020р. відповідач відмовив у коригуванні показників інтегрованої картки мотивуючи це тим, що позивач самостійно визначив суму заборгованості з єдиного соціального внеску, а тому відсутні підстави для коригування показників інтегрованої картки (а.с. 40, 41). Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI, норми Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Предмет даного спору стосується правомірності/протиправності дій/бездіяльності відповідача щодо не виключення з інтегрованої картки платника, на якій обліковуються розрахунки позивача з бюджетом по єдиному соціальному внеску по коду платежу 71040000 інформації про нарахування податкового боргу у розмірі 4800,76 грн. Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI. Пунктом 4 частини 1 статті 4 вказаного Закону визначено платниками єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідач, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що станом на 06.02.201 року ОСОБА_1 подано самостійно звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік, в якому самостійно визначено зобов`язання по єдиному соціальному внеску в сумі 4800,76грн. Так, матеріали справи містять зазначений звіт за 2013 рік (а.с 22-23). Водночас, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року №340/1234/19, яке набрало законної сили 23.01.2020 року, задоволено вимоги ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019р. №Ф-2420-25 на суму 4800,76 грн. (а.с. 28-33). Однак, станом на 01.06.2020 року за ОСОБА_1 по єдиному соціальному внеску (в інтегрованій картці платника) рахується недоїмка в сумі 4800,76грн. В силу ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року №340/1234/19, яким скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019р. №Ф-2420-25 на суму 4800,76 грн. є преюдиційним фактом. Інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими 10.06.2016 набрав чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 (далі - Порядок № 422). Відповідно до пункту 2 Розділу I Порядку № 422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Згідно з пунктом 3 Розділу I Порядку № 422, оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Пунктом 4 Розділу I означеного Порядку встановлено, що відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. За змістом пункту 2 Глави 1 Розділу II Порядку № 422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Пунктом 1 Глави 1 Розділу III Порядку № 422 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями. Отже, у картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов`язань, їх сплата тощо. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. Отже вказана норма передбачає можливість внесення виправлень при виявленні некоректних базових записів. При цьому, відповідно до змісту пункту 5 розділу I Порядку № 422, у разі необхідності коригування облікових показників ІКП (інтегрована картка платника) у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. Таким чином, аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності. Відсутність відповідних коригувань у картці позивача призводить до негативних наслідків для нього, що потребує вжиття ефективних заходів захисту, в тому числі, в судовому порядку. Враховуючи те, що рішенням суду від 23.12.2019р. №340/1234/19 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019р. №Ф-2420-25 на суму 4800,76 грн., є всі підстави для вчинення відповідачем дій щодо коригування показників інтегрованої картки платника задля відображення дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у справі №826/9288/18, зазначено, що аналіз положень пунктів 1, 2 розділу 2 Порядку №422 свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17) та від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а). Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія судів апеляційної інстанції не вбачає підстав для не застосування зазначеної норми. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції, діючи в межах апеляційної скарги, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили 28.01.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 04.02.2021. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова