Постанова Одеський апеляційний суд № 521/3885/19

Номер провадження: 22-ц/813/3166/20 Номер справи місцевого суду: 521/3885/19 Головуючий у першій інстанції Коблова О. Д. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.10.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. за участю секретаря: Феленко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Коблової О.Д. 20 серпня 2019 року у м. Одеса, - встановила: У березні 2019 року АТ КБ ПриватБанкзвернулось до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що АТ КБ ПриватБанкта ОСОБА_1 17 березня 2008 року уклали кредитний договір № ODMLGK01420020, згідно якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов`язався надати Відповідачу кредит у розмірі 44 340, 00 доларів США на термін до 17 березня 2028 р., а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором № ODMLGK01420020. Станом на час звернення до суду заборгованість за кредитним договором склала 31 006,05 доларів США, яка складається з наступного: 24 805,65 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 4 619,17 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 168,61 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 1 412,62 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Позивач просить стягнути заборгованість за тілом кредиту у сумі 24 805,65 доларів США, що за курсом 28,00, відповідно до службового розпорядження НБУ від 17 січня 2019 року, складає 694 558,20 грн., та судовий збір. У квітні 2019 року позивач надала до суду зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом визнання правочину недійсним. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про прийняття до розгляду зустрічного позову було залишено без задоволення. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року позовні вимоги АТ КБ ПриватБанк було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Приватбанк заборгованість у розмірі 24 805,65 доларів США, що складає 694 558,20 грн., за кредитним договором № ODMLGK01420020 від 17 лютого 2008 року, та судовий збір у розмірі 10 418,37 гривень. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, банком не доведено суму заборгованості. Крім того, судом необгрунтовано було залишено без задоволення клопотання апелянта про прийняття до розгляду зустрічного позову, у якому ОСОБА_1 просила визнати нікчемними п.п. 7.2 та 8.1 Кредитного договору, які прямо впливають на розмір заборгованості за кредитом. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 17 березня 2008 року уклали кредитний договір № ODMLGK01420020, згідно якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов`язався надати Відповідачу кредит у розмірі 44 340,00 доларів США на термін до 17 березня 2028 р., на наступні цілі: 35 000 дол. США на придбання нерухомості, а також 9 340 дол. США на сплату страхових платежів у випадку та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 7.2 даного Договору, а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, винагороди, комісії, в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Крім того, відповідно до додатку №1 до кредитного договора № ODMLGK01420020 від 17 березня 2008 року позичальника було ознайомлено з загальною вартістю кредиту, також зазначено, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за кредитним договором несе позичальник. Згідно додатку № 2 кредитного договору № ODMLGK01420020 від 17 березня 2008 року, сторонами узгоджено графік погашення кредиту, щомісячний платіж складає 401,44 дол. США. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно абзацу 2 п.2.2.7 кредитного договору, у випадку неподання Позичальником Банку підтверджуючого документа про сплату чергових страхових платежів по погодженим з Банком Договорам страхування, Банк сплачує страхові платежі за рахунок Кредиту відповідно до п. 2.1.3 даного Договору. Відповідно до абзацу 3 п.2.2.7 Позичальник зобов`язується погасити суму кредиту, направлену на оплату чергового страхового платежу, і сплатити відсотки за його користування не пізніше 30 днів з дня перерахування Банком страхового платежу. У разі не погашенння цієї частини кредиту в зазначений термін, вона вважається простроченою і Позичальник зобов`язаний сплатити пеню, відповідно до п.5.1?даного Договору. Керуючись п. 5.5 кредитного договору терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Позивач зобов`язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав Відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами Кредитного договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором № ODMLGK01420020. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним Договором не виконав. Згідно виписки по рахунку, останній платіж за кредитним договором відповідачем здійснено 23 жовтня 2017 року у розмірі 350 дол. США. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 України, наслідками порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 17 січня 2019 року мав заборгованість у розмірі 31 006,05 доларів США, яка складається з наступного: 24 805,65 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 4 619,17 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 168,61 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 1 412,62 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець, на свій розсуд, може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Позивач просив суд стягнути заборгованість по тілу кредиту у розмірі 24 805,65 доларів США що за курсом НБУ від 17 січня 2019 року складало 694 558, 20 грн. та судовий збір. Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що?були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором. З розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що станом на дату звернення до суду заборгованість за тілом кредиту складала 24 805,65 доларів США, що за курсом НБУ від 17 січня 2019 року складало 694 558, 20 грн. У свою чергу, відповідачем не доведено відсутності заборгованості за кредитним договором, та, відповідно, виконання умов договору належним чином. Станом на дату розгляду справи по суті, заборгованість відповідачем добровільно не погашена. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов АТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 підлягав задоволенню у повному обсязі. Крім того, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати у розмірі 10 418,37 грн. підлягали стягненню із відповідача. Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що банком не доведено суму заборгованості, оскільки на підтвердження вказаного апелянтом не надано жодного належного та допустимого доказу. Крім того, колегія суддів враховує, що останній платіж за кредитним договором ОСОБА_1 здійснено 23 жовтня 2017 року, тобто, протягом тривалого часу - з 17 березня 2008 року (дня укладення кредитного договору № ODMLGK01420020) апелянт виконувала вимоги кредитного договору та не заперечувала проти законності його положень, а із зустрічним позовом щодо оскарження окремих умов договору звернулась відразу після подання позовної заяви АТ КБ ПриватБанк. Згідно положень ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Що стосується доводу апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо, на її думку, незаконності ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року, якою клопотання апелянта про прийняття до розгляду зустрічного позову до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом визнання правочину недійсним було залишено без задоволення, то колегія суддів зауважує, що, оскільки цивільна справа розглянута по суті, то у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для скасування вказаного судового рішення. Однак, це не позбавляє ОСОБА_1 передбаченого законом права на звернення до суду першої інстації із відповідними позовними вимогами. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 09 жовтня 2020 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе