Постанова Київський апеляційний суд № 761/29841/19

Справа №761/29841/19 Головуючий в суді І інстанції Мальцев Д.О. Провадження № 22-ц/824/2997/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Мельника Я.С., суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В., за участі секретаря Ковтун М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «КредіАгріколь Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року представник АТ «КредіАгріколь Банк» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що 23.03.2016 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 4/1933988, за умовами якого банк надав йому кредит у розмірі 677 550, 00 грн., строком з 23.03.2016 до 22.03.2023 на споживчі потреби, які останній зобов`язався повернути згідно з графіком погашення кредиту. Цього ж дня, між банком та відповідачами було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_1 зобов`язана у разі невиконання зобов`язань позичальника за кредитним договором відповідати перед кредитором солідарно у повному обсязі. Позивач вказував, що ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у строки, обумовлені договором кредит, відсотки по кредиту та комісію не повернув, внаслідок чого у нього існує заборгованість, яка складається з: 371 039, 41 грн. - заборгованість за кредитом, 11 784, 18 грн. - прострочена заборгованість, 6 379, 16 грн. - нараховані відсотки з 23.06.2019 по 24.06.2019, 408, 83 грн. - нараховані відсотки з 23.06.2019 по 24.06.2019, 1 319, 69 грн. - прострочені відсотки, пеня - 0, 00 грн. Позивач надсилав відповідачам Повідомлення - вимогу від 03.12.2018 року щодо погашення заборгованості, однак відповідачами заборгованість погашено не було, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 4/1933988 від 23.03.2016 у розмірі 390 931, 20 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 863, 97 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «КредіАгріколь Банк» заборгованість за кредитним договором № 4/1933988 від 23.03.2016 у розмірі 323 688,18 грн. з яких: 322 380грн.78 грн. - прострочена заборгованість; 930,28 грн. відсотки за період 23.11.2019 по 27.11.2019 р.; та пеню у розмірі 377,08грн. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «КредіАгріколь Банк» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4807,66 грн. у рівних частках, тобто по 2403,83 грн. з кожного. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині задоволених вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення з неї заборгованості у розмірі 218 192,75 грн, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи. Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що місцевий суд не врахував, що з пред`явлення банком вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором - повідомлення про повну сплату від 03.12.2018 року кредитний договір між сторонами було припинено, а тому банк не мав право нараховувати відсотки за користування кредитом та розподіляти сплачені відповідачами кошти у рахунок погашення заборгованості на погашення цих відсотків та пені. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором у ОСОБА_2 утворилась заборгованість у розмірі 323 688,18 грн, що підтверджується наданим позивачем уточненим розрахунком заборгованості, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2016 року між ПАТ «КредіАгріколь Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 4/1933988, за умовами якого банк надав йому на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 677 550, 00 грн. Строк користування кредитом - з 23.03.2016 по 22.03.2023 включно. Позичальник повертає кредит Банку щомісячно, кожного наступного за розрахунковим місяця, з календарного числа, що дорівнює числу видачі кредиту (числу проведення останньої реструктуризації по кредиту) до числа, визначеного Графіком погашення заборгованості (стандарт) (п. 1.1. Кредитного договору). Відповідно до пп. 1.4.1. п. 1.4. Кредитного договору, за користування кредитом позичальник (відповідач 1) сплачує щомісячно процентну винагороду за користування кредитом у розмірі 19, 49 % річних (фіксована процентна ставка), які нараховуються і сплачуються у валюті кредиту. Згідно п. 2.4. Кредитного договору, нарахування процентів за кредитом згідно Договору здійснюється з дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку до моменту повного погашення заборгованості за Договором на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом, станом на кожен день і за фактичну календарну кількість днів користування кредитом з дня надання кредиту по день повного погашення заборгованості за кредитом, якщо інше не передбачено умовами Договору. Відповідно до пп.3.3.8. п. 3.3. Кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути в повному обсязі кредит, сплатити нараховані проценти за фактичний час його використання, можливі неустойку та завдані збитки в порядку та у випадках, визначених Договором. Відповідно до п. 8.6. Кредитного договору, Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору, моментом (днем) повного погашення кредиту вважається день зарахування на рахунок погашення заборгованості Банку всієї суми кредиту, процентів, пені та інших платежів, передбачених Договором. Згідно п. 8.11. Кредитного договору, позичальник підтверджує, що він у письмовій формі у повному обсязі отримав від Банку інформацію, визначену ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», з тарифами Банку ознайомлений і згодний. Умови Договору йому зрозумілі, примірник Договору отримав. Крім того, 23.03.2016 року в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором № 4/1933988 від 23.03.2016 між Публічним акціонерним товариством «КредіАгріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки Р2/1627204. За умовами Договору поруки, порукою за цим Договором забезпечуються вимоги Банку відносно боргових зобов`язань в повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами Договору, а також відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за борговими зобов`язаннями, і збитків, завданих порушенням боргових зобов`язань. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав, надав кредит у розмірі та у порядку, передбаченому Кредитним договором, що підтверджується Меморіальним ордером № 4/1933988 від 23.03.2016. 03.12.2018 року банком направлялась ОСОБА_1 . Повідомлення-вимога № 10451/4650, відповідно до якої Банк повідомив її про те, що у позичальника станом на 03.12.2018 утворилась прострочена заборгованість за кредитним договором, внаслідок чого банк, відповідно до умов кредитного договору скористався своїм правом на дострокове повернення боргу у зв`язку з неналежним виконанням ним своїх зобов`язань та вимагав достроково та у повному обсязі погасити зобов`язання за кредитним договором. Крім того, позивач 01.03.2019 року направив ОСОБА_2 як позичальнику та ОСОБА_1 як поручителю Повідомлення-вимогу № 10451/828 та Повідомлення-вимогу № 10451/827 відповідно, згідно з якими Банк, у зв`язку з несвоєчасним виконанням взятих на себе боргових зобов`язань позичальником, просив достроково у повному обсязі погасити зобов`язання за Кредитним договором. Згідно розрахунку, наданого позивачем при подачі позовної заяви, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 24.06.2019 року становила 390 931, 20 грн. та складалась з: заборгованість за кредитом - 371 039, 34 грн.; прострочена заборгованість за кредитом - 11 784, 18 грн; нараховані відсотки з 23.05.2019 по 22.06.2019 - 6 379, 15 грн; нараховані відсотки з 23.06.2019 по 24.06.2019 - 408, 83 грн.; прострочені відсотки - 1 319, 69 грн.; пеня - 0, 00 грн. Представник позивача у судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги підтримав частково та, з урахуванням того, що відповідачі частково погасили наявну перед банком заборгованість, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 323 688, 14 грн., яка складається з: 322 380, 78 грн. - прострочена заборгованість; 930, 28 грн. - рахунок нарахованих відсотків за період з 23.11.2019 по 27.11.2019; 377, 08 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди. Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги визнав частково, у сумі 222 056, 73 грн., в іншій частині позовних вимог - заперечував. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України за договором позики передбачено повернення боргу (позики) частинами (в розстрочку). В цьому випадку, якщо позичальник порушить строк повернення наступної частини позики, то це дає право позикодавцю вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася і належних йому відсотків. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Так, відповідно до пп.3.3.2. п. 3.3. Кредитного договору, позичальник зобов`язаний погашати заборгованість за Договором (заборгованість за кредитом, проценти, штрафи, пені тощо)в терміни та в порядку згідно умов Договору та сплачувати Банку нараховані проценти в розмірі, зазначеному у Договорі. Відповідно до пп. 3.2.5 п. 3.2. Кредитного договору, у разі несплати позичальником чергового платежу по кредиту та/або процентах за користування кредитом протягом 30-ти календарних днів та/або іншого порушення зобов`язань за Договором та/або Договором застави Банк направляє позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості за кредитом, в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати суми кредиту, процентів та штрафних санкцій, а також вимога про виконання порушеного зобов`язання у строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати направлення повідомлення, та попередження звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання цієї вимоги. При цьому, днем виникнення простроченої заборгованості вважається день, наступний за днем настання термінів сплати нарахованих процентів та суми кредиту (частини суми кредиту), якщо такі проценти та кредит не були сплачені позичальником у терміни, передбачені Договором (п. 2.5. Кредитного договору). Згідно пп. 3.2.6. п. 3.2. Кредитного договору, невиконання зобов`язання по повному погашенню простроченої заборгованості протягом 30-ти днів з дати направлення Повідомлення, дає право Банку вимагати дострокового погашення кредиту у повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені. У цьому випадку Банк направляє позичальнику та його поручителям (за наявності) письмову вимогу про дострокове погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені. Згідно п. 5.2. Кредитного договору, у разі прострочення позичальником сплати процентів у терміни, визначені п. 2.4. Договору, а також прострочення повернення кредиту у терміни, визначені п. 1.1., пп. 3.2.3., 3.2.7., п. 6.5. Договору, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п. 2.7. Кредитного договору, погашення кредиту здійснюється у такій послідовності: можливі штрафні санкції, прострочені проценти, прострочена заборгованість за кредитом (частиною кредиту), нараховані проценти, поточна заборгованість за кредитом (частиною кредиту). Позичальник погоджується, що Банк має право змінити черговість погашення визначених вище зобов`язань на власний розсуд і такі зміни не підлягають додатковому узгодженню з позичальником та внесенням відповідних змін до Договору. На підставі викладеного, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 323 688,18 грн, яка складається з: 322 380, 78 грн. - прострочена заборгованість; 930, 28 грн. - рахунок нарахованих відсотків за період з 23.11.2019 по 27.11.2019; 377, 08 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості заявленого позивачем розміру заборгованості, оцінюються колегією суддів критично, оскільки вказані доводи співпадають з доводами відповідача, яким надана належна оцінка судом першої інстанції, а тому такі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин, не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів апеляційного суду. Колегія суддів вважає, що зарахування сплачених відповідачами коштів в рахунок сплати штрафних санкцій та відсотків за кредитом, яка врахована банком при новому розрахунку суми заборгованості від 27.11.2019 року, відповідає умовам, погодженим сторонами у кредитному договорі. Відповідачами будь-якими належними та допустимими доказами суму заборгованості не спростовано. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України, оскарженню до Верховного Суду не підлягає. Головуючий: Судді: