Постанова Львівський апеляційний суд № 466/3159/20

Справа № 466/3159/20 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І. Провадження № 33/811/1250/20 Доповідач: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Шубака О.І., потерпілої ОСОБА_2 , її представника адвоката Балуш М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01 липня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сто сімдесят гривень) в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 420,80 грн. (чотириста двадцять гривень вісімдесят копійок). Згідно з постановою, ОСОБА_1 10 квітня 2020 року близько 12 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив насильство в сім`ї, а саме ображав нецензурною лайкою свою колишню дружину ОСОБА_2 у присутності спільних дітей, погрожував побиттям, чим скоїв правопорушення передбачене ст. 173-2 ч.1 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01 липня 2020 року скасувати та справу закрити. В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали не свідчать про те, що він застосував до потерпілої ОСОБА_2 психологічне насильство, яке могло завдати шкоду фізичному або психічному здоров`ю потерпілої. На його переконання, формулювання обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки не містить всіх необхідних ознак, які повинні бути вказані в обвинуваченні. В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 покликається на те, що копію оскаржуваної постанови він отримав 14 липня 2020 року та того ж дня ознайомився зі змістом мотивів прийнятого рішення. Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, потерпілу та її представника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. З огляду на те, що судове засідання, на якому було прийнято оскаржувану постанову судді, проводилося без участі ОСОБА_1 , копію судового рішення він отримав 13 липня 2020 року, апеляційний суд вважає, що строк на оскарження пропущений з поважних причин та такий підлягає поновленню. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вказані вимоги суддею першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Даний висновок судді підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким судом була надана належна оцінка, зокрема: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №303246 (а.с.10), згідно з яким 10 квітня 2020 року близько 12 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем спільного проживання, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо ОСОБА_2 , колишньої дружини, у присутності спільних дітей, ображав нецензурною лайкою, погрожував побиттям, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Вказаний протокол складений на підставі заяви потерпілої ОСОБА_2 від 10 квітня 2020 року (а.с.2), в якій остання просить прийняти міри до її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 10 квітня 2020 року близько 12 години за місцем спільного проживання вчинив домашнє насильство відносно неї, а саме ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою та в приміщенні загального коридору намагався вдарити її, свідком чого був її син ОСОБА_3 та її донька ОСОБА_4 . Згідно із заявою ОСОБА_1 , датованою 10 квітням 2020 року, адресованою начальнику Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області, такий просив прийняти міри до його колишньої дружини ОСОБА_2 , яка 10 квітня 2020 року о 10 год. за адресою: АДРЕСА_1 , залишила провокативний напис на листку паперу, а саме «Злодюги не красти в мене, а працювати», яке адресоване в його сторону та сторону його батька. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.4), які така підтримала в апеляційному суді, вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з колишнім чоловіком ОСОБА_1 та двома неповнолітніми дітьми. Після розлучення з колишнім чоловіком такий неодноразово вчиняв домашнє насильство, у зв`язку з чим вона зверталася у поліцію. Востаннє вона зверталася у поліцію 12.03.2020. 10 квітня 2020 року, в черговий раз її колишній чоловік вчинив по відношенню до неї домашнє насильство, а саме після того, як вона зробила йому зауваження, чому він плює на підлогу, він став ображати її нецензурними словами, погрожувати розправою та замахнувся, щоб вдарити по голові. В цей момент цю ситуацію побачив її неповнолітній син, який розборонив їх. Вказані письмові пояснення підтверджуються також письмовими поясненнями сина потерпілої ОСОБА_3 (а.с.5). Факт наявності конфлікту з ОСОБА_2 також підтвердив і сам ОСОБА_1 , який як у своїх письмових поясненнях, так і у суді апеляційної інстанції підтвердив, що з колишньою дружиною вони проживають за адресою: АДРЕСА_1 , у них постійні конфлікти з приводу будинку, який належить його батькові. За наслідками поданої заяви та відібраних пояснень ДОП ВП ПП Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області Хоміком А. складено рапорт (а.с.8), в якому вказано, що факт домашнього насильства знайшов своє підтвердження. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, взаємоузгоджуються між собою, у зв`язку з чим твердження ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є необґрунтованими. Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП визначає, що вчинення насильства в сім`ї - це умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад). Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року (далі Закон) визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Згідно зі ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.. Складений протокол про адміністративне правопорушення з додержанням вимог КУпАП містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин із зазначенням порушення ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Достовірність даних, викладених в протоколі та правдивість показань, перевірені в судовому засіданні, а тому суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з приводу безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, так як в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення у зв`язку із наявністю родинних і систематичних неприязних відносин з колишньою дружиною щодо місця проживання не спростовують висновків судді першої інстанції. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, і відповідає особі правопорушника. З врахуванням вищевикладеного, на переконання апеляційного суду, постанова районного суду є законною та обґрунтованою, відтак підстави для її скасування та закриття провадження по справі відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд п о с т а н о в и в : поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк