Постанова Львівський апеляційний суд № 466/110/26

Справа № 466/110/26 Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г. Б. Провадження № 33/811/705/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30 березня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 05.12.2025 року о 00 годині 05 хвилин по вул.Клепарівська, 24 у м.Львові, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан наркотичного сп`яніння підтверджується висновком № 002489 від 08.12.2025 року КНП ЛОР «ЛОМ ЦП та ТУ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30 березня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що копію постанови отримано лише 13 квітня 2026 року, тому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що лікар не з`ясовував його стан здоров`я та не ставив запитання щодо вживання будь-яких лікарських засобів. Це має ключове значення, оскільки він страждає на хронічний панкреатит, напередодні приймав медикаменти, що могли вплинути на результати лабораторного дослідження біологічного середовища. Висновок щодо стану сп`яніння повинен бути складений на підставі всебічного огляду. Оскільки лікар не зібрав анамнез та не врахував вплив хвороби, такий висновок не може вважатися допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. З медичної документації вбачається, що він тривалий час страждає на хронічний панкреатит. Дане захворювання характеризується специфічними порушеннями метаболізму та обміну речовин. Наголошує, що виявлення у біологічних середовищах (сечі/крові) залишків метаболітів канабіноїдів не є тотожним перебуванню у стані сп`яніння в момент керування транспортним засобом. Судом першої інстанції не взято до уваги, що огляд за допомогою приладу/тесту СІТО ТЕSТ лише фіксує факт наявності метаболітів, але не визначає кількісний вміст (концентрацію) марихуани в організмі. Відсутність кількісних показників унеможливлює об`єктивне встановлення стану сп`яніння в момент керування, що суперечить вимогам п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак наркотичного сп`яніння. Вважає, що порушено Інструкцію №1452/735 (про порядок огляду), лікар не проводив лабораторне дослідження, а обмежився лише експрес-тестом. Складання в подальшому на нього процесуальних документів є незаконним, всі складені на нього документи є неналежними та недопустимими доказами, із врахуванням принципу «плодів отруєного дерева». ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити. Додатково вказав, що не заперечує про розгляд апеляційної скарги у відсутності захисника, подавши відповідну заяву про це. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, у задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на таке. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2025 року серії ЕПР1 № 555877 (а.с. 1), згідно з яким 05.12.2025 року о 00 годині 05 хвилин по вул.Клепарівська, 24 у м.Львові, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан наркотичного сп`яніння підтверджується висновком № 002489 від 08.12.2025 року КНП ЛОР «ЛОМ ЦП та ТУ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Викладені в протоколі обставини стверджуються висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.12.2025 №002489 (а.с. 15), згідно з яким медичний огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» за результатами проведеного огляду в освідуваної особи виявлено стан наркотичного сп`яніння. Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Та обставина, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився за допомогою мультитесту, який є видом експрес лабораторного дослідження, не ставить під сумнів висновок медичного огляду та висновок судді першої інстанції про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. При розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин, у разі отримання попередніх позитивних результатів, необхідно керуватись клінічною картиною медичного огляду, тому підстав для сумніву в достовірності проведеного тесту у суду немає. В результаті дослідження сечі ОСОБА_1 було виявлено позитивний результат на наявність наркотичної речовини у сечі та винесено заключення: наркотичне сп`яніння. Експрес-тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації. Чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння. Інструкція вимагає виявлення якісних показників або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння, що і було в повному обсязі виконано лікарем, зокрема, у сечі ОСОБА_1 виявлено наркотичну речовину. Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, як і не оскаржував дії працівників медичного закладу. Доводи ОСОБА_1 про те, що він приймав медичні препарати, оскільки хворіє на панкреатит, не можуть впливати на результати його огляду за наслідками якого в організмі ОСОБА_1 виявлено наркотики. Такі доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення і не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Незгода апелянта із медичним висновком не може бути підставою для скасування постанови, оскільки такий проведено в медичному закладі, якому надано право на проведення відповідного огляду, що не спростовує факту перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, як і не впливає на правильність висновку судді першої інстанції про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк