Постанова 4818 № 640/11110/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 640/11110/16-ц Головуючий суддя І інстанції Чередник В. Є. Провадження № 22-ц/818/4864/20 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді - Яцини В.Б. суддів: - Бурлака І.В., Котелевець А.В., за участю секретаря : Семикрас О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 18 серпня 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Чередник В.Є., по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 20 грудня 2016 року по справі №640/11110/16-ц, за позовом Публічного Акціонерного Товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, встановив: Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйбі Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 1315244,52 грн. 30 липня 2020 до суду надійшла вказана заява про перегляд заочного рішення суду, у якій представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Максимов Микола Ігорович просить: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; заочне рішення від 20.12.2016 у цивільній справі №640/11110/16-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04 серпня 2020 заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Максимовим М.І., про перегляд заочного рішення залишено без руху, надано строк десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків. При цьому заявнику було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною та буде повернута заявнику. З матеріалів справи вбачається, що копія вказаної ухвали від 04.08.2020 направлялась представнику заявника на електронну адресу, яка вказана у поданій заяві про перегляд заочного рішення. 13 серпня 2020 до суду подано клопотання про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 04.08.2020 про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху, але зазначені в ухвалі суду недоліки заяви про перегляд заочного рішення, усунені не були. Так, заявником до клопотання про усунення недоліків додані копії трудової книжки ОСОБА_1 , копії наказів про відрядження та копія скарги на дії працівників пошти, однак відповідачем так і не надані суду докази поважності причин неявки в судові засідання, докази неможливості подачі відзиву та докази щодо неотримання судових повісток або про отримання них не відповідачем. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 20.12.2016 по справі №640/11110/16-ц - повернуто заявнику. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказано, що суд першої інстанції з порушенням ст. 89 ЦПК України не взяв до уваги, що копію оскарженого рішення вона не отримувала. Суд всупереч ст. 263 ЦПК України не надав належної оцінки тому факту згідно з наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, то вони були вручені невідомій особі, можливо вахтеру, оскільки ОСОБА_1 на той час перебувала за межами м.Харкова, що підтверджується наданими нею копіями наказів про відрядження. Відзив на скаргу не надійшов. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, які відповідно до ст. 131 ЦПК України належним чином були повідомлені про розгляд справи, що згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її подальшому розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам оскаржена ухвала суду у повній мірі не відповідає. Повертаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником до заяви не додано доказів на підтвердження причин поважності пропуску строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду протягом строку, встановленого ст.284 ЦПК України. Колегія суддів з такими висновками суду не погоджується, зважаючи на наступне. Згідно статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Залишаючи заяву ОСОБА_1 без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України для усунення недоліків, суд першої інстанції в ухвалі від 04.08.2020 зазначив, що необхідність додатково зазначити про обставини, що свідчать про поважні причини неявки в судові засідання, зокрема 24.10.2016 та 15.11.2016. Однак такі вимоги суду не відповідають змісту п. 3 ч. 1 ст. 285 ЦПК України щодо обов`язку відповідача у заяві про перегляд заочного рішення зазначати обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду та докази про це, у поєднанні з правилом п. 2 ч. 1 ст. 280 цього ж Кодексу щодо поважності причин неявки відповідача як однієї з умов для ухвалення заочного рішення, - які передбачають обов`язок зазначення відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення про поважні причини неявки лише у те судове засідання, в якому відбувся заочний розгляд справи і було ухвалене рішення про перегляд якого подано заяву. Причини неявки відповідача у попередні судові засідання за змістом ст.ст. 280, 285 ЦПК України не мають правового значення для прийняття судом першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд першої інстанції у оскарженій ухвалі не надав належної оцінки заяві ОСОБА_1 про не отримання нею судових повісток з огляду на перебування її у відрядженні, на підтвердження чого разом із заявою про перегляд заочного рішення та клопотанням про усунення недоліків надала до суду першої інстанції копію наказів про відрядження (а.с.84,85). Крім того, судом не враховано, у матеріалах справи відсутні докази того, що вищевказане заочне рішення було направлено відповідачу та було отримано останнім, що свідчить про порушення прав та законних інтересів заявника судом першої інстанції. Всупереч наведеній нормі ст. 89 та п. 3 ч. 1 ст. 261 ЦПК України суд у оскарженій ухвалі від 18.08.2020 не вказав мотиви, з яких він не взяв до уваги вказані копії наказів про відрядження, внаслідок чого його висновки про недоведеність заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду є необґрунтованими, а тому повернення цієї заяви відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України є передчасним. Суд першої інстанції належним чином не врахував, що відповідач не був присутній при проголошенні заочного рішення суду, а копія заочного рішення суду не була отримана у встановленому законом порядку, що позбавило відповідача вчасно подати заяву про його перегляд. Таким чином, доводи скарги спростовують висновки суду, оскільки як у заяві так і у поданому клопотанні ОСОБА_1 було постановлено питання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, яке відповідно до ст.284 ЦПК України суд не вирішив, внаслідок чого суд порушив процесуальний порядок прийняття заяви про перегляд заочного рішення суду Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ураховуючи викладене, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2020 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2020 року. Головуючий В.Б.Яцина. Судді І.В.Бурлака. А.В.Котелевець.