Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/1594/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/1594/20 Номер провадження 33/814/665/20Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем Лимар О.М., з участю адвоката Сергієнко Т. Г. захисника в інтересах Зайцева Д. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05 червня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Полтави, паспорт НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,2 грн. Згідно з постановою, ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що він 10 березня 2020 року, о 06 годині 04 хвилин по вулиці Гожулівська,6 у м Полтаві керував транспортним засобом «HYNDAI SONATA», д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а ПДР. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку лікарем-наркологом. Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просить постанову суду відносно нього скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. З рішенням районного суду не погоджується, так як останнє винесене з допущенням істотних порушень процесуального та матеріального права. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначив, що він під час керування транспортним засобом не перебував в стані наркотичного сп`яніння, з висновком лікаря не згоден. Посилається на порушення права на захист та розгляд справи без його участі, оскільки відклавши судовий розгляд за його клопотання, він не встиг протягом 3 днів укласти договір про надання правої допомоги з адвокатом. Відзначив, що в матеріалах справи відсутній висновок № 108 від 10 березня 2020 року, який може підтвердити його перебування в стані наркотичного сп`яніння. Наявний в матеріалах справи висновок, щодо результатів медичного огляду датований 13 березня 2020 року. Крім того, в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивовано тим, що постанову винесено без його участі, а також тим що копію оскаржуваної постанови він не отримував. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, позицію адвоката Сергієнко Т. Г. захисника в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю наступне. Клопотання апелянта про поновлення пропущених строків на оскарження необхідно задовольнити та поновити їх, оскільки були пропущенні з поважних причин з огляду на таке. Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено за заявою особи, щодо якої винесено постанову. В судовому засідання 05.06.2020 ОСОБА_1 не був присутній та не повідомив суд про причини своєї неявки. Матеріали провадження мають розписку ОСОБА_1 про отримання судової повістки в судове засідання, призначене на 05.06.2020. Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо якої є інформація про належне повідомлена про дату, час і місце судового засідання. Водночас судом першої інстанції ОСОБА_1 не була направлена копія постанови, де зазначено результати розгляду протоколу щодо нього. Матеріали провадження містять клопотання захисника Сергієнко Т.Г. від 25.08.2020 про ознайомлення із матеріалами провадження, де зазначено, що остання ознайомилася 03.09.2020. Угоду про надання правової допомоги ОСОБА_1 уклав із адвокатом Сергієнко Т.Г. 25.08.2020. Після ознайомлення захисника із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 в той же день звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження. Зважаючи на наведене, пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними з огляду на таке. Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Подія адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та вина особи яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується дослідженими місцевим судом та наведеними у постанові суду доказами, які були перевірені судом апеляційної інстанції, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення від 07 квітня 2020 року серія ДПР18 № 401102, відповідно до якого 10 березня 2020 року о 06 годині 04 хвилин в м. Полтава по вул. Гожулівська 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai» модель «Sonata» з д. н. з. « НОМЕР_2 », перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в ПОНД у лікаря нарколога, що підтверджується висновком №108 (а. с.- 1). Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 108, відповідно до якого було встановлено, що гр. ОСОБА_1 , перебував у стані наркотичного сп`яніння (а. с. - 2). Відеозаписами долучених до матеріалів справи працівниками поліції,з реєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камер патрульних (ВІ: 0061) із яких вбачається, що 10 березня 2020 року о 06 год. 04 хв. працівниками патрульної поліції був зупинений транспортний засіб «Hyundai» модель «Sonata» з д. н. з. « НОМЕР_2 », під керуванням гр. ОСОБА_1 07 квітня 2020 року гр. ОСОБА_1 , працівниками поліції було повідомлено, що після проходження огляду на стан сп`яніння від 10 березня 2020 року, надійшов висновок відповідно до якого останній перебував в стані наркотичного сп`яніння. Після чого працівниками поліції було складено на гр. ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, з яким останній був ознайомлений та було надано його копію( а. с. - 4 ). Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Давши належну оцінку наявним в матеріалах справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Полтавським апеляційним судом повторно було досліджено всі докази та надано їм оцінку в судовому засіданні та надано скаржнику можливість скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Доводи апелянта про недоведеність його вини, через відсутність у матеріалах провадження акту медичного огляду №108 від 10.03.2020, яким встановлений стан наркотичного сп`яніння не заслуговують на увагу. Акт огляду особи на стан наркотичного сп`яніння складається в одному примірнику та зберігається у закладі охорони здоров`я, з чим погоджується і апелянт. За клопотанням учасника провадження, суд може витребувати належним чином завірену копію вказаного акту. Проте таке клопотання захисником Сергієнко Т.Г. в суді апеляційної інстанції та апелянтом ОСОБА_1 у апеляційній скарзі не заявлялося. Як вбачається із доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 не оспорює зміст акту №108 від 10.03.2020 та не бажає його досліджувати. Натомість вважає, що його вина спростована тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР №401102 як на доказ його вини інспектор поліції посилається на висновок №108 від 10.03.2020 про встановлений стан наркотичного сп`яніння, позаяк такого висновку у справі немає. Дослідивши протокол серії ДПР №401102 та висновок, вважаю, що у протоколі під час заповнення інспектором ПП було допущено технічну помилку та неправильно вказано дату складання висновку 13.03.2020 року. Так, даний висновок було складено на підставі акту медичного огляду особи, що керує транспортними засобами , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №108 , складеному о 06.56 год. 10.03.2020 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває у стані наркотичного сп`яніння. Наведене повністю доводить керування ОСОБА_1 транспортним засобом у станін наркотичного сп`яніння та спростовує доводи апелянта. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не спростовують висновки суду про винуватість гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційні доводи, щодо закриття провадження є неспроможними, щоб скасувати фактично правильне рішення суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Клопотання гр. ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 05 червня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 05 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н. М. Харлан