Постанова 4814 № 552/602/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/602/20 Номер провадження 33/814/515/20Головуючий у 1-й інстанції Логвінова О. В. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія - НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтава від 28 лютого 2020 року,- В С Т А Н О В И В : Постановою Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік. Стягнено з нього на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп. Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. В наслідок чого порушив п. 2. 9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2020 року. З рішенням районного суду не погоджується, так як останнє винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що розгляд справи відбувся без його участі та участі захисника, тим самим порушивши право на захист. Звернув увагу, що адвокатом Жовницькою В. І. було подано клопотання про відкладення судового засідання в зв`язку із перебуванням її на стаціонарному лікуванні. Відзначив, що копія протоколу яку йому надали працівники поліції була у вигляді пустого незаповненого бланку. Звернув увагу на те, що його не зупиняли, оскільки він перебував у автомобілі, який був припаркований біля в`їзду в гараж. Крім того, в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивовано тим, що постанову винесено без участі правопорушника та його захисника, з урахуванням того, що захисником заявлено клопотання про відкладення. З огляду на вказані доводи в апеляційній скарзі щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд вважає їх поважними, та з метою дотримання принципу доступу громадян до правосуддя, вважає за можливе поновити пропущений процесуальний строк на оскарження судового рішення. В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник черговий раз не з`явилися, своєчасно сповіщені про місце і час розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи не надходило. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Подія адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та вина особи яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується дослідженими місцевим судом та наведеними у постанові суду доказами, які були перевірені судом апеляційної інстанції, а саме: Протоколом про адміністративне правопорушення від 30 січня 2020 року серія ДПР 18 № 305992, відповідно до якого 30 січня 2020 року о 20 годині 01 хв. в м. Полтава по вул. Уютна, 21, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renaul Megane» д.н.з. « НОМЕР_2 » в стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить висновок №38, в наслідок чого ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України. В поясненнях зазначив, що випив одну пляшку 0.5 пива, та по необхідності поїхав до лікарні, та був зупинений патрульними. (а. с.- 1). Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 38 від 30 січня 2020 року, відповідно до якого було встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а. с. - 2); Відеозаписом долученим до справи про адміністративне правопорушення відповідно до якого вбачається, що транспортний засіб «Renaul» перебував в русі. Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Твердження апелянта, що його транспортний засіб не перебував в русі, а був припаркований, повністю спростовується матеріалами справи. З відеозапису долученого до матеріалів справи, вбачається, що транспортний засіб «Renaul» рухався, та після проїзду споруди яка знаходилася по праву сторону від т.з., заїхав до подвір`я. Після чого загорілися сигнали стопу, транспортний засіб зупинився та були вимкнуті фари. Також, посилання ОСОБА_1 , відносно порушення працівниками поліції яке полягало у наданні йому пустого бланку протоколу, жодним чином не підтверджується, а тому є безпідставним. Доводи ОСОБА_1 про порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення у його відсутності, є слушним, але відповідно до цієї статті права гр. ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції відновлені. Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційні доводи правопорушника, щодо скасування постанови є неспроможними, щоб скасувати фактично вірне рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд, вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою провів судовий розгляд, викладені в постанові суду висновки відповідають встановленим фактичним обставинам справи. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Клопотання гр. ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Полтави від 28 лютого 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Маліченко