Постанова 4805 № 278/3523/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/3523/19 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М. Категорія 84 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Житомирського районного суду Житомирської області, ухвалене 02 червня 2020 року суддею Дубовік О.М. у м. Житомирі, повний текст рішення складено 12 червня 2020 року, у справі № 278/3523/19 за позовом Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів, в с т а н о в и в : У грудні 2019 року Житомирська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області звернулася до суду із позовом, у якому, просила стягнути зі ОСОБА_1 незаконно отримані кошти внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, у сумі 5000 грн на користь Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі Оліївська сільська рада) та судові витрати. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 02 червня 2020 року позов Житомирської місцевої прокуратури задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 незаконно отримані кошти внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, у сумі 5000 грн на користь Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, ухвалити нове, яким задовольнити його позов. Вважає, що він, як особа з інвалідністю другої групи, пов`язаної з ліквідацією наслідків на ЧАЕС, мав право на отримання матеріальної допомоги. Така допомога йому та ще понад 40 особам виділена згідно рішення Оліївської сільської ради № 189 сьомої сесії сьомого скликання, яке ніким не оскаржено та не скасовано. Крім того, його голос під час вирішення даного питання не мав вирішального значення. Отже, він отримав допомогу на законних підставах та діяв добросовісно, а висновок суду про протилежне є помилковим. Крім того, вказав на безпідставне стягнення з нього судових витрат з огляду на те, що він звільнений від сплати судового збору. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 14 серпня 2018 року ОСОБА_1 , будучи депутатом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, під час розгляду питання про надання матеріальної допомоги жителям Оліївської сільської ради, серед яких був і відповідач, прийняв участь у розгляді та голосуванні з даного питання, за наслідками якого прийнято рішення про виділення останньому матеріальної допомоги на лікування в розмірі 5000 грн (а.с. 16-23). Отримання такої допомоги не заперечував відповідач. Інформації про повідомлення ОСОБА_1 у визначеному законом порядку про виникнення реального конфлікту інтересів матеріали справи не містять. Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн (а.с. 11-12). 04 червня 2019 року Житомирський апеляційний суд під час апеляційного перегляду рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2019 року скасував вищевказане рішення суду першої інстанції у зв`язку з допущенням помилки в написанні часу вчинення адміністративного правопорушення та суперечностей у написанні прізвища останнього та, дійшовши висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.172-7 КУпАП, закрив провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 13-15). Задовольняючи позов Житомирської місцевої прокуратури суд зазначив, що прокурор обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Оліївської сільської ради, та виходив з того, що ОСОБА_1 , будучи депутатом цього органу місцевого самоврядування, не запобіг конфлікту інтересів, не повідомів про наявність реального конфлікту інтересів під час розгляду питання про надання йому матеріальної допомоги, тобто під час отримання такої допомоги діяв недобросовісно, у зв`язку з чим безпідставно набув 5000 грн, які підлягають стягненню з нього на користь Оліївської сільської ради. Такий висновок є правильним, оскільки вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно з`ясував обставини справи, дослідив докази і надав їм належну оцінку. Також суд правильно застосував до спірних правовідносин положення ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, положення Законів України «Про запобігання корупції», «Про місцеве самоврядування» та у їх системному аналізі обґрунтовано вважав позов доведеним і таким, що підлягає задоволенню. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд першої інстанції, у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17, на яку послався у своєму рішенні. Аргументи апеляційної скарги є аналогічними доводам, зазначеним в позовній заяві, зводяться до власного тлумачення норм матеріального права та не спростовують висновку суду першої інстанції, обґрунтовано викладеного у мотивувальній частині судового рішення, який не потребує додаткового правового аналізу. Зокрема, суд правильно вказав, що для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом. Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому. Тому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що його голос під час вирішення питання про надання матеріальної допомоги не мав вирішального значення, на правильність рішення суду не впливає. Отже, оскільки відповідач діяв недобросовісно, матеріальна допомога в сумі 5000 грн отримана ним незаконно та підлягала стягненню з нього на користь Оліївської сільської ради. Наявність у відповідача права на матеріальну допомогу не заперечується, проте отримання її в умах конфлікту інтересів є безпідставним та незаконним. Зазначене не виключає отримання допомоги у подальшому у законний спосіб без порушення вимог корупційного законодавства. ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (а.с. 61). Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено, суд дійшов обґрунтованого висновку, що судові витрати, понесені позивачем, який не звільнений від сплати судових витрат, покладаються на відповідача. У даному випадку не підлягають застосуванню положення ч. 7 ст. 141 ЦПК України, оскільки ця норма стосується випадків залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, а ОСОБА_1 має статус відповідача. Також спір, який розглядався судом не підпадає під дію ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір». Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 02 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 12 жовтня 2020 року.