Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/2453/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2453/19 пров. № А/857/8248/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Бруновської Н.В., Довгої О.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року, ухвалене суддею Зозуля Д.П. у м. Рівне в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі № 460/2453/19 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго» про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, - ВСТАНОВИВ: 26 вересня 2019 року позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернувся до суду із позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго», у якому просив стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 30738,38 грн. В обгрунтування позовних вимог вказує на відмову відповідача добровільно сплатити борг, що за ним обліковується з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому територіальний орган скористався правом звернення до адміністративного суду для стягнення заборгованості. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне песійне страхування №21-1, які регулюють спірні правовідносини, а також іншими законодавчими актами з питань пенсійного забезпечення, не передбачено права Управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди, за які які уже були виставлені та оплачені відповідні розрахунки. Судом встановлено, що пільгова пенсія ОСОБА_1 на дату 09.06.2016 формування пенсійним фондом розрахунку про сплату відповідачем заборгованості за період з 22.05.2010 по 31.12.2013 не була новопризначеною. Крім того, доказів того, що розмір заборгованості внесений позивачем в розрахунок від 09.06.2016 стосується прийнятого пенсійним фондом рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії, позивачем до суду надано. З огляду на наведене, суд виснував, що у позивача були відсутні правові підстави для донарахування додаткової суми 30738,38 грн відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період, оскільки така можливість передбачена законодавством лише на поточний рік. Суд зазначив, що з останнього виставленого позивачем розрахунку від 13.05.2019 №5575/08 фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії по ОСОБА_1 не вбачається наявність заборгованості в сумі 30738,38 грн. Також суд вказав, що сума зазначеного в даному розрахунку боргу відповідачем сплачена, що підтверджується звітом по відображенню у витратах ПрАТ «Рівнеобленерго» за період за травень 2019 року та платіжним дорученням №2004229525 від 24.05.2019. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що колишньому працівнику ПрАТ «Рівнеобленерго» ОСОБА_1 , яка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Рівненській області (правонаступника Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України), на підставі довідки про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах №1525 від 15.04.2010, призначена і виплачувалась пенсія відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2, починаючи з 22.05.2010. Розрахунком фактичних витрат по Списку №2 підтверджується наявність у відповідача зобов`язань з відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії цьому пенсіонерові за період з 22.05.2010 по 31.12.2013, які включені у розрахунок з червня 2016. Зазначений розрахунок направлявся на адресу відповідача встановленим порядком. Разом з тим, скаржник зауважує, що при проведенні інвентаризації пенсійних справ у 2016 році управлінням виявлено, що пенсіонеру ОСОБА_1 призначено пільгову пенсію за уточнюючою довідкою ПрАТ «Рівнеобленерго» та виплачено пенсію з дати призначення - 22.05.2010 по дату настання пенсійного віку - 21.05.2019, однак за період з 22.05.2010 по 31.12.2013 відповідачем всупереч вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачем борг, що за ним обліковується з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не визнається та не відшкодовується. Крім того, наголошує, що виставлений підприємству розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з червня 2016 року (лист №3089/06 від 09.06.2016) ПрАТ «Рівнеобленерго» оскаржений не був, а отже є узгодженим. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Судом достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як платник страхових внесків та зобов`язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рівненським об`єднаним уаправлінням Пенсійного фонду України Рівненської області проведено та листом направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в тому числі по пенсіонеру ОСОБА_1 , яка перебувала в трудових відносинах з відповідачем. Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з вересня 2014 року скерований пенсійним органом за вих. №11536/02 від 09.09.2014 отриманий відповідачем 12.09.2014 за вхідним № 4934 (а.с.40). Згідно Листа позивача від 09.06.2016 № 3089/06 та Акту звірки щодо фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за попередні роки за відповідачем станом на червень 2016 року обліковується заборгованість за період з 22.05.2010 по 31.12.2013 в розмірі 44779,31 грн (а.с. 7, 8). Однак, суму заборгованості в повному обсязі відповідач не визнав, підписавши акти звірки із зауваженнями стосовно суми розбіжності у заборгованості. Згідно розрахунку суми позову до ПрАТ «Рівнеобленерго» про стягнення фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідачем відшкодуванню підлягають витрати в сумі 30738,38 грн, які згідно розрахунку 3089/06 від 09.06.2016 підлягали відповідачем до відшкодування, однак станом на 29.08.2019 не сплачено по ОСОБА_1 (п/с 817143). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до п.п."б-з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» діяв Закон України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу. За наведеного правового регулювання, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2, передбачена діючим законодавством. Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, затверджено "Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", розроблену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування товариствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Зазначеною Інструкцією, зокрема, встановлено обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та порядок відшкодування. В розумінні абзаців першого та другого підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Згідно з пунктом 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. (пукт 6.5 Інструкції №21-1). Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Зазначені норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов`язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених бувших працівникам таких підприємств. При цьому, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. З наявного в матерілах справи розрахунку №3089 від 09.06.2016 та акту звірки між Рівненським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області з ПрАТ «Рівнеобленерго» розбіжність по нарахуванню за 2016 рік в сумі 44779,31 грн виникла за рахунок донарахованих Пенсійним фондом боргів за перерахунками, проведеними пенсіонеру ОСОБА_1 за період з 22.05.2010 по 31.12.2013. З картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 платником ПрАТ «Рівнеобленерго» у графах 2 та 4 прослідковується, що у червні 2016 до поточного платежу пенсійним органом було донараховано платнику виявлену під час інветаризації суму заборгованості, що разом склала 51798,16 грн, яка згідно даних графи 5 «зараховано відшкодування пенсій за списком №2 та ін., грн кошти» платником частково погашена. Згідно підсумку з коштів, належних до сплати за 2016 рік, а саме в загальній сумі 133000,95 грн, платником з них зараховано до відшкодування лише кошти в сумі 102262,57 грн, що за підсумками 2016 року утворило на кінець року недоїмку в сумі 30738,38 грн. В подальшому платником сплачувались лише поточні платежі, а відтак вказана недоїмка і далі облікуваласть за відповідачем та числилась у підсумках за 2017-2019 роки та обліковувалась станом на дату формування пенсійним органом витягу, долученого до матеріалів адміністративної справи 27.04.2020. Відтак, згідно наявних в матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач повинен був сплатити суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (за списком №2) за період 22.05.2010 по 31.12.2013 року у розмірі 30738,38. При цьому, на виконання вимог Інструкції №21-1, зазначені розрахунки направлялись позивачем та вручені відповідачу, що підтверджується долученими позивачем їх копіями з проставленими на розрахунках вхідних номерів відповідача із датами отримання. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем оскаржені не були, а отже є узгодженими та підлягають сплаті. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 вересня 2020 року у справі №820/6674/15 та від 28 травня 2020 року у справі №826/7913/17. При цьому колегія суддів зауважує, що факт виявлення в порядку інвентаризації пенсійних справ заборгованості по відшкодуванню з виплати та доставки пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 , якій пенсія була призначена згідно довідки відповідача та виплачувалась пенсійним органом до досягнення нею відповідного пенсійного віку, в розумінні Інструкції №21-1 є іншими обставинами, що впливають на суму відшкодування. Крім того, слід вказати на помилковість висновків суду, що про відсутність заборгованості свідчить останній виставлений розрахунок від 13.05.2019 №5575/08 фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії по ОСОБА_1 , у якому відсутня інформація про наявність боргу, за яким сума місячного розмір відповідачем сплачена, що підтверджується звітом по відображенню у витратах ПрАТ «Рівнеобленерго» за період травень 2019 та платіжним дорученням №2004229525 від 24.05.2019, оскільки згідно з абз.3 пункту 6.7 глави 6 Інструкції №21-1 суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Борг відповідача обліковується в картці особового рахунку платника, який був ще включений пенсійним органом у розрахунок з червня 2016 року та за нормами Інструкції №21-1 у пенсійного органу відсутній обов`язок включати дану суму заборгованості до кожного наступного розрахунку витрат, що надсилаються платнику. Також суд зауважує, що підписання акту звірки відповідачем із зауваженнями не звільняє його від обов`язку сплати визначеної розрахунком заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій. Так, зі змісту зауважень слідує, що товариством не проводились відшкодувань витрат по пільговій пенсії ОСОБА_1 згідно пред`явленого пенсійним органом розрахунку №3089/06 від 09.06.2016 з тих підстав, що вказана заборованість не визнається платником, вказуючи, що пенсійний орган вже ініціював стягнення цих коштів у судовому порядку, однак відсутні судові рішення, якими задоволено позовні вимоги пенсійного органу про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсій за червень 2016 року на суму 44 779,31 грн (а.с. 39). З відомостей, що знаходяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, колегією суддів встановлено, що пенсійний орган вже звертався із вимогами до суду про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" витрат на виплату та доставку пенсій за червень 2016 року на суму 44 779,31 грн. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі 817/355/17 позовну заяву Управління було залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 155 КАС України, у редакції, що діяла до 15.12.2017, у зв`язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданій на виконання ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху, не зазначено поважних причин його пропуску. Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі №817/355/17 залишено без змін. Однак, відповідно до приписів ч.4 ст.240 КАС України у діючій редакції особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Враховуючи, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах, до Пенсійного фонду України у розмірі 30738,38 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості не надано, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановленні статтею 309 КАС України. Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 460/2453/19 скасувати. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго» (ЄДРПОУ 05424874) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ 21084076) заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 30738 (тридцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн 38 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді Н. В. Бруновська О. І. Довга