Постанова 4851 № 520/14119/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 р.Справа № 520/14119/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. представника позивача: Романченка О.М. представника відповідача: Житної Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., м. Харків, повний текст складено 20.05.20 року по справі № 520/14119/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС, контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 8375-1303 від 30.06.2016. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 8375-1303 від 30.06.2016. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код 43143704). При розгляді справи по суті представником позивача було заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в даній справі та повідомлено про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення відповідних доказів з цього приводу. 14.05.2020 представником позивача подано до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якому він просив покласти на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в даній справі в розмірі 3000,00 грн. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 заяву представника ОСОБА_1 про вирішення питання щодо судових витрат - задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код 43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму судових витрат в загальному розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. ГУ ДПС у Харківській області, не погодившись з додатковим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, вважаючи вказане рішення таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому, приписи ст. 134 КАС України вимагають наявності доказів понесених витрат, а не отриманого адвокатом прибутку. Такими доказами можуть бути квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки. Згідно з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі № 814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії. Отже, оскільки склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі, то судом мають бути враховані відповідні положення КАС України та не визнані належними докази, що надані позивачем з порушенням норм КАС України. З огляду на вищевикладене, на думку відповідача, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 прийняте без дотримання законодавчого змісту норм наведених правових актів щодо спірних відносин, з наданням невірної правової оцінки обставинам справи, а тому просить скасувати зазначене додаткове рішення в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити. Представник ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає її доводи безпідставними, а додаткове рішення суду першої інстанції - повністю законним та обґрунтованим, з підстав, наведених у судовому рішенні. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 - без змін. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Задовольняючи заяву представника Саніної І. М. про стягнення з ГУ ДПС у Харківській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., суд першої інстанції, проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу саме вказаної суми. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з такого. Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Колегія суддів зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Приписами ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Згідно з положеннями ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру. Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо). Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Частиною 2 статті 74 КАС України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. по справі № 826/8107/16 (провадження № К/9901/26989/18). Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Таким чином, колегія суддів вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Разом з тим, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Як вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 2019 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 19/12-2019. На виконання п. 6.2. даного договору 19 грудня 2019 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 19/12-2019 від 09.12.2019. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 19.12.2019 до Договору № 19/12-2019 від 09.12.2019 Адвокатське бюро «Олексія Романченко» прийняло на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу в рамках адміністративної справи про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 8375-1303 від 30.06.2016. Згідно з п. 2 Додаткової угоди № 1 від 19.12.2019 до Договору № 19/12-2019 від 09.12.2019 сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) гривень у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта. Відповідно до п. 8 Додаткової угоди № 1 від 19.12.2019 до Договору № 19/12-2019 від 09.12.2019 надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає: підготовку та подання до суду позовної заяви, підготовку і подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву, підготовку та подання до суду клопотань про залучення доказів, надання суду відповідних доказів, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, які необхідні для розгляду справи. 13 травня 2020 року між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» та ОСОБА_1 підписано Акт виконаних робіт № 8, відповідно до якого сторони погодили, що згідно з п. 1, 8 Додаткової угоди № 1 від 19.12.2019 до Договору № 19/12-2019 від 09.12.2019 Адвокатське бюро надало Клієнту правничу допомогу у Харківському окружному адміністративному суді при розгляді справи № 520/14119/19 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 8375-1303 від 30.06.2016, а саме: - підготовлено позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2019; - підготовлено заяву про поновлення строку звернення до суду від 15.01.2020; підготовлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 22.01.2020, здійснено ознайомлення з матеріалами справи; - підготовлено клопотання про долучення доказів від 29.01.2020; - підготовлено заяву щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу від 29.01.2020; - підготовлено відповідь на відзив на позовну заяву від 03.02.2020; підготовлено заяву про розгляд справи без участі позивача від 30.03.2020; прийнято участь у судових засіданнях 06.02.2020, 20.02.2020. Згідно з п. 5 Додаткової угоди № 1 від 19.12.2019 до Договору № 19/12-2019 від 09.12.2019 Клієнт сплачує кошти, визначені у п. 2 даної додаткової угоди, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання даної додаткової угоди. Відповідно до меморіального ордеру № @2РL593336 від 28.01.2020 ОСОБА_1 сплатила вказаний гонорар у повному обсязі на поточний рахунок Адвокатського бюро «Олексія Романченко». При цьому, колегія суддів зауважує, що у вказаному меморіальному ордері чітко вказано цільове призначення даного платежу, яке дозволяє зробити висновок, що вказаний платіж був здійснений ОСОБА_1 на рахунок Адвокатського бюро «Олексія Романченко» і вказані кошти сплачені в якості оплати судових витрат на професійну правову допомогу відповідно до Додаткової угоди № 1 від 19.12.2019 до Договору № 19/12-2019 від 09.12.2019. Вищевказаними документами підтверджено, що адвокат Романченко О. М. надав позивачу послуги з професійної правничої допомоги. Оскільки перелічені послуги, згідно з матеріалами справи, дійсно були надані позивачу, є доцільними, та мали вплив на хід розгляду справи, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність заявлених представником позивача вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. З огляду на викладене, розмір понесених позивачем витрат в загальній сумі 3000,00 грн. підтверджується належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також значенням справи для сторони. Колегія суддів звертає увагу на те, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З огляду на це, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Водночас, відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі не наведено жодного обґрунтування та не надано жодних доказів на підтвердження неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції надано оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року по справі № 520/14119/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 12.10.2020 року