Постанова 4813 № 947/5395/20

Номер провадження: 22-ц/813/6874/20 Номер справи місцевого суду: 947/5395/20 Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.10.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С., За участю секретаря Ющак А.Ю. розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 28 квітня 2020 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , за участю суб`єкта оскарження Приватного виконавця виконавчого округу Долинського Миколи Миколайовича, стягувача ОСОБА_2 , боржника ОСОБА_3 на бездіяльність приватного виконавця,- ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА: В березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця : Виконавчого округу Одеської області Долинського М.М. щодо невиконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2020 року. УхвалоюКиївського районного суду міста Одеси від 28 квітня 2020 року у задоволенні клопотання скаржника ОСОБА_1 про об`єднання скарг в одне провадження відмовлено. Зупинено провадження по цивільній справі № 947/5395/20 за скаргою ОСОБА_1 , за участю: суб`єкта оскарження Приватного виконавця виконавчого округу Долинського Миколи Миколайовича, стягувача ОСОБА_2 , боржника ОСОБА_3 , на бездіяльність приватного виконавця до набранням законної сили ухвали Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2020 року по справі № 947/29988/19 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Долинського Миколи Миколайовича, заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_3 , суб`єкт оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - Консалтингове бюро «ТРІАДА» (а.с.145-148). Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Висоцький В.Е. подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 28 квітня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції ( а.с. 161-165). Сторони по справі в судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідома. Колегія суддів зазначає, що до суду апеляційної інстанції в зазначений день і час: 01.10.2020 року, на 11.25 год. учасники справи не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст.ст. 268 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. У зв`язку з цим, та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З цих підстав, датою складення цього судового рішення є 09.10.2020 року. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН Заявник в апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду є необґрунтованою та винесена з порушенням матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що ухвала Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2020 року, на підставі ч.1 ст. 261 ЦПК України, набрала законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом, а тому районний суд безпідставно застосував п.6 ст. 251 ЦПК України та п.5 ч.1 ст. 253 ЦПК України. На думку скаржника розгляд апеляційної скарги на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2020 року не впливає на можливість розгляду справи за наявним спором. Крім того вказує, що вищезазначена ухвала є чинною, будь-яких інших посилань на об`єктивну неможливість розгляду справи не наведено. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що в силу ч. 3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду ухвали суду першої інстанції. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ Матеріалами справи встановлено, що приватним виконавцем винесено постанову №60713747 від 25.11.2019 року про відкриття виконавчого провадження на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики (розписки) від 03.06.2014 року у розмірі 13208700,00 грн, що за курсом НБУ станом на 18.05.2017 року складало еквівалент 500 000,00 доларів США (а.с.14). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2020 року по справі №947/29988/19 задоволено скаргу ОСОБА_1 , визнано неправомірною оцінку майна боржника ОСОБА_3 - Звіт про незалежну оцінку майна від 18.11.2019 року, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Консалтингове Бюро "ТРІАДА" (ідентифікаційний код: 39141313) з визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_3 , а саме 1/2 частини трикімнатної квартири, загальною площею 126,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , складеного на підставі постанови приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича від 15.11.2019 року. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича (рнокпп: НОМЕР_1 ) в частині використання Звіту про незалежну оцінку майна від 18.11.2019 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Консалтингове Бюро "ТРІАДА" (ідентифікаційний код: 39141313) з визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_3 під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів "СЕТАМ" 1/2 частини трикімнатної квартири, загальною площею 126,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , складеного на підставі постанови приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича від 15.11.2019 року. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколу Миколайовича (рнокпп: НОМЕР_1 ) не використовувати Звіт про незалежну оцінку майна від 18.11.2019 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Консалтингове Бюро "ТРІАДА" (ідентифікаційний код: 39141313) з визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_3 під час реалізації на ресурсі системи електронних торгів "СЕТАМ" 1/2 частини трикімнатної квартири, загальною площею 126,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , складеного на підставі постанови приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича від 15.11.2019 року. В суді апеляційної інстанції перебуває апеляційна скарга на зазначену ухвалу. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Зупиняючи провадження у справі районний суд виходив з того, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.03.2020 року відкрито апеляційне провадження на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2020 року. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість також роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбаченим цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. За змістом ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У відповідності до ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Згідно із ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. | Суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону (ст.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. У відповідності до Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, національний стандарт N1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Пунктом 4 Національного стандарту №1 встановлено, що оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки (п. 16 Національного стандарту № 1). У відповідності до ч.ч.5-6 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Виходячи із системного аналізу наведених норм, звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов`язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Враховуючи, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє виконання судового рішення про стягнення боргу районний суд помилково зупинив провадження, оскільки докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, так як звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для його учасників. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 379, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 28 квітня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий Л.А. Гірняк Судді: С.М. Сегеда О.С.Комлева