Ухвала КЦС ВС № 740/3930/15-ц

Ухвала Іменем України 15 листопада 2021 року м. Київ справа № 740/3930/15-ц провадження № 61-16497ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 липня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича щодо оцінки майна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , суб`єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця щодо оцінки майна, в якій просив: - визнати недійсною оцінку нерухомого майна - садового будинку, площею 58,1 кв. м, з надвірними будівлями, що розташовані на земельній ділянці, площею 0,0416 га, кадастровий номер: 7423388900:0:001:0678, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого він є, що надана у звіті ФОП ОСОБА_3 від 23 червня 2021 року; - зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю. М. вилучити звіт ФОП ОСОБА_3 від 23 червня 2021 року з матеріалів виконавчого провадження. В обґрунтування скарги зазначав, що у проваджені приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю. М. перебуває виконавче провадження ВП № 63822527 з примусового виконання виконавчого листа № 740/3930/15-ц, виданого 26 серпня 2020 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області. Постановою приватного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 19 травня 2021 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 для надання письмового звіту з оцiнки майна - садового будинку з реєстраційним номером: 1200154774233 та земельної ділянки, площею 0,0416 га, кадастровий номер: 7423388900:01:001:0678, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Вказував, що ним на адресу приватного виконавця надіслано клопотання про приєднання до матеріалів виконавчого провадження копії звіту про оцінку майна, який виготовлений на замовлення стягувача ОСОБА_2 , для його врахування ФОП ОСОБА_3 при визначенні ринкової вартості об`єкта оцiнки, згідно з яким станом на 07 лютого 2018 року ринкова вартiсть об`єкта оцінки становила 121 661,00 грн. 25 червня 2021 року приватний виконавець направив на адресу скаржника копію звіту ФОП ОСОБА_3 від 23 червня 2021 року, відповідно до якого ринкова вартість при порівняльному методичному підході об`єкта оцінки становить 76 750,00 грн. Вважав, що звіт ФОП ОСОБА_3 є незаконним, визначена ним вартість не є ринковою, а є суттєво заниженою, сам звіт не містить необхідних даних, якими повинен користуватися оцінювач, що є підставою для задоволення скарги. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. 08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 липня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у вказаній справі, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення скарги. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надання доказів на підтвердження сплати судового збору. У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: квитанція про сплату судового збору. Таким чином, недоліки касаційної скарги усунуто. Розглянувши доводи касаційної скарги, оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі. Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень Верховний Суд дійшов переконання, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судами норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Такого висновку суд дійшов з огляду на таке. Судами встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю. М. перебуває виконавче провадження ВП № 63822527 з примусового виконання виконавчого листа № 740/3930/15-ц, виданого Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 26 серпня 2020 року. 28 квітня 2021 року приватним виконавцем Приходьком Ю. М. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, до якого входить: садовий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1200154774233, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка, кадастровий номер: 7423388900:01:001:0678, площею 0,0416 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, що знаходиться за тією ж адресою. Постановою приватного виконавця від 19 травня 2021 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 для надання письмового звіту з оцінки вищевказаного нерухомого майна боржника. Попереджено ФОП ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові. 20 травня 2021 року між приватним виконавцем Приходьком Ю. М. та ФОП ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг з оцінки майна, відповідно до якого оцінка проводиться станом на дату огляду майна з метою визначення початкової вартості для продажу в процедурі виконавчого провадження у системі електронних торгів арештованим майном. 26 травня 2021 року ОСОБА_1 надав приватному виконавцю Приходьку Ю. М. копію звіту про оцінку майна, а саме: садового (дачного) будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що був проведений на замовлення ОСОБА_2 станом на 07 лютого 2018 року, з клопотанням про врахування даного звіту при проведенні оцінки цього майна ФОП ОСОБА_3 . Відповідно до наданого ФОП ОСОБА_3 звіту про оцінку садиби, до складу якої входить садовий будинок, площею 58,1 кв. м, з надвірними будівлями, що розташовані на земельній ділянці, площею 0,0416 га, кадастровий номер: 7423388900:01:001:0678, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , від 23 червня 2021 року вартість вказаного нерухомого майна становить 76 750,00 грн, при визначенні ринкової вартості було застосовано порівняльний підхід. За змістом звіту оцінка садиби проведена відповідно до договору про надання послуг з оцінки майна, в описі об`єкта виконавцем зазначена садиба, до складу якої входить садовий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка, на якій вони розташовані, територія огороджена. Із надвірних будівель є господарська будівля, в якій згідно з документацією знаходяться баня, сарай та погріб. Враховуючи мету оцінки, нормативні вимоги та умови договору на виконання робіт оцінювачем застосовувалась ринкова вартість як база оцінки (пункт 4 звіту). Долучені до звіту фотокартки підтверджують здійснення ним зовнішнього візуального огляду об`єкта оцінки і ознайомлення з ним. Проведено пошук домоволодінь, що пропонуються до продажу в аналогічних за привабливістю районах, їх ціну приведено до умов угоди та місця розташування об`єкта оцінки, скориговано на вартість земельної ділянки та шляхом застосування коригувань відмінності між об`єктом оцінки та об`єктами порівняння, визначено вартість садового будинку. Перед цим попередньо за порівняльним підходом розраховано вартість земельної ділянки. Загальна вартість домоволодіння розрахована як сума вартостей земельної ділянки і домоволодіння. В матеріалах звіту також містяться копії технічного паспорта на садовий (дачний) будинок АДРЕСА_1 із схематичним планом земельної ділянки, планом приміщень, характеристикою будинку, господарських будівель та споруд, що був досліджений оцінювачем під час складання звіту. 21 липня 2021 року мали відбутися електронні торги зазначеного вище майна ОСОБА_1 , лот 485816, із стартовою ціною 76 750,00 грн, однак торги не відбулися у зв`язку з відсутністю учасників, наступною датою торгів визначено 11 серпня 2021 року та зменшено стартову ціну на 30% до 65 237,59,00 грн у зв`язку з відсутністю бажаючих придбати дане майно, про що свідчить протокол проведення електронних торгів № 547207. Відповідно до копій протоколів № 549832 та № 552129 другі електронні торги 11 серпня 2021 року з початковою ціною майна 65 237,50 грн та треті електронні торги 01 вересня 2021 року з початковою ціною майна 53 725,00 грн не відбулися з аналогічних підстав. 30 липня 2021 року боржником ОСОБА_1 надано висновок будівельно-технічної експертизи № ПК-68 від 16 липня 2021 року, проведений на підставі адвокатського запиту № 73 від 16 липня 2021 року, відповідно до якого залишкова вартість садиби ОСОБА_1 визначена у розмірі 257 387,00 грн. Метою вказаної будівельно-технічної експертизи є визначення будівельної та залишкової вартості об`єкта оцінки, дослідження проведено методом зіставлення результатів візуального та інструментального обстеження наданої документації з нормативними актами, чинними в галузі будівництва, розрахунок вартості об`єкту оцінки проведено витратним підходом, який застосовується, зокрема, на неактивних ринках нерухомості, коли нема інформації про ціни продажу аналогічних об`єктів, а також для визначення вартості страхування та оподаткування будівель (споруд). Оцінювачем застосовано метод по вартості одиничного показника. За результатами експертного дослідження визначено залишкову вартість заміщення об`єкта оцінки. Посилаючись на вказаний висновок будівельно-технічної експертизи № ПК-68 від 16 липня 2021 року, а також на раніше наданий ним звіт про оцінку майна від 07 лютого 2018 року, ОСОБА_1 не погоджується з вартістю вказаного нерухомого майна, що була визначена ФОП ОСОБА_3 у звіті від 23 червня 2021 року в сумі 76 750,00 грн та на думку скаржника є суттєво заниженою. Реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді не отриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю. Статтею 447 ЦПК Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, серед іншого, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII). За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону № 1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. За приписами частин п`ятої, шостої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 1404-VIII для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Відповідно до частини третьої вказаної статті експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина перша статті 10, частина перша статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» № 2658-III). Частиною другою статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» передбачено, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки. Статтею 32 вказаного Закону передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав». Відповідно до пункту 1 Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Відповідно до пункту 11 Національного стандарту № 1 оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Згідно з пунктами 35, 38 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур. Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: - витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); - дохідний; - порівняльний. Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки. Пункти 16, 47 даного Національного стандарту № 1 визначають, що визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. Згідно з пунктом 56 Національного стандарту №1, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц). Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , виходили з того, що дії приватного виконавця Приходька Ю. М. при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна ОСОБА_1 відповідали вимогам чинного законодавства. Доводи заявника щодо неврахування судами звіту про оцінку майна від 07 лютого 2018 року, є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини шостої статті 57 Закону № 1404-VIII звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, а після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна. Відповідно до пункту 57 Національного стандарту № 1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна. Відтак, у разі незгоди із результатами оцінки майна ОСОБА_1 , як особа яка має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, мав право звернутися з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна, однак скаржник із вимогами про рецензування звіту про оцінку майна у спосіб, визначений законом, не звертався. Судами встановлено, що оцінка майна, проведена ФОП ОСОБА_3 та вказана експертиза проведені за різними базами оцінки та методичними підходами. За результатами експертного дослідження від 16 липня 2021 року визначено залишкову вартість заміщення об`єкта оцінки, яка в розумінні положень Закону № 1404-VIII не може бути взята як початкова вартість майна для продажу в процедурі виконавчого провадження у системі електронних торгів арештованим майном. Отже, такий звіт складено не в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Разом з тим, визначення при проведенні оцінки ФОП ОСОБА_3 ринкової вартості майна, як бази оцінки, відповідає меті оцінки. Під час розгляду скарги судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 з клопотанням про призначення судової експертизи не звертався. Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що вартість об`єкту оцінки є заниженою, не заслуговують на увагу з огляду на таке. За змістом статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. З проведеного в рамках виконавчого провадження звіту суди дійшли висновку, що суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 проведено оцінку майна ОСОБА_1 із дотриманням вказаних норм законодавства. Доводи касаційної скарги про те, що у звіті не зазначено, коли саме ФОП ОСОБА_3 оглядав об`єкт оцінки є необґрунтованими, оскільки судами встановлено, що у висновку про вартість майна та розділі 1 звіту «Визначення завдання на оцінку» ФОП ОСОБА_3 вказано дату оцінки 23 червня 2021 року, дату завершення складання звіту 23 червня 2021 року та термін його дії - 6 місяців з дати оцінки. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до неправильного тлумачення заявником норм права та переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, постановленими із додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні. Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, отже касаційна скарга є необґрунтованою, відповідно, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 липня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича щодо оцінки майна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , суб`єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_3 відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик